Наследие. Степовое (Karlsruhe). Петропавловский костел/Спадщина. Степове .Петропавлівський костел.
Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Наследие. Степовое (Karlsruhe). Петропавловский костел/Спадщина. Степове .Петропавлівський костел.
Анонс.
Cело Степовое - бывшее немецкое католическое поселение Карлсруэ (нем. - Karlsruhe, позже с.Калестрово, также известно как Калистратова и Петропавловское), образовано в 1811 году выходцами из Вюртемберга, Бадена, Рейнского союза и Баварии, Пфальца, Эльзаса, Гессена и Пруссии. Поселение входило в немецкий Березанский колонистский округ в составе Одесского уезда Херсонской губернии. Назвали поселение в честь г. Карлсруэ в Германии, существующего и сегодня в Землях Бадена.
Cело Степове - колишнє німецьке католицьке поселення Карлсруе (нім. - Karlsruhe, пізніше с.Калестрово, також відоме як Калистратова і Петропавлівське), утворено в 1811 році вихідцями з Вюртемберга, Бадена, Рейнського союзу і Баварії, Пфальца, Ельзасу, Гессена і Пруссії. Поселення входило до німецького Березанського колоністського округу у складі Одеського повіту Херсонської губернії. Назвали поселення на честь міста Карлсруе в Німеччині, існуючого і сьогодні в Землях Бадена.
переросток - https://dl.dropboxusercontent.com/u/9443035/Public_photos/2015/AUGUST/German_heritage/_Karlsruhe_Stepove/DJI00539_middle.jpg
В наши дни радует, что сохранился памятник немецкой архитектуры Католический храм св.Петра и Павла. По мнению очевидцев, это один из самых красивых старых католических храмов из сохранившихся, расположенный недалеко от Одессы и был возведен немецкими поселенцами в XIX столетии. Над костелом на протяжении четырех лет - с 1881 по 1885 г. работал архитектор Корф. В 1869 г. перед обителью был возведен дом пастора. 26 июня 1887 г. храм получил благословение прелата Черяховича, а 4 октября был освящен во имя Петра и Павла.
У наші дні радує, що зберегся пам'ятник німецької архітектури Католицький храм св.Петра і Павла. На думку очевидців, це один з найкрасивіших старих католицьких храмів зі збережених, розташований недалеко від Одеси і був зведений німецькими поселенцями в XIX сторіччі. Над костелом впродовж чотирьох років - з 1881 по 1885 року працював архітектор Корф. У 1869 р перед обителлю був зведений будинок пастора. 26 червня 1887 храм отримав благословення прелата Черяховіча, а 4 жовтня було освячено в ім'я Петра і Павла.
В 1934 г. верх колокольни и башни были снесены коммунистами, но за время оккупационного периода башня на храме все-таки была восстановлена. Во время Великой Отечественной войны при наступлении советских войск практически все колокольни по непонятной на то причине были разрушены с воздуха.
У 1934 року верх дзвіниці і башти були знесені комуністами, але за час окупаційного періоду вежа на храмі все-таки була відновлена. Під час Великої Вітчизняної війни при наступі радянських військ практично всі дзвіниці з незрозумілої на те причини були зруйновані з повітря.
На сегодняшний день полуразрушенный храм Святого Петра и Павла принадлежит Украинской православной церкви Московского патриархата, однако реставрационные работы в нем так и не проводились - нет средств, о чем сообщил с печалью местный священник, он же любезно открыл вход в храм и дал возможность сфотографировать в середине. К большому сожалению, храм постепенно разрушается, нет крыши, окна замурованы. Вход внутрь закрыт(за счет чего нет мусорника и всё прибрано), внутри сохранились величественные колоны и часть настенных росписей. Пока это превосходное архитектурное здание еще живо, его обязательно стоит посетить.
На сьогоднішній день напівзруйнований храм Святого Петра і Павла належить Українській православній церкві Московського патріархату, однак реставраційні роботи в ньому так і не проводилися - немає коштів, про що повідомив з сумом місцевий священик, він же люб'язно відкрив вхід у храм і дав можливість сфотографувати в середині. На превеликий жаль, храм поступово руйнується, немає даху, вікна замуровані. Вхід всередину закритий (за рахунок чого немає смітника і все прибрано), усередині збереглися величні колони і частина настінних розписів. Поки це чудове архітектурна будівля ще жива, йії обов'язково варто відвідати.
http://wiedergeburt-mk.blogspot.com/2013/10/blog-post_4104.html
Анонс.
