(no subject)
В останньому номері «Країни» натрапив на інтерв’ю з Володимиром Житником, доцентом кафедри української мови Києво-Могилянської академії. Цікаві його думки щодо змін до правопису:
Щоб змінили б у нашому правописі?
- Ми часом дуже вперто тримаємося традиційної системи класифікації частин мови. Ілля Корнійович Кучеренко 1957-го видав три томи «Теоретичної граматики української мови». Доводив, що порядкових числівників в українській мові не існує. Дерево - іменник, дерев’яний - прикметник. Чому тоді п’ятий від п’ять вважається числівником? Адже, коли кажемо: „Чекаю на шістдесят другий автобус“, це не означає, що я шістдесят один пропущу, а на наступному поїду. Шістдесят другий, так само як і п’ятий, - прикметники. Кучеренко також доводив, що не існує такої частини мови, як займенник. Іван Петрович Котляревський - конкретна одна особа. Іван Петрович - ширше поняття. Тоді - чоловік, потім - людина, а найширший ступень узагальненості має слово «він». Адже «ним» можна назвати будь-який неживий предмет, людину та будь-якого Івана Петровича. Насправді «класичного» українського правопису не існує. Перший - унормований - з’явився 1928-го. Приймався шляхом усенародного обговорення. Сучасний орієнтується на «Український правопис» 1933-го, коли з алфавіту прибрали літеру «ґ».
Прочитати все інтерв’ю - http://fileshare.in.ua/3874970
rapidshare.com/files/428997522/Kraina__41__interview.pdf
Щоб змінили б у нашому правописі?
- Ми часом дуже вперто тримаємося традиційної системи класифікації частин мови. Ілля Корнійович Кучеренко 1957-го видав три томи «Теоретичної граматики української мови». Доводив, що порядкових числівників в українській мові не існує. Дерево - іменник, дерев’яний - прикметник. Чому тоді п’ятий від п’ять вважається числівником? Адже, коли кажемо: „Чекаю на шістдесят другий автобус“, це не означає, що я шістдесят один пропущу, а на наступному поїду. Шістдесят другий, так само як і п’ятий, - прикметники. Кучеренко також доводив, що не існує такої частини мови, як займенник. Іван Петрович Котляревський - конкретна одна особа. Іван Петрович - ширше поняття. Тоді - чоловік, потім - людина, а найширший ступень узагальненості має слово «він». Адже «ним» можна назвати будь-який неживий предмет, людину та будь-якого Івана Петровича. Насправді «класичного» українського правопису не існує. Перший - унормований - з’явився 1928-го. Приймався шляхом усенародного обговорення. Сучасний орієнтується на «Український правопис» 1933-го, коли з алфавіту прибрали літеру «ґ».
Прочитати все інтерв’ю - http://fileshare.in.ua/3874970
rapidshare.com/files/428997522/Kraina__41__interview.pdf