Наследие. Чернелица. Замок. Часть 4/Спадщина. Чернелиця. Замок. Частина 4.
Оригинал взят у m_a_d_m_a_x в Наследие. Чернелица. Замок. Часть 4/Спадщина. Чернелиця. Замок. Частина 4.
Перша частина/Первая часть
Друга частина/Вторая часть
Третя частина/Третья часть
Фортеця часів Австро-Угорщини / Крепость времен Австро-Венгрии.
З другої половини XIX століття в Галичині інтенсивно розбудовуються культурні та освітні організації, діяльність яких стала можливою завдяки отриманій у 1867-1870 роках автономії. Діяльність багатьох організацій, як польських, так і українських, була скерована на формування національної свідомості та популяризації історії. Однак це вимагало чималих зусиль з боку інтелігенції, оскільки на той час більшість сільського населення Галичини була неписьменною, а усвідомлення цінності пам'яток практично дорівнювало нулю.
Серед опублікованих популярних та краєзнавчих праць, а також численних ініціатив, таких як організація виставок та екскурсій, знаходимо також згадки про замок у Чернелиці. Цікаво, що ці джерела дають нам не тільки інформацію про знання сучасниками історії замку, а й, певною мірою, дозволяють відтворити його вигляд завдяки збереженим фотографіям і описам. Ці явища пов’язані із загальноєвропейською тенденцією зацікавлення пам'ятками минулого та охороною їх, що, своєю чергою, започаткувало діяльність державних установ, які опікувалися збереженням та реставрацією пам'яток.
------------
Со второй половины XIX века в Галиции интенсивно возникают культурные и образовательные организации, деятельность которых стала возможной благодаря полученной в 1867-1870 годах автономии. Деятельность многих организаций, как польских, так и украинских, была направлена на формирование национального сознания и популяризации истории. Однако это требовало немалых усилий со стороны интеллигенции, поскольку к тому времени большая часть сельского населения Галичины была неграмотной, а осознание ценности памятников практически равнялось нулю.
Среди опубликованных популярных и краеведческих работ, а также многочисленных инициатив, таких как организация выставок и экскурсий, находим также упоминания о замке в Чернелице. Интересно, что эти источники дают нам не только информацию о знании современниками истории замка, но и в определенной степени позволяют воссоздать его облик благодаря сохранившимся фотографиям и описаниям. Эти явления связаны с общеевропейской тенденцией к возрастанию интереса к памятниками прошлого и охране их, что, в свою очередь, спровоцировало появление государственных учреждений, которые занимались сохранением и реставрацией памятников.
нагадую, по кліку дивимося великі картинки/напоминаю, по клику смотрим большие картинки...
Дальше еще есть
ну как то так =))
Перша частина/Первая часть
Друга частина/Вторая часть
Третя частина/Третья часть
Фортеця часів Австро-Угорщини / Крепость времен Австро-Венгрии.
З другої половини XIX століття в Галичині інтенсивно розбудовуються культурні та освітні організації, діяльність яких стала можливою завдяки отриманій у 1867-1870 роках автономії. Діяльність багатьох організацій, як польських, так і українських, була скерована на формування національної свідомості та популяризації історії. Однак це вимагало чималих зусиль з боку інтелігенції, оскільки на той час більшість сільського населення Галичини була неписьменною, а усвідомлення цінності пам'яток практично дорівнювало нулю.
Серед опублікованих популярних та краєзнавчих праць, а також численних ініціатив, таких як організація виставок та екскурсій, знаходимо також згадки про замок у Чернелиці. Цікаво, що ці джерела дають нам не тільки інформацію про знання сучасниками історії замку, а й, певною мірою, дозволяють відтворити його вигляд завдяки збереженим фотографіям і описам. Ці явища пов’язані із загальноєвропейською тенденцією зацікавлення пам'ятками минулого та охороною їх, що, своєю чергою, започаткувало діяльність державних установ, які опікувалися збереженням та реставрацією пам'яток.
------------
Со второй половины XIX века в Галиции интенсивно возникают культурные и образовательные организации, деятельность которых стала возможной благодаря полученной в 1867-1870 годах автономии. Деятельность многих организаций, как польских, так и украинских, была направлена на формирование национального сознания и популяризации истории. Однако это требовало немалых усилий со стороны интеллигенции, поскольку к тому времени большая часть сельского населения Галичины была неграмотной, а осознание ценности памятников практически равнялось нулю.
Среди опубликованных популярных и краеведческих работ, а также многочисленных инициатив, таких как организация выставок и экскурсий, находим также упоминания о замке в Чернелице. Интересно, что эти источники дают нам не только информацию о знании современниками истории замка, но и в определенной степени позволяют воссоздать его облик благодаря сохранившимся фотографиям и описаниям. Эти явления связаны с общеевропейской тенденцией к возрастанию интереса к памятниками прошлого и охране их, что, в свою очередь, спровоцировало появление государственных учреждений, которые занимались сохранением и реставрацией памятников.
нагадую, по кліку дивимося великі картинки/напоминаю, по клику смотрим большие картинки...
Дальше еще есть
ну как то так =))