“Це доказує , що антиукраїнська політика свідомо і планомірно диригується Росією через Тель-Авів.”
“І що, тепер рабини на чолі з Табачником благородно займаються духовним відродженням України? Може рабини нам і національну пам’ять відроджуватимуть? ”
“Але ж Табачник далеко не єдиний ваш антиукраїнський представник у владі . . .”
“…із засудженням антиукраїнських дій Табачника і йому подібних єдинокровних при владі.”
Володимир Пилипчук, академік, професор (Народний депутат України 1-го та 2-го скликань)
(...)
„Мовчазні” євреї і їх загальноукраїнські організації.
Їх відрізняє тиша. Вони, на відміну від вищезгаданих чотирьох галасливих антиукраїнських суб’єктів, дають мовчазну згоду на антиукраїнські провокації своїх представників. Вони можуть організувати поїздку свої євреїв до високопосадових євреїв США, щоб там розповісти які погані українські патріоти. Тихенько „тиснути” статтю в ізраїльську пресу про антисемітизм в Україні, про те як тут їх зобижають антисеміти. Зорганізувати неофіційну зустріч з керівниками Росії чи України і кожній стороні розповісти які вони віддані справі побудови держави. І все було б добре і пристойно, якби євреї-посадовці в Україні не провадили антиукраїнську політику.
Коли в Україні почали масово проявлятися плоди відродження історичної національної пам’яті, Янукович вирішив ліквідувати Інститут національної пам’яті України!!! Де корені цього рішення? Хто лобіював на посаду Табачника?
Перебуваючи на посаді прем'єр-міністра України Віктор Янукович приймав делегацію українських рабинів .... і „заявив, що такі зустрічі мають бути регулярними. Він подякував рабинів Україні за їхню благородну діяльність з відродження духовності в сучасному українському суспільстві і відзначив, що українська влада всіх рівнів повинна тісно співпрацювати з єврейськими громадами, підтримувати їх і допомагати їм у справі духовного відродження в сучасному українському суспільстві..... Найближчим часом він проінформує єврейську громадськість про ті конкретні заходи, які будуть запропоновані урядом для задоволення потреб українських євреїв.”
http://www.lechaim.ru/ARHIV/176/VZR/03.htm .
І що, тепер рабини на чолі з Табачником благородно займаються духовним відродженням України? Може рабини нам і національну пам’ять відроджуватимуть? Червоненко об’явив вже що перший Холокост євреям вчинили не німці, а українці під проводом Хмельницького. А якщо рабини відроджуватимуть національну пам’ять українців, то перший Холокост віднесуть на ще раніший термін. Перший Холокост євреїв буде - за князем Святославом, який розгромив хазарський Каганат, другий - за гетьманом Хмельницьким, і лише третій - за товаришем Гітлером!
А як „рабини” протестували проти реабілітації УПА і присвоєння звання Героїв України Шухевичу і Бандері? А от тепер запитання до Януковича: Ліквідація Інституту національної пам’яті України - це виконання обіцянок рабинам чи обіцянок Росії? Це ті „конкретні заходи які будуть запропоновані урядом для задоволення потреб українських євреїв?‖. І кого вони мають задовольнити - українців України, Москву, чи рабинів? Ліквідація Януковичем Інституту національної пам’яті України - це його „благородна діяльність задля відродження духовності в сучасному українському суспільстві‖? Що таке „відродження духовності в сучасному українському суспільстві‖ за Януковичем, в чому її суть? Чи ліквідація інституту - це чергове задоволення передноворічних забаганок Росії, щоб історична пам’ять українців ніколи не змогла відродитися? Чи чергове новорічне шоу, бо газового шоу ніби-то як і не передбачається?
Коли євреї масово почали виїжджати з Росії в Ізраїль, то в ізраїльских школах дітям забороняли розмовляти між собою російською на території школи, лікарям між собою в поліклініках....
http://bouriac.narod.ru/RP.htm Але, ні Мєдвєдєв, ні Затулін, ні Берл Лазар, ні Табачник чомусь не ставлять питання „защиты права русских в Израэле на свой язык‖., Про „двуязычие‖ в Ізраїлі, де третина російськомовних - вихідці з країн, колишніх республік СРСР, питання не ставлять. Не ставлять і в США - де 6 млн. вихідців з Росії і СНД, ні в Німеччині - де росіян - 4,8 млн. чол. (...)
