Спотворений силует Києва
Кореспондент «Дня» прогулялась разом із Миколою Жаріковим і побачила, які будівлі не пішли на користь місту
Дзвіниця Києво-Печерської лаври в одній паралелі з двома хмарочосами: колись ця панорама «співала» про красу Києва, тепер звучить як какофонія
Київ чекає на нового головного архітектора. Мерія оголосила відкритий конкурс, а громадськість формує свій перелік побажань та вимог до майбутнього зодчого, хоча останнім часом архітекторів так не називають. Немає для цього підстав та особливих заслуг. Певно, за скляні висотки в історичному середмісті столиці чи елітні житлові будинки на схилах Дніпра такого звання не надають. Останні 20 років стали піком кричущої забудови центру Києва, коли міський простір спотворили хмарочоси, зведені з численними порушеннями будівельних норм. «День» разом із Миколою Жаріковим, свого часу головним архітектором Києва, членом Національної спілки архітекторів України, дійсним членом Української академії архітектури, проаналізував і зафіксував на фото найбільші «ляпи» головних архітекторів столиці за останні два десятиліття.
НАЙБІЛЬШІ «ШКІДНИКИ» - ДВА З ЧОТИРЬОХ
Наш аналіз включив чотирьох головних архітекторів. Це Сергій Бабушкін (обіймав посаду з 1996-го до 2003 року), Василь Присяжнюк (2003 - 2008 рр.), Сергій Броневицький (2009 - 2011 рр.) та Сергій Целовальник (2011 - 2015 рр.). Найбільше запам’яталися киянам перший та останній із переліченого списку. Як коментує Микола Жаріков, саме за них місто зазнало найпомітніших спотворень. Присяжнюк та Броневицький - менше «шкодили», бо були лише виконавцями мерських вказівок. Проглянувши їхні заяви та інтерв’ю, бачимо, як обидва розповідали, що центр Києва забудовувати не можна, вели розмови про необхідність генплану для Києва та нові транспортні розв’язки. Присяжнюк обіцяв, що Київ візьме курс на малоповерхівки, але при цьому треба забудовувати Південні Осокорки і Теремки-3.
А Сергій Броневицький нині очолює комунальну структуру «Інститут генерального плану міста Києва», саме він керував розробкою генплану столиці до 2025 року, на який місто витратило 16 мільйонів гривень і до якого безліч претензій у киян. Найбільша - що ставиться під загрозу збереження зелених зон, пагорбів Дніпра та історичного центру столиці.
ГУЛЛІВЕРУ Й НЕ СНИЛОСЯ...
Наш маршрут місцями архітектурної «слави» стартував з офісно-торговельних центрів «Парус» та «Гуллівер» між вулицями Басейною та Мечникова - це результати головного архітектора Сергія Бабушкіна. Висота споруд - 133 метри і 148 метрів відповідно - конкурують з невисокими старими будинками довкола, а допустима тут висота - 27 метрів.
«Зараз весь світ будує «свічки», нікуди від цього не дінешся, ущільнюють забудову. Але це історичний центр Києва, тут дозволено нову забудову, і стиль нового будинку може бути інший, але треба дотримуватись обсягів та певних норм, щоб це не виглядало кричуще. Такого допускати не можна. На місці «Гуллівера» колись був розташований парк з такими гарними каштанами, але за Омельченка його вирубали, а замість «Паруса» постав скверик. Я пропонував свого часу тут, на розі, проект споруди на дев’ять поверхів, але тоді завернули цю ідею. Архітектура була б не скляною, а в дусі сусідніх будинків», - коментує Микола Жаріков.
ЗІПСОВАНА ПАНОРАМА ЛАВРИ
Але «Парус» та «Гуллівер» наразі пасуть задніх у плані висотності. На Кловському узвозі, 7, стоїть гігантський будинок на 48 поверхів і 160 метрів заввишки. Будівництво цієї споруди почали за архітектора Присяжнюка, а було здано її в експлуатацію вже за Целовальника, коли до київської влади надійшли рекомендації від ЮНЕСКО щодо зниження поверховості, бо цей будівельний гігант перекриває панораму Києво-Печерської лаври. Однак обидва головних архітектори залишили їх без уваги...
