Берегівська каланча - одна з найстаріших в Україні
Пожежна вежа, або, як її називали - каланча (слово походить з турецької мови, в початковому сенсі так називали сторожову вежу) колись була обов’язковим атрибутом майже кожного міста Європи, Росії та США. Особливого поширення каланчі набули в 19-му столітті, із загальним розвитком професійної пожежної справи. Наразі старовинні пожежні вежі, з яких чергові спостерігали, чи не видно десь в місті задимлення чи вогню, збереглись у кількох містах України (Харків, Золочів, Вінниця та ще кілька), в сусідній Угорщині та Румунії, в інших країнах. Однак залишитись пощастило далеко не всім, адже своєї функції каланчі вже давно не виконують.
На Закарпатті таких споруд небагато - буквально в кількох містах. Серед них є й Берегово, причому в нашому місті пожежна вежа найстаріша в області, і скоріш за все, одна з найстаріших в Україні. Однак про берегівську каланчу знають далеко не всі містяни, не кажучи вже про гостей, адже споруду, яка б мала домінувати над містом, давно закрили собою інші будинки. Знаходиться ця пожежна вежа у внутрішньому дворі Берегівської міської ради.
Сьогодні в старовинному будинку із баштою міститься низка контор. А понад півтора століття тому, близько 1860-х років тут почала діяти міська пожежна частина, яка функціонувала на одному місті з тих пір і аж до повоєнних часів, тобто не менше століття. (Найстаріша ж в Україні каланча збудована в 1845 році в Харкові). Від більшості пожежних веж, як в Україні, так і в Європі, берегівська відрізняється доволі незначною висотою. На питання, чому ж башта така низька, що з неї нереально побачити вогонь пожежі, є відповідь: справа в тім, що звичний вигляд «старовинного Берегсасу» не такий вже й давній - більшість будівель була зведена наприкінці 19-го - початку 20-го століття. А пожежна каланча була побудована раніше, і свого часу вищою за неї були хіба що церкви. Тож, кілька десятиліть вона гідно виконувала свою функцію. На жаль, сьогодні подивитись на місто з пожежної вежі не вийде - вона визнана аварійною, і вхід до неї закритий. Нещодавно коштом міськради старий жерстяний дах перекрили сучасною крівлею. Цей факт можна трактувати двояко - з одного боку, зникла автентичніть будівлі, з іншого - старий дах протікав і вимагав оновлення. На капітальний ремонт традиційно немає бюджетних коштів, а будівля, безумовно, заслуговує на грамотну реконструкцію, аби мапа туристичних принад Берегова поповнилась цікавим об’єктом.
В Музеї Берегівщини є підборка фотографій різних часів, на яких можна простежити еволюцію пожежної справи в місті.
Перша - біля каланчі, решта - на головні площі міста.
