Залобо
У моєму дитинстві серед київської вуличної дітвори було поширене виразне слово зáлобо (зáлабо). Воно означало приблизно, що щось «легко, без проблем, без напруження» можна зробити. - Я зроблю це залобо! Він залобо переможе!
Виявив, що тепер не кожен зрозуміє, а швидкий перегляд мережевих пошуків свідчить, що його вживають переважно кияни мого покоління (школярі кінця 70-х - початку 90-х). Значення завжди асоціювалося з залюбки. Чи вживається зараз, і чи може виводитися якось інакше?