Поряд із готелем «Салют», на вулиці Мазепи, 11б, побудовано висотку. Цей будинок, зведений на схилах дніпра, перекриває вид на лавру
Як саме ця будівля псує лаврську панораму, найліпше видно, коли їхати мостом Патона з лівого берега Дніпра до правого. Долаємо цей маршрут з Миколою Жаріковим і бачимо, як золотоверха Лавра ніби сховалася на другому плані, а всередину пишних дніпровських пагорбів встромлені, наче кілки, височенний будинок із Кловського узвозу й висотка з вулиці Мазепи, 11Б. Цей будинок архітектори вважають ще більшою проблемою, аніж той, що на Кловському узвозі. Зведений він практично на схилах Дніпра поряд з готелем «Салют» на площі Слави - його почали будувати 2008 року, коли головним архітектором був Василь Присяжнюк.
«Найцінніша панорама Києва в зоні Лаври зазнала непоправної шкоди. Пам’ятаю, коли наприкінці 1970-х років тривало будівництво готелю «Салют», кияни обурювалися з його висотності, що мала б конкурувати з Лаврською дзвіницею. І тоді висотність зменшили наполовину, - згадує Микола Леонідович. - От у Парижі на Монпарнасі теж збудували висотку чорного кольору, але люди збунтувалися, зараз збирають кошти на її знесення».
«ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НА ТЛІ «СКЛЯНКИ» - ЦЕ НОНСЕНС»
Повертаємось до середмістя Києва, до Софійської площі, де зазвичай багато киян і туристів. І перше, що бачимо - п’ятизірковий готель «Хаятт» зі скла, буквально напроти пам’ятки ХІ століття. Це ще одне творіння архітектора Сергія Бабушкіна. Скляний хмарочос еліт-класу постав у буферній зоні Софії Київської. Якби не спротив киян і розголос, то уздовж Володимирського проїзду аж до Михайлівської площі могло б виникнути ще п’ять таких «свічок» готельного комплексу.
«Там, де зараз готель, раніше був сквер. Коли починалося будівництво, сусідні будинки підпалювали, - показує Микола Жаріков на вигорілі стіни покинутих приміщень. - Один будинок навіть знесли, але громада почала обурюватися і його відбудували, щоправда, не автентичний. Раніше туристи фотографувалися біля пам’ятника Богданові Хмельницькому на тлі зелені, а зараз там височіє цей готель. А Богдан Хмельницький на тлі «склянки» - це нонсенс», - додає Микола Жаріков.
ЕЛІТУ ЗАСЛІПИЛО СКЛО
І це не єдина «свічка» в центрі Києва. На наше прохання Микола Жаріков обрав для аналізу ті, що найбільше псують панораму столиці. На розі вулиць Володимирської та Богдана Хмельницького один з таких об’єктів - бізнес-центр «Леонардо», якраз напроти Національного оперного театру.
Хоч як ховали будівельники бізнес-центр «Леонардо» у внутрішній дворик старого будинку, Національна опера приречено дивиться на це «диво»
До речі, його було збудовано за Василя Присяжнюка. «В оперний театр приходить вся еліта, і ніхто не виступив проти цього будівництва в історичному середмісті. Збудували б по висоті нижче, але ж ні, бо це квадратні метри. Он бачите, як прибудували до театру додаткове приміщення, і все у витриманому з театром стилі, все гарно вписалося в сусідню архітектуру», - показує Жаріков на будинок театру з флігелем.
ПРИВЕЗЕНИЙ ІЗ ТРОЄЩИНИ
Приблизно в ті ж роки майже по сусідству з Адміністрацією Президента постав житловий будинок на вулиці Інститутській, 18. Як «чудово» він вписується в центральну панораму міста, видно з вулиці Прорізної: наче на дві голови, вищий від сусідніх споруд. «Житловий будинок такий незграбний в архітектурному плані, наче його привезли з Троєщини. І цей будинок видно ще з вулиці Садової та з Маріїнського парку», - коментує Жаріков. Переконуємося в цьому, стоячи на оглядовому майданчику в Маріїнському парку: верхівка будинку з Інституської,18, утворює тріо з куполом Верховної Ради й верхніми поверхами сусідніх парламентських комітетів.
