Наследие. Турчиновка. Дворец Уваровой/Спадщина. Турчиновка. Палац Уварової.
Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Наследие. Турчиновка. Дворец Уваровой/Спадщина. Турчиновка. Палац Уварової.
САДИБА, 1899-1900 рр.
Розташована в центрі села, в оточенні старовинного парку, що розкинувся на пересіченій місцевості. Територія садиби огороджена металевою огорожею з цегляними трипролітних воротами.
------------------
УСАДЬБА, 1899-1900 гг.
Расположена в центре села, в окружении старинного парка, раскинувшегося на пересеченной местности. Территория усадьбы ограждена металлической оградой с кирпичными трехпролетными воротами.
Палац, 1899-1900 рр. Цегляний, прямокутний у плані, двоповерховий, з двома слабо виступаючими центральними ризалітами на головному і задньому фасадах, з вбудованою верандою (закладена). Центральний вузький ризаліт головного фасаду з тамбуром-терасою над входом завершений трикутним щипцом.
-----
Дворец, 1899-1900 гг. Кирпичный, прямоугольный в плане, двухэтажный, с двумя слабо выступающими центральными ризалитами на главном и заднем фасадах, с встроенной верандой (заложена). Центральный узкий ризалит главного фасада с тамбуром-террасой над входом завершен треугольным щипцом.
Ризаліт фланкваний зліва кутовою вежею (на рівні будівлі), завершеною шпилем, праворуч - кутовим прямокутним еркером з шатровим дахом. В основу архітектурних форм будівлі покладені мотиви ренесансу, модернізовані і перероблені на раціоналістичній основі відповідно до техніко-художніх можливостей цегли.
--------------
Ризалит фланкирован слева угловой башней (в уровне здания), завершенной шпилем, справа - угловым прямоугольным эркером с шатровой кровлей. В основу архитектурных форм здания положены мотивы ренессанса, модернизированные и переработанные на рационалистической основе в соответствии с технико-художественными возможностями кирпича.
В інтер'єрах стіни і стелі прикрашені ліпленням. Внутрішнє планування характеризується розміщенням приміщень навколо центрального холу.
-----
В интерьерах стены и потолки украшены лепкой. Внутренняя планировка характеризуется размещением помещений вокруг центрального холла.
Маєток Наталії Уварової-Терещенко в селі Турчинівка, що на Житомирщині, зберігся досить добре. "Живий" фамільний герб Уварових на задньому фасаді. Ще пізнаване колись позолочене ліплення на білених вапном стелях. Паркет, хоч і зафарбований тривіальною "статевою" фарбою, все той же, що і 107 років тому. Навіть віконні рами - того часу ... Зараз в цій будівлі сільське профтехучилище. А століття тому особняк служив свого роду літньою резиденцією для представників однієї з найбагатших сімей Європи.
---------------
Имение Натальи Уваровой-Терещенко в селе Турчиновка, что на Житомирщине, сохранилось достаточно хорошо. "Жив" фамильный герб Уваровых на заднем фасаде. Еще узнаваема некогда золоченая лепка на беленых известью потолках. Паркет, хоть и закрашенный тривиальной "половой" краской, все тот же, что и 107 лет назад. Даже оконные рамы - того времени... Сейчас в этом здании сельское профтехучилище. А столетие назад особняк служил своего рода летней резиденцией для представителей одной из богатейших фамилий Европы.
Останньою господинею цього будинку була Наталя Федорівна Уварова. Після Жовтневої революції 1917 року, втративши чоловіка, графа Сергія Уварова, з його маєтку в Ємільчине (Житомирська область) вона перебралася в Турчинівці. Жила без прислуги. Тихо, скромно. Дозволяла собі хіба що верхові прогулянки по околицях. У 1918 році за нею прийшли - заарештовувати. Подзвонили. Двері відчинила вона сама. Одягнена була в просте плаття, і її прийняли за прислугу. Зажадали покликати господарку. Наталя попросила почекати біля дверей, а сама вийшла через чорний хід, у якого був прив'язаний запряжений кінь, вскочила в сідло - і більше її в Турчинівці ніхто не бачив. Про подальшу долю Наталії Федорівни місцеві історики нічого не знають. Точніше, не знали. До приїзду в село Мішеля Терещенко. Він-то і заповнив "пробіл" в їх дослідженнях. Виявляється, Наталія Уварова зуміла врятуватися і дістатися до Парижа.