Якби я був лікарем, то поставив би йому діагноз - психічно хворий. Але оскільки ставити діагноз мають право лише лікарі, то від діагностування психічного здоров’я Табачнка я утримаюся.
Якось почитав на форумі коментар читачів про його діяльність:
Микола: Дістав пархатий. ”Чемодан, вокзал,Тель-Авів. А там братам росказуй про утиски російского язика і добивайся збільшення російських шкіл. Там тоб, бидло пархате, за це твої брати зроблять повне обрізання ,по вуші.”
http://education.unian.net/ukr/comments/189359 Я противник розпалювання антисемітизму, як і любих інших міжнаціональних нетерпимостей, і хоча вищезгаданий Микола не правий по формі, але по суті...? Чому б міністру Табачнику не перейняти досвід Ізраїлю, де російськомовних громадян третина? В Ізраїлі вся документація у всіх установах ведеться на івриті, а заяви і звернення російською не приймаються. Люди, що не знають державної мови Ізраїлю, почуваються дискомфортно. А у нас табачниками пропонується, щоб українці в Україні відчували себе некомфортно. У Ізраїлі діти російськомовних євреїв починають навчання івриту з трьох місяців (!!!) в системі дошкільних дитячих закладів "Маон Йом" і продовжують в "Мішпахтонім", "Паутон", "Бейт-Талмід", "Кдам Хова", "Ган Хова". А російська мова вивчається лишень в старших класах деяких середніх шкіл як друга іноземна мова. Викладання в усіх вищих НЗ Ізраїлю ведеться на івриті. Чому ж тоді російськомовні євреї Ізраїлю не тиснуть на Уряд Ізраїлю про створення російськомовних закладів так, як це чинять євреї України? Відповідь проста - бо вважають Ізраїль своєю Батьківщиною. Батьківщиною Рідною і Дорогою їх серцю. І це справедливо, зрозуміло і щиро вітається особисто мною.
І я швидше зрозумів би єврейські організації України, якби вони домагалися для своїх дітей навчання івриту в Україні, а ніж українців - російською. Але коли посадовці - євреї борються за поширення в Україні мови російської і звуження застосування - української?! Нонсенс. Хоча, чого не зроблять ради грошей, або за вказівкою керуючих центрів. Тепер вже стало відомо з матеріалів сайту Wikileaks, як міністр закордонних справ Ізраїлю, Ліберман, винувато оправдовувався перед міністром Росії Лавровим „.. що, визнавши Голодомор трагедією, Ізраїль не звинувачує в ній Росію й не визнає її актом геноциду". Ще б пак, серед тих хто організовували Голодомор не лише російські прізвища. Але, як стало відомо з матеріалів того ж сайту Wikileaks , що „інструкцію‖ від Росії не визнавати Голодомор в Україні отримали багато країн світу. Це доказує , що антиукраїнська політика свідомо і планомірно диригується Росією через Тель-Авів. Тому і мовне питання - не виключення. Теж за інструкцією Росії. Правда, хто кого використовує змагаючись в антиукраїнізмі, це тема окремого дослідження.
Я був би вдячним євреям, якби вони, маючи своїх представників у владі України, допомогли українському народові відродити і поширити сфери застосування української мови в Україні. Але коли єврейські організації України „соромливо‖ мовчать, в той час, коли євреєм-міністром культивується антиукраїнізм, педалюється витіснення і придушення української мови в освіті Україні, коли євреї-урядовці відмовляються виступати українською мовою, то я вважаю, що ця частина євреїв або не вважає Україну своєю Батьківщиною, або вона їм не Рідна і не Дорога.