Після зустрічі з архітектором стало відомо, що суд відмовився визнавати будівництво вертолітного майданчика незаконним
А сам оглядовий майданчик 2010 року став епіцентром скандалу. Точніше, те, який краєвид із нього відкрився: вертодром Віктора Януковича на даху розважального центру, збудованого на Парковій алеї... Про можливі зсуви ґрунту, вирубані дерева на пагорбах Маріїнського парку ніхто не думав. Зараз доля вертодрому вирішується в судах.
Ще одна окраса Маріїнського парку від головного архітектора Бабушкіна - будинок еліт-класу на вулиці Грушевського, 9А, прямо на схилах Дніпра. Початок історії цього будинку - 2003 рік. Свого часу президент Віктор Ющенко давав вказівку зменшити висоту на вісім поверхів. Однак Микола Жаріков уточнює, що вирішує все не лише головний архітектор, а й мер міста і чиновники з уряду. Коли наявні спільні інтереси цих фігур, будь-які протести, дискусії чи навіть президентські укази не мають сенсу.
КОЛИ ЗАМОВНИК - ДЕРЖАВА
Так само на громаду ніхто не зважає, коли замовник протиправного будівництва - сама держава. Такий приклад Микола Леонідович показує нам на перетині бульвару Дружби народів та вулиці Старонаводницької. На замовлення уряду з 2012 року тут розпочалося будівництво приміщення Вищого Суду на площі понад чотири гектари. За архітектуру міста тоді відповідав Сергій Целовальник. І кияни висловлювали побоювання, що будівництво може зруйнувати вежу №4 Київської фортеці, яка розташована на цій же території. А Микола Жаріков нагадує, що розриті будівельниками пагорби - це давнє Звіринецьке кладовище. І кому писати протестні листи в цьому разі?
Микола ЖАРІКОВ, архітектор: Найцінніша панорама Києва в зоні Лаври зазнала непоправної шкоди. Пам’ятаю, коли в кінці 1970-х років будувався готель «Салют», кияни обурювались його висотністю, що буде конкурувати з Лаврською дзвіницею. І тоді висотність зменшили наполовину... От у Парижі на Монпарнасі збудували висотку чорного кольору, але люди збунтувалися, зараз збирають кошти на її знесення
Микола Жаріков нагадує про останній скандал між киянами та мерією щодо будівництва 32-поверхових житлових будинків на Микільській Слобідці, коли так само ігноруються громадські звернення і протести: «За Целовальника та мера Кличка розпочалося це будівництво. Будівельні магнати повигравали всі суди. Призупинили будівництво тільки перед виборами. Міська влада переконує, що з документами у забудовника все гаразд».
ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ТА ПОРЯДНИЙ
І ще один архітектурний ляпас на обличчі Києва - будівництво на вулиці Гончара, 17 - 23 у буферній зоні Софії Київської. Це «робота» Сергія Целовальника. І від волі майбутнього архітектора залежатиме, чим завершиться цей конфлікт між громадою, яка заперечує, ЮНЕСКО, яке рекомендувало понизити поверховість висотки, і бізнесом.
«Архітектор має бути відповідальним та порядним. Щоб заборонити висотність в історичному середмісті, не треба запрошувати іноземців, як зараз зробили для проведення міського конкурсу на головного архітектора. Як зміниться влада, прийдуть нормальні люди, які не крадуть, чесні та порядні, тоді все це зупиниться», - вважає Микола Жаріков. Може, новий столичний архітектор матиме це на увазі.
Микола ЖАРІКОВ, архітектор:
Найцінніша панорама Києва в зоні Лаври зазнала непоправної шкоди. Пам’ятаю, коли в кінці 1970-х років будувався готель «Салют», кияни обурювались його висотністю, що буде конкурувати з Лаврською дзвіницею. І тоді висотність зменшили наполовину... От у Парижі на Монпарнасі збудували висотку чорного кольору, але люди збунтувалися, зараз збирають кошти на її знесення.
