Вздовж Ірші
Поїздка вздовж річки Ірші по монастирям, кар'єрам і через місто Малин.
трек поїздки
1. Був спекотний липневий день, коли я, провівши довгих 2,5 години в електричці, вийшов на станції Чоповичі.
2. І поїхав прямою дорогою до Ірші. Пряма дорога звертає з траси і закінчується через 10 метрів, далі - стежка. Ця стежка зекономила мені 2 кілометри
Але краще б я об'їхав трасою! Стежка ніби й є, але і кущі там вище колін. Калюжі. Щось мене тоді за ногу вкусило так, що ще кілька днів був здоровенний червоний і твердий прищ на пів ноги!
3. Бузько здивувався появі когось у цих місцях. Так само дивувались якісь зайці та інші тварюки..
4. Через 20 хвилин я звідти таки виплутався..
5. Через село, і полями поїхав до річки
6. Хтось замаскувався:)
7. Ось вона! Річка Ірша. Сіра дивна птаха також не очікувала тут побачити живу людину.
8. Оо, приємна холодна водичка в таку спеку! Навколо видно маленьких рибок
9. 10 хвилин вздовж річки - і я приїхав до чоловічого монастиря
10. Перший міст подорожі: пішохідний міст до монастиря, поряд з бродом
11. В самому монастирі ж нічого цікавого не знайшлось. Поспостерігав хіба, як священник змушував двох бабок пірнати з головою під воду:)
12. Від чоловічого монастиря проїхав кілометр дорогою, і потрапив до жіночого. Приємна місцина. Навколо ні душі.
13. Ставки біля Ірші
14. Звідти приїхав у центр Чоповичів. Велике таке село. Багатофункціональна будівля вражає!
15. Стара дерев'яна церква теж непогана
16. Виїхав до греблі
17. Гарне місце. Пісочок, водичка шумить.
18. З Чоповичів виршув на Малин. Дорога була з відбійником по центру..
19. О, вже без:)
20. Тут почалось Малинське водосховище
21. Величезна водойма, кілометрів 6 довжиною і понад кілометр шириною
22. Що б це значило?
23. Вид на Малин
24. Гребля Малинського водосховища
25. З'явилися хмари, почав накрапати дощ. На ідеально рівному водосховищі це чудово виглядало і звучало!
26. Переїхав греблю
27. Дощ сильнішав. Я вдягнув чудовий китайський дощовичок. У складеному вигляді розміром з кулак, у розкладеному весь верх захищає від води
28. Малинська паперова фабрика. Тут виробляють папір для гривневих банкнот
29. Ірша стає плоскою
30. А дощ раптом став страшною зливою!
31.
32. Але я не засмутився, а в куртці давай ганяти Малином. Об'їхав під стіною дощу правий берег Малина
33. Переїхав на лівий у центр міста, де сів на зупинку похарчуватися і дочекатися кінця дощу.
34. Дощ закінчився, озираюсь. Центр Малина
35. Міськрада
36. За нею найгірша з існуючих пішохідних вулиць. Звичайна собі дорога, розмічено 4 широченних смуги.. І ніхто не гуляє:)
37. Криниця серед площі
38. Цікава вуличка. У цих будинках районні міліція, прокуратура, центр зайнятості.. Класно!
39. Дозиметр на військомматі. Сюди ж залітала радіація з ЧАЕС
40. Тут був Миклухо-Маклай Микола Миколайович
41. Меморіал героям малинського підпілля. Тут було багато антифашистського підпілля. Сім'я Сосніних і компанія
42. Здається, перший пам'ятник Небесній сотні. Це в парку. Парк там ніякий.
43. Тому я поїхав з Малина. Ще цікавий міст через Іршу
44. Ірша
45. Після дощу їхати стає важче!
46. На горизонті видно терикони відвали кар'єрів, куди я зараз і їду
47. Переїхав мостом
48. Під відвалами
49. І заїхав на кар'єр Малинського каменедробильного заводу. Оооо, там класно! До протилежного краю більше кілометра Жовті цятки - Белази катаються. Це вражає!
50. Дорогами між кар'єрами..
51.
52.
53.
54.
55. Затоплений кар'єр біля Гранітного. Неймовірно чиста зелена вода!
56. с. Гранітне. Ой! Хто це тапки забув!?
57. Так, не відхиляємось від теми. Залізничні мости через Іршу
58. Поля біля річки..
59. І останній на сьогодні страшненький міст
60. Далі я виїхав до станції Пенизевичі. До електрички було ще пару годин, тож я поїхав лісом у напрямку Києва
61. Проїхав станцію з тематичною назвою Ірша, але і там було довго до електрички, поїхав далі..
62. До наступної платформи було далеченько, але електричка на пару хвилин запізнилася, і це мені дозволило в неї заскочити в Макалевичах і доїхати до Києва.
Вийшла пізнавальна поїздка. Класні кар'єри, і Малинське водосховище.
Кінець!
трек поїздки