-----------------
Последней хозяйкой этого дома была Наталья Федоровна Уварова. После Октябрьской революции 1917 года, потеряв мужа, графа Сергея Уварова, из его имения в Емильчино (Житомирская область) она перебралась в Турчиновку. Жила без прислуги. Тихо, скромно. Позволяла себе разве что верховые прогулки по окрестностям. В 1918 году за ней пришли - арестовывать. Позвонили. Дверь открыла она сама. Одета была в простое платье, и ее приняли за прислугу. Потребовали позвать хозяйку. Наталья попросила обождать у дверей, а сама вышла через черный ход, у которого был привязан запряженный конь, вскочила в седло - и больше ее в Турчиновке никто не видел. О дальнейшей судьбе Натальи Федоровны местные историки ничего не знают. Точнее, не знали. До приезда в село Мишеля Терещенко. Он-то и заполнил "пробел" в их разысканиях. Оказывается, Наталья Уварова сумела спастись и добраться до Парижа.
Господарський корпус, 1900 року розташований недалеко від палацу. Цегляний, двоповерховий, з асиметрично поставленою триярусною вежею, завершеною зубцями і шпилем.
У 1967 році до північного фасаду прибудовано прямокутний будинок.
Садиба являє собою своєрідний архітектурний ансамбль еклектизму, виконаний на високому художньому рівні.
------------------
Хозяйственный корпус, 1900 г. Расположен невдалеке от дворца. Кирпичный, двухэтажный, с асимметрично поставленной трехъярусной башней, завершенной зубцами и шпилем.
В 1967 г. к северному фасаду пристроено прямоугольное здание.
Усадьба представляет своеобразный архитектурный ансамбль эклектизма, выполненный на высоком художественном уровне.
Джерело/Источник: Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР том 2, стр.156 и http://president.org.ua/news/news-161423
за великими картинками-переростками, як завжди до мене/за большими картинками-переростоками, как всегда ко мне - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/196511.html
ну как то так =))
САДИБА, 1899-1900 рр.
Розташована в центрі села, в оточенні старовинного парку, що розкинувся на пересіченій місцевості. Територія садиби огороджена металевою огорожею з цегляними трипролітних воротами.
------------------
УСАДЬБА, 1899-1900 гг.
Расположена в центре села, в окружении старинного парка, раскинувшегося на пересеченной местности. Территория усадьбы ограждена металлической оградой с кирпичными трехпролетными воротами.
Палац, 1899-1900 рр. Цегляний, прямокутний у плані, двоповерховий, з двома слабо виступаючими центральними ризалітами на головному і задньому фасадах, з вбудованою верандою (закладена). Центральний вузький ризаліт головного фасаду з тамбуром-терасою над входом завершений трикутним щипцом.
-----
Дворец, 1899-1900 гг. Кирпичный, прямоугольный в плане, двухэтажный, с двумя слабо выступающими центральными ризалитами на главном и заднем фасадах, с встроенной верандой (заложена). Центральный узкий ризалит главного фасада с тамбуром-террасой над входом завершен треугольным щипцом.
Ризаліт фланкваний зліва кутовою вежею (на рівні будівлі), завершеною шпилем, праворуч - кутовим прямокутним еркером з шатровим дахом. В основу архітектурних форм будівлі покладені мотиви ренесансу, модернізовані і перероблені на раціоналістичній основі відповідно до техніко-художніх можливостей цегли.
--------------
Ризалит фланкирован слева угловой башней (в уровне здания), завершенной шпилем, справа - угловым прямоугольным эркером с шатровой кровлей. В основу архитектурных форм здания положены мотивы ренессанса, модернизированные и переработанные на рационалистической основе в соответствии с технико-художественными возможностями кирпича.
В інтер'єрах стіни і стелі прикрашені ліпленням. Внутрішнє планування характеризується розміщенням приміщень навколо центрального холу.
-----
В интерьерах стены и потолки украшены лепкой. Внутренняя планировка характеризуется размещением помещений вокруг центрального холла.