Інна Лиховид, фото Артема Сліпачука
Джерело - day.kyiv.ua
Дзвіниця Києво-Печерської лаври в одній паралелі з двома хмарочосами: колись ця панорама «співала» про красу Києва, тепер звучить як какофонія
Київ чекає на нового головного архітектора. Мерія оголосила відкритий конкурс, а громадськість формує свій перелік побажань та вимог до майбутнього зодчого, хоча останнім часом архітекторів так не називають. Немає для цього підстав та особливих заслуг. Певно, за скляні висотки в історичному середмісті столиці чи елітні житлові будинки на схилах Дніпра такого звання не надають. Останні 20 років стали піком кричущої забудови центру Києва, коли міський простір спотворили хмарочоси, зведені з численними порушеннями будівельних норм. «День» разом із Миколою Жаріковим, свого часу головним архітектором Києва, членом Національної спілки архітекторів України, дійсним членом Української академії архітектури, проаналізував і зафіксував на фото найбільші «ляпи» головних архітекторів столиці за останні два десятиліття.
НАЙБІЛЬШІ «ШКІДНИКИ» - ДВА З ЧОТИРЬОХ
Наш аналіз включив чотирьох головних архітекторів. Це Сергій Бабушкін (обіймав посаду з 1996-го до 2003 року), Василь Присяжнюк (2003 - 2008 рр.), Сергій Броневицький (2009 - 2011 рр.) та Сергій Целовальник (2011 - 2015 рр.). Найбільше запам’яталися киянам перший та останній із переліченого списку. Як коментує Микола Жаріков, саме за них місто зазнало найпомітніших спотворень. Присяжнюк та Броневицький - менше «шкодили», бо були лише виконавцями мерських вказівок. Проглянувши їхні заяви та інтерв’ю, бачимо, як обидва розповідали, що центр Києва забудовувати не можна, вели розмови про необхідність генплану для Києва та нові транспортні розв’язки. Присяжнюк обіцяв, що Київ візьме курс на малоповерхівки, але при цьому треба забудовувати Південні Осокорки і Теремки-3.
А Сергій Броневицький нині очолює комунальну структуру «Інститут генерального плану міста Києва», саме він керував розробкою генплану столиці до 2025 року, на який місто витратило 16 мільйонів гривень і до якого безліч претензій у киян. Найбільша - що ставиться під загрозу збереження зелених зон, пагорбів Дніпра та історичного центру столиці.
ГУЛЛІВЕРУ Й НЕ СНИЛОСЯ...
Наш маршрут місцями архітектурної «слави» стартував з офісно-торговельних центрів «Парус» та «Гуллівер» між вулицями Басейною та Мечникова - це результати головного архітектора Сергія Бабушкіна. Висота споруд - 133 метри і 148 метрів відповідно - конкурують з невисокими старими будинками довкола, а допустима тут висота - 27 метрів.
«Зараз весь світ будує «свічки», нікуди від цього не дінешся, ущільнюють забудову. Але це історичний центр Києва, тут дозволено нову забудову, і стиль нового будинку може бути інший, але треба дотримуватись обсягів та певних норм, щоб це не виглядало кричуще. Такого допускати не можна. На місці «Гуллівера» колись був розташований парк з такими гарними каштанами, але за Омельченка його вирубали, а замість «Паруса» постав скверик. Я пропонував свого часу тут, на розі, проект споруди на дев’ять поверхів, але тоді завернули цю ідею. Архітектура була б не скляною, а в дусі сусідніх будинків», - коментує Микола Жаріков.
ЗІПСОВАНА ПАНОРАМА ЛАВРИ
Але «Парус» та «Гуллівер» наразі пасуть задніх у плані висотності. На Кловському узвозі, 7, стоїть гігантський будинок на 48 поверхів і 160 метрів заввишки. Будівництво цієї споруди почали за архітектора Присяжнюка, а було здано її в експлуатацію вже за Целовальника, коли до київської влади надійшли рекомендації від ЮНЕСКО щодо зниження поверховості, бо цей будівельний гігант перекриває панораму Києво-Печерської лаври. Однак обидва головних архітектори залишили їх без уваги...