Cело Степовое - бывшее немецкое католическое поселение Карлсруэ (нем. - Karlsruhe, позже с.Калестрово, также известно как Калистратова и Петропавловское), образовано в 1811 году выходцами из Вюртемберга, Бадена, Рейнского союза и Баварии, Пфальца, Эльзаса, Гессена и Пруссии. Поселение входило в немецкий Березанский колонистский округ в составе Одесского уезда Херсонской губернии. Назвали поселение в честь г. Карлсруэ в Германии, существующего и сегодня в Землях Бадена.
Cело Степове - колишнє німецьке католицьке поселення Карлсруе (нім. - Karlsruhe, пізніше с.Калестрово, також відоме як Калистратова і Петропавлівське), утворено в 1811 році вихідцями з Вюртемберга, Бадена, Рейнського союзу і Баварії, Пфальца, Ельзасу, Гессена і Пруссії. Поселення входило до німецького Березанського колоністського округу у складі Одеського повіту Херсонської губернії. Назвали поселення на честь міста Карлсруе в Німеччині, існуючого і сьогодні в Землях Бадена.
переросток - https://dl.dropboxusercontent.com/u/9443035/Public_photos/2015/AUGUST/German_heritage/_Karlsruhe_Stepove/DJI00539_middle.jpg
В наши дни радует, что сохранился памятник немецкой архитектуры Католический храм св.Петра и Павла. По мнению очевидцев, это один из самых красивых старых католических храмов из сохранившихся, расположенный недалеко от Одессы и был возведен немецкими поселенцами в XIX столетии. Над костелом на протяжении четырех лет - с 1881 по 1885 г. работал архитектор Корф. В 1869 г. перед обителью был возведен дом пастора. 26 июня 1887 г. храм получил благословение прелата Черяховича, а 4 октября был освящен во имя Петра и Павла.
У наші дні радує, що зберегся пам'ятник німецької архітектури Католицький храм св.Петра і Павла. На думку очевидців, це один з найкрасивіших старих католицьких храмів зі збережених, розташований недалеко від Одеси і був зведений німецькими поселенцями в XIX сторіччі. Над костелом впродовж чотирьох років - з 1881 по 1885 року працював архітектор Корф. У 1869 р перед обителлю був зведений будинок пастора. 26 червня 1887 храм отримав благословення прелата Черяховіча, а 4 жовтня було освячено в ім'я Петра і Павла.
В 1934 г. верх колокольни и башни были снесены коммунистами, но за время оккупационного периода башня на храме все-таки была восстановлена. Во время Великой Отечественной войны при наступлении советских войск практически все колокольни по непонятной на то причине были разрушены с воздуха.
У 1934 року верх дзвіниці і башти були знесені комуністами, але за час окупаційного періоду вежа на храмі все-таки була відновлена. Під час Великої Вітчизняної війни при наступі радянських військ практично всі дзвіниці з незрозумілої на те причини були зруйновані з повітря.
На сегодняшний день полуразрушенный храм Святого Петра и Павла принадлежит Украинской православной церкви Московского патриархата, однако реставрационные работы в нем так и не проводились - нет средств, о чем сообщил с печалью местный священник, он же любезно открыл вход в храм и дал возможность сфотографировать в середине. К большому сожалению, храм постепенно разрушается, нет крыши, окна замурованы. Вход внутрь закрыт(за счет чего нет мусорника и всё прибрано), внутри сохранились величественные колоны и часть настенных росписей. Пока это превосходное архитектурное здание еще живо, его обязательно стоит посетить.
На сьогоднішній день напівзруйнований храм Святого Петра і Павла належить Українській православній церкві Московського патріархату, однак реставраційні роботи в ньому так і не проводилися - немає коштів, про що повідомив з сумом місцевий священик, він же люб'язно відкрив вхід у храм і дав можливість сфотографувати в середині. На превеликий жаль, храм поступово руйнується, немає даху, вікна замуровані. Вхід всередину закритий (за рахунок чого немає смітника і все прибрано), усередині збереглися величні колони і частина настінних розписів. Поки це чудове архітектурна будівля ще жива, йії обов'язково варто відвідати.
http://wiedergeburt-mk.blogspot.com/2013/10/blog-post_4104.html