Стосовно створення спільного з Росією підручника з історії, ініційованого Табачником. Шановні сини Сіону, невже ви в кошмарному сні можете допустити, чи вважаєте за доцільне і можливе створення спільного арабо- палестинського підручника зі спільної історії? А можете собі уявити спільний „творчий колектив” в складі Герцля, Голди Меїр і Гітлера та Гебельса при написанні спільного „ фашистсько-сіоністського” підручника з історії? Ні? Я - теж ні. Чому єврейські організації України, єврейська інтелігенція, євреї - політики, не виступають із засудженням дій Табачника і йому подібних? Пройшло вже дев’ять місяців, як він знущається над українцями, перебуваючи в міністерському фотелі. Затяжне мовчання починає набувати рис непристойності. За дев’ять місяців мали б щось „народити”.... Або дезавуювати, або осудити дії тієї частини євреїв, що знущаються над нами. Ви ж організовані і блискавично реагуєте на події. Пам’ятаю Вашу реакцію на реабілітацію УПА, присудження звання Героя Бандері. Реакція була одностайна і блискавична по всій осі „Москва-Київ-Тель-Авів”. А на дії табачників - повна тиша. Чи ви вважаєте, що саме мовчазне потурання антиукраїнізму своїх єднокровних у владі - засіб для зближення між нашими націями? Чи засобом зниження, чи зникнення антисемітизму? А можливо ви заінтересовані в його зростанні? Чи Вам потрібно, щоб знову лунали заклики бити „жидів і москалів”? Якщо „Так”, то як розуміти що євреї - найрозумніші в світі? Чи Вас обманули в цьому твердженні, чи може євреї України тупіші, тобто є виключенням з вищезгаданого визначення? Теж - за Табачником? В нього західні українці - теж менш варті від східних.
Але ж Табачник далеко не єдиний ваш антиукраїнський представник у владі ... Не відстає від нього харківська група владних євреїв. Добкін - це харківський табачник, Кернес. Харківською міською радою на чолі з Геннадієм КЕРНЕСОМ прийняте рішенням щодо демонтажу меморіальної дошки Йосипу Сліпому. Шановні євреї, ви не розумієте, що це знущання над українським духом, над українською духовністю? Чим це відрізняється від вандалізму на єврейських кладовищах, який справедливо обурює ваші серця? Фельдман виконує роль фельд’єгеря по столицях світу і глашатая мантри: яка погана Україна з українськими патріотами. Колєсніков - принципово відмовляється спілкуватися українською мовою, а українські націоналісти для нього - суцільний негатив. Грач - птічка пєвчая.... No comment!
Одеса. Гурвіц. Встановлений пам’ятник Катерині-два. Катерині, яка фізично винищувала козацтво і сплюндрувала Запорізьку Січ, поставлено пам’ятник в Україні?! Євреї можуть собі уявити факт встановлення в Ізраїлі пам’ятника товаришеві Гітлеру? Я - теж ні. Перелік антиукраїнських дій богообраних небожителів українського Олімпу можна подовжити, але й цього досить!
Ці рядки я пишу з болем в серці, але їх написати - маю не лише право, але й зобов’язання, бо я був один з тих, хто на Установчому З’їзді РУХу в 1989 голосував за декларацію про засудження антисемітизму, один з тих, хто на критику євреїв повчав: „В євреїв треба вчитися, а не ховати свої невдачі за надуманими єврейськими загрозами”, саркастично запитував: „Якщо в крані нема води, то винуваті - теж жиди? ”, або жартівливо казав: „Нам українцям з євреями нічого конфронтувати, ми - українські козаки, а євреї - козаки єрусалимські. ” Моя, українця, позиція з проблеми антисемітизму призвела до того, що в передвиборчих плакатах на моїх портретах „умільці” домальовували ярмулку і пейси й підписували: „Жид пархатий”. А тепер, коли мене зустрічають ті, кого я зупиняв в екстремізмі, то запитують: „Володимир Мефодійович, то нам треба вчитися в табачників, як нищити українську мову і історію, чи вчитися мовчазному схваленню єврейськими організаціями антиукраїнських дій своїх єдинокровних? ”, „Ви так заповзято боролися проти антисемітизму, а де ж тепер Ваше заповзяття і позиція в боротьбі з відвертим, неприхованим і наглим антиукраїнізмом євреїв при владі? ”. Тому я і звертаюся сьогодні до „єрусалимських козаків” - „реб’ята давайте жить дружно‖, а для цього відновіть статус-кво 1989 року, коли ми були по одну сторону барикад і дайте оцінку Табачнику і йому подібним.. Повірте, українцям більше до вподоби такі євреї як Володимир Жаботинський (Зєєв), Лєон Фейхтвангер, Шолом-Алейхем, Самуель Нойман, Антін Кульман, Варм Шай, Абрагам Штерцер, Лейба Домбровский, Герш Кєллєр, Олексій Шнейдеров, В’ячеслав Стороженко, Яша Рекітар, Віталій Портніков, Ізя Іхельсон, але аж ніяк не бланки-лєніни, троцькі-бронштейни, кагановичі, мехліси, шварцбарди, грачі, фельдмани, табачники. „Шоб я так жив - правда”, як кажуть в Бердичеві.