Поряд із готелем «Салют», на вулиці Мазепи, 11б, побудовано висотку. Цей будинок, зведений на схилах дніпра, перекриває вид на лавру
Як саме ця будівля псує лаврську панораму, найліпше видно, коли їхати мостом Патона з лівого берега Дніпра до правого. Долаємо цей маршрут з Миколою Жаріковим і бачимо, як золотоверха Лавра ніби сховалася на другому плані, а всередину пишних дніпровських пагорбів встромлені, наче кілки, височенний будинок із Кловського узвозу й висотка з вулиці Мазепи, 11Б. Цей будинок архітектори вважають ще більшою проблемою, аніж той, що на Кловському узвозі. Зведений він практично на схилах Дніпра поряд з готелем «Салют» на площі Слави - його почали будувати 2008 року, коли головним архітектором був Василь Присяжнюк.
«Найцінніша панорама Києва в зоні Лаври зазнала непоправної шкоди. Пам’ятаю, коли наприкінці 1970-х років тривало будівництво готелю «Салют», кияни обурювалися з його висотності, що мала б конкурувати з Лаврською дзвіницею. І тоді висотність зменшили наполовину, - згадує Микола Леонідович. - От у Парижі на Монпарнасі теж збудували висотку чорного кольору, але люди збунтувалися, зараз збирають кошти на її знесення».
«ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НА ТЛІ «СКЛЯНКИ» - ЦЕ НОНСЕНС»
Повертаємось до середмістя Києва, до Софійської площі, де зазвичай багато киян і туристів. І перше, що бачимо - п’ятизірковий готель «Хаятт» зі скла, буквально напроти пам’ятки ХІ століття. Це ще одне творіння архітектора Сергія Бабушкіна. Скляний хмарочос еліт-класу постав у буферній зоні Софії Київської. Якби не спротив киян і розголос, то уздовж Володимирського проїзду аж до Михайлівської площі могло б виникнути ще п’ять таких «свічок» готельного комплексу.
«Там, де зараз готель, раніше був сквер. Коли починалося будівництво, сусідні будинки підпалювали, - показує Микола Жаріков на вигорілі стіни покинутих приміщень. - Один будинок навіть знесли, але громада почала обурюватися і його відбудували, щоправда, не автентичний. Раніше туристи фотографувалися біля пам’ятника Богданові Хмельницькому на тлі зелені, а зараз там височіє цей готель. А Богдан Хмельницький на тлі «склянки» - це нонсенс», - додає Микола Жаріков.
ЕЛІТУ ЗАСЛІПИЛО СКЛО
І це не єдина «свічка» в центрі Києва. На наше прохання Микола Жаріков обрав для аналізу ті, що найбільше псують панораму столиці. На розі вулиць Володимирської та Богдана Хмельницького один з таких об’єктів - бізнес-центр «Леонардо», якраз напроти Національного оперного театру.
Хоч як ховали будівельники бізнес-центр «Леонардо» у внутрішній дворик старого будинку, Національна опера приречено дивиться на це «диво»
До речі, його було збудовано за Василя Присяжнюка. «В оперний театр приходить вся еліта, і ніхто не виступив проти цього будівництва в історичному середмісті. Збудували б по висоті нижче, але ж ні, бо це квадратні метри. Он бачите, як прибудували до театру додаткове приміщення, і все у витриманому з театром стилі, все гарно вписалося в сусідню архітектуру», - показує Жаріков на будинок театру з флігелем.
ПРИВЕЗЕНИЙ ІЗ ТРОЄЩИНИ
Приблизно в ті ж роки майже по сусідству з Адміністрацією Президента постав житловий будинок на вулиці Інститутській, 18. Як «чудово» він вписується в центральну панораму міста, видно з вулиці Прорізної: наче на дві голови, вищий від сусідніх споруд. «Житловий будинок такий незграбний в архітектурному плані, наче його привезли з Троєщини. І цей будинок видно ще з вулиці Садової та з Маріїнського парку», - коментує Жаріков. Переконуємося в цьому, стоячи на оглядовому майданчику в Маріїнському парку: верхівка будинку з Інституської,18, утворює тріо з куполом Верховної Ради й верхніми поверхами сусідніх парламентських комітетів.
