Запозичені та іншомовні назви. Частина 1. Біблійні імена

Dec 24, 2011 15:18

Переклади Біблії на народні мови відігравали значну роль у становленні нових літературних мов. Спрощено кажучи, поява перекладів релігійних текстів надавала новій літературній мові статусність, а допущення перекладу для богослужіння в місцевій церкві створювало додатковий потужний засіб поширення грамотності цією мовою серед населення. Переклади ( Read more... )

Географічні назви, Правопис, Власні назви

Leave a comment

maksymus December 24 2011, 20:32:06 UTC
Для підведення «католицьких» варіантів я передивлявся також рекомендації для видань УКУ. У цій групі визначальним є латинський вплив, який відокремлює її від церковнослов’янської групи та групи цивільних імен. Намагався дати чисті, майже ідеальні варіанти, хоча, як зазначив, це неможливо за українських умов, де кожен мовець починає вигадувати собі свої способи, відкидаючи нестійку норму.

УПЦ КП видало нещодавно переклад Біблії Філарета, він майже точно лягає в першу групу, разом з виданнями Московського патріархату та виданнями «Наукової думки». Огієнківський же переклад і варіанти його перевидання (вони різні) це переважно варіанти з другої групи.

Релігійні спільноти могли б задавати норму, коли б історія по-іншому розпорядилася. Так сталося, що тон у найважливіший період становлення літературної норми задавали переклади Маркса, а не християнських текстів. І тепер релігійні спільноти наздоганяють, їхня щоденна практика залишається уділом дуже незначного прошарку населення у світській державі. До того ж, коли норма міцно зв’язана з релігійною ідентичністю, на «перемогу сильнішого» сподіватися не варто. «Свого» священного триматимуться до останнього віруючого.

Reply

raw_stick December 24 2011, 21:15:52 UTC
Норма не пов'язана з релігійною ідентичністю (крім, мабуть, МП). Наприклад, протестанти користуються "огієнківським" варіантом із суто практичних міркувань: саме цей переклад ліг в основу масових безплатних видань Біблії, спонсорованих протестантами. Для греко-католиків це також не є догмою, в основі - філологічні й естетичні міркування.

Reply


Leave a comment

Up