В нашій з вами історії взаємин було всяке, як і в історії з поляками, як і з росіянами. Але нині з поляками ми примирилися і подружилися. І наша взаємопідтримка, взаємодопомога вже приносить свої плоди.
Антиукраїнській частині росіян і євреїв слід зрозуміти, що національна політика - річ дуже сенситивна в сприйняттях. І не лише в її спрямованості, але й відносно того, хто її проводить і як проводить. Є така психологічна тонкість в сприйнятті. Якби антиукраїнсько спрямовану політику здійснював етнічний українець „при владі‖, то українці кваліфікували б його дії дуже просто: дурень, продався, зрадив. Але якщо в Україні провадять антиукраїнську політику не етнічні українці, а представники тих етносів , зарубіжні національні уряди яких стосовно української історії, мови, її героїв демонструють агресивну політику (а добра половини членів Уряду України- етнічні росіяни і євреї) - то в українців кваліфікація їх дій змінюється, тоді про них кажуть - окупанти. А з окупантами завжди борються і за всіма канонами така боротьба вважається справедливою. Чи потрібно це вам, якщо ви насправді не окупанти?
Якщо євреї бажають нам, українцям, добра і душевного спокою, то чому єврейські організації України, єврейська інтелігенція, євреї політики, не виступлять із засудженням антиукраїнських дій Табачника і йому подібних єдинокровних при владі ? Чи діяльність табачників їх повністю влаштовує? (...)
Застереження: Все, що в цій статті описана про росіян і євреїв як „п’ятої колони” Росії в Україні жодним чином не стосується і не має ніякого відношення до тих росіян і євреїв - громадян України, що є її патріотами. Для яких Україна - рідна ненька, для яких українська мова і культура не викликає відторгнення. Які розуміють що на-сьогодні саме українська мова є в небезпеці, на грані вимирання, і які долучаться до її спасіння та розвитку. Не розповсюджується на тих представників етносів і народів, які працюють на розбудову України, на зміцнення міжнаціональної і міжособової гармонії в стосунках.
Політичний аспект мовної проблеми на дузі „Москва - Київ- Тель-Авів”
Володимир Пилипчук, академік, професор (Народний депутат України 1-го та 2-го скликань)
Щодо “Дєла Табачніка”, див. також “
Табачник - оборотень ? в погонах ?”.
Via Портал
Воля Народу [що за один ? - О.М.]
Via
sociolingvistik, via
stary_pes.
Піднімемо прапор
ben_cossak !
Upd. (а в цей час в Ашкелоні, на півночі Тель-Авівa)
- Из Санкт-Петербурга.
- А... - разочарованно произнес он. - Не знаю. Умань в России знаю. Бердичев знаю. Большой город. Я там был. А этот твой город больше Бердичева?
- Немного, - согласилась я.
- Наверное, он в Сибири. У вас все города в Сибири, там холодно. Только в Бердичеве было тепло.
- Ты прав, - ответила я. - Если ехать из Бердичева, то Санкт-Петербург по направлению в Сибирь.
- Вот! Я же говорил! - воскликнул он. - Я Россию знаю. Я там был!
И снова вернулся к своему молитвеннику. ©
kirulya