Нова коцепція підручника з історії: від ідеології до об'єктивності (презентація сьогодні о 16:00)
В Україні з 2007 року діє Моніторингова комісія, що аналізує наявні шкільні підручники з історії України, займається їхньою критикою та випрацьовує альтернативну концепцію такого підручника. Головою комісії є професор Наталя Яковенко, завідувач кафедри історії НаУКМА. Інтернет видання допоможуть всім охочим докладніше праналізувати діяльність комісії. Нижче я наведу свої рефлексії з цього приводу.
Претензії до шкільного підручника з історії України можна поділити на дві категорії: за змістом і за формою подачі інформації. Спочатку скажу кілька слів про зміст. Члени комісії зійшлися, що сучасний шкільний підручник - зовсім не сучасний, а еклектично поєднує в собі всі можливі візії, концепції та ідеологеми від романтизму та позитивізму ХІХст., аж до макабричного радянського марксизму!
Наявний підручник дивним чином намагається синтезувати два річища історичної думки ХІХст.: державництво та народництво. Синтезується це в радянський спосіб, який ілюструється такою тезою - український народ (нація) весь час свого існування зазнавав гніту та боровся за власну державність. Розберемо цю тезу. “Народ” то є монолітний, безликий і всеосяжний суб’єкт історії. Такий “народ” є спробою сховати все, що відбувалося в суспільстві, інтереси та світогляд різних його шарів та прошарків. Тут є тільки герої і зрадники: ті, хто прагнув телеологічної мети (див., державність) і ті, хто зраджували цьому ідеалу. До того ж, підручник, що має оповідати про історію території сучасної України + історію українців за її межами, забуває про всіх інші народи, що мешкали і мешкають на цій землі. Ці народи можуть з’явитися в оповіді лише як вороги чи союзники в справі виборювання власної держави. Такий етноцентризм може формувати в дитини тільки ксенофобію, або відчуття меншовартості.
ДАЛІ НА САЙТІ ПРОФСПІЛКИ "Пряма дія"