Після зустрічі з архітектором стало відомо, що суд відмовився визнавати будівництво вертолітного майданчика незаконним
А сам оглядовий майданчик 2010 року став епіцентром скандалу. Точніше, те, який краєвид із нього відкрився: вертодром Віктора Януковича на даху розважального центру, збудованого на Парковій алеї... Про можливі зсуви ґрунту, вирубані дерева на пагорбах Маріїнського парку ніхто не думав. Зараз доля вертодрому вирішується в судах.
Ще одна окраса Маріїнського парку від головного архітектора Бабушкіна - будинок еліт-класу на вулиці Грушевського, 9А, прямо на схилах Дніпра. Початок історії цього будинку - 2003 рік. Свого часу президент Віктор Ющенко давав вказівку зменшити висоту на вісім поверхів. Однак Микола Жаріков уточнює, що вирішує все не лише головний архітектор, а й мер міста і чиновники з уряду. Коли наявні спільні інтереси цих фігур, будь-які протести, дискусії чи навіть президентські укази не мають сенсу.
КОЛИ ЗАМОВНИК - ДЕРЖАВА
Так само на громаду ніхто не зважає, коли замовник протиправного будівництва - сама держава. Такий приклад Микола Леонідович показує нам на перетині бульвару Дружби народів та вулиці Старонаводницької. На замовлення уряду з 2012 року тут розпочалося будівництво приміщення Вищого Суду на площі понад чотири гектари. За архітектуру міста тоді відповідав Сергій Целовальник. І кияни висловлювали побоювання, що будівництво може зруйнувати вежу №4 Київської фортеці, яка розташована на цій же території. А Микола Жаріков нагадує, що розриті будівельниками пагорби - це давнє Звіринецьке кладовище. І кому писати протестні листи в цьому разі?
Микола ЖАРІКОВ, архітектор: Найцінніша панорама Києва в зоні Лаври зазнала непоправної шкоди. Пам’ятаю, коли в кінці 1970-х років будувався готель «Салют», кияни обурювались його висотністю, що буде конкурувати з Лаврською дзвіницею. І тоді висотність зменшили наполовину... От у Парижі на Монпарнасі збудували висотку чорного кольору, але люди збунтувалися, зараз збирають кошти на її знесення
Микола Жаріков нагадує про останній скандал між киянами та мерією щодо будівництва 32-поверхових житлових будинків на Микільській Слобідці, коли так само ігноруються громадські звернення і протести: «За Целовальника та мера Кличка розпочалося це будівництво. Будівельні магнати повигравали всі суди. Призупинили будівництво тільки перед виборами. Міська влада переконує, що з документами у забудовника все гаразд».
ВІДПОВІДАЛЬНИЙ ТА ПОРЯДНИЙ
І ще один архітектурний ляпас на обличчі Києва - будівництво на вулиці Гончара, 17 - 23 у буферній зоні Софії Київської. Це «робота» Сергія Целовальника. І від волі майбутнього архітектора залежатиме, чим завершиться цей конфлікт між громадою, яка заперечує, ЮНЕСКО, яке рекомендувало понизити поверховість висотки, і бізнесом.
«Архітектор має бути відповідальним та порядним. Щоб заборонити висотність в історичному середмісті, не треба запрошувати іноземців, як зараз зробили для проведення міського конкурсу на головного архітектора. Як зміниться влада, прийдуть нормальні люди, які не крадуть, чесні та порядні, тоді все це зупиниться», - вважає Микола Жаріков. Може, новий столичний архітектор матиме це на увазі.
Микола ЖАРІКОВ, архітектор:
Найцінніша панорама Києва в зоні Лаври зазнала непоправної шкоди. Пам’ятаю, коли в кінці 1970-х років будувався готель «Салют», кияни обурювались його висотністю, що буде конкурувати з Лаврською дзвіницею. І тоді висотність зменшили наполовину... От у Парижі на Монпарнасі збудували висотку чорного кольору, але люди збунтувалися, зараз збирають кошти на її знесення.
Інна Лиховид, фото Артема Сліпачука
Джерело - day.kyiv.ua