Маєток Наталії Уварової-Терещенко в селі Турчинівка, що на Житомирщині, зберігся досить добре. "Живий" фамільний герб Уварових на задньому фасаді. Ще пізнаване колись позолочене ліплення на білених вапном стелях. Паркет, хоч і зафарбований тривіальною "статевою" фарбою, все той же, що і 107 років тому. Навіть віконні рами - того часу ... Зараз в цій будівлі сільське профтехучилище. А століття тому особняк служив свого роду літньою резиденцією для представників однієї з найбагатших сімей Європи.
---------------
Имение Натальи Уваровой-Терещенко в селе Турчиновка, что на Житомирщине, сохранилось достаточно хорошо. "Жив" фамильный герб Уваровых на заднем фасаде. Еще узнаваема некогда золоченая лепка на беленых известью потолках. Паркет, хоть и закрашенный тривиальной "половой" краской, все тот же, что и 107 лет назад. Даже оконные рамы - того времени... Сейчас в этом здании сельское профтехучилище. А столетие назад особняк служил своего рода летней резиденцией для представителей одной из богатейших фамилий Европы.
Останньою господинею цього будинку була Наталя Федорівна Уварова. Після Жовтневої революції 1917 року, втративши чоловіка, графа Сергія Уварова, з його маєтку в Ємільчине (Житомирська область) вона перебралася в Турчинівці. Жила без прислуги. Тихо, скромно. Дозволяла собі хіба що верхові прогулянки по околицях. У 1918 році за нею прийшли - заарештовувати. Подзвонили. Двері відчинила вона сама. Одягнена була в просте плаття, і її прийняли за прислугу. Зажадали покликати господарку. Наталя попросила почекати біля дверей, а сама вийшла через чорний хід, у якого був прив'язаний запряжений кінь, вскочила в сідло - і більше її в Турчинівці ніхто не бачив. Про подальшу долю Наталії Федорівни місцеві історики нічого не знають. Точніше, не знали. До приїзду в село Мішеля Терещенко. Він-то і заповнив "пробіл" в їх дослідженнях. Виявляється, Наталія Уварова зуміла врятуватися і дістатися до Парижа.
-----------------
Последней хозяйкой этого дома была Наталья Федоровна Уварова. После Октябрьской революции 1917 года, потеряв мужа, графа Сергея Уварова, из его имения в Емильчино (Житомирская область) она перебралась в Турчиновку. Жила без прислуги. Тихо, скромно. Позволяла себе разве что верховые прогулки по окрестностям. В 1918 году за ней пришли - арестовывать. Позвонили. Дверь открыла она сама. Одета была в простое платье, и ее приняли за прислугу. Потребовали позвать хозяйку. Наталья попросила обождать у дверей, а сама вышла через черный ход, у которого был привязан запряженный конь, вскочила в седло - и больше ее в Турчиновке никто не видел. О дальнейшей судьбе Натальи Федоровны местные историки ничего не знают. Точнее, не знали. До приезда в село Мишеля Терещенко. Он-то и заполнил "пробел" в их разысканиях. Оказывается, Наталья Уварова сумела спастись и добраться до Парижа.
Господарський корпус, 1900 року розташований недалеко від палацу. Цегляний, двоповерховий, з асиметрично поставленою триярусною вежею, завершеною зубцями і шпилем.
У 1967 році до північного фасаду прибудовано прямокутний будинок.
Садиба являє собою своєрідний архітектурний ансамбль еклектизму, виконаний на високому художньому рівні.
------------------
Хозяйственный корпус, 1900 г. Расположен невдалеке от дворца. Кирпичный, двухэтажный, с асимметрично поставленной трехъярусной башней, завершенной зубцами и шпилем.
В 1967 г. к северному фасаду пристроено прямоугольное здание.
Усадьба представляет своеобразный архитектурный ансамбль эклектизма, выполненный на высоком художественном уровне.
Джерело/Источник: Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР том 2, стр.156 и http://president.org.ua/news/news-161423
за великими картинками-переростками, як завжди до мене/за большими картинками-переростоками, как всегда ко мне - http://m-a-d-m-a-x.livejournal.com/196511.html
ну как то так =))