Запозичені та іншомовні назви. Частина 1. Біблійні імена

[maksymus]

Переклади Біблії на народні мови відігравали значну роль у становленні нових літературних мов. Спрощено кажучи, поява перекладів релігійних текстів надавала новій літературній мові статусність, а допущення перекладу для богослужіння в місцевій церкві створювало додатковий потужний засіб поширення грамотності цією мовою серед населення. Переклади

Comments

[tin_tina]

Дякую.
А інколи траплялися і більш вигадливі штуки - імена, сказати б, перекладалися. Степан Руданський інколи підписувався як "Вінок Руданський".

[maksymus]

Це вже відхилення. Мені цікаво було розібрати, як ці імена функціонують в сучасній українській мові. Скажімо, переглянув кілька перекладів Біблії, що були під рукою, і не знайшов збігів. Таке враження, що кожне видання, навіть одного, здавалося б, видавця, вживає власні назви як бог на душу положить. Але видно тенденції. Протестантські джерела більше схиляються до цивільних варіантів (Матвій, Іван), західноукраїнські до латинської традиції (Матей), а наукові видання держаться традиційно православних варіантів (Матфей). Хоча і спостерігається схиляння до некнижних рішень (не зберігається подвоєння, закривається зіяння).

[tin_tina]

Перепрошую за нескромне питання: а який з варіантів видається Вам найбільш правильним?

[maksymus]

Я схиляюсь до варіантів, які використовує «Наукова думка». Це консервативне видавництво, яке переважно вживає варіанти першої групи. Але це в нейтральному тексті. Є випадки, коли стиль вимагає спрощення, або йде цитата якогось давнього твору доправописних часів. Але коли бачу Йоан чи Матей, сучасний текст одразу сприймається як неграмотний.

[tin_tina]

Йоан чи Матей - це й справді якось...