Click to view
Прес-реліз
Громадська організація «Європа без Бар’єрів»
За підтримки Європейської програми міжнародного фонду «Відродження»
Київ, 13 листопада 2015 року
Експерти громадської організації «Європа без Бар’єрів», Ірина Сушко та Ірина Савченко назвали 10 країн - членів ЄС, «адвокатів» та «скептиків», що підтримують скасування віз для українців та тих, хто не готовий це зробити в найближчій перспективі.
За словами Ірини Сушко, голови ГО «Європа без бар’єрів», поділ країн на тих хто «ЗА» та «ПРОТИ» візової лібералізації України було складено на основі поглиблених інтерв’ю, що були проведені експертами ГО «Європа без бар’єрів» з високопосадовцями та незалежними експертами Швеції, Німеччини, Угорщини, Італії, Польщі, Словаччини, Литви, Чехії, Нідерландів та Франції впродовж червня - вересня 2015 року.
І.Сушко наголосила, що останні тижні безвізова перспектива України у відносинах з ЄС залежить від підтримки народними депутатами законопроектів, необхідних для завершення процесу візової лібералізації. Втім, незалежно від того, чим скінчиться «анти візова» баталія у Верховній Раді, існує потреба в аналізі готовності самого ЄС підтримати безвізові перспективи України. Результати дослідження показали, що серед зазначених вище країн виділяється група лобістів України, а саме Словаччина, Литва, Польща та Угорщина. Інші країни займають нейтральну позицію, проте також висловили готовність підтримати рішення щодо надання Україні безвізового режиму, у разі прийняття Європейською Комісією позитивної оцінки виконання технічних вимог Плану дій з візової лібералізації. Франція виявилась країною, яка не захотіла йти на контакт за експертами ЄББ та відмовилася відповідати на питання інтерв’ю. Цей факт викликає занепокоєння та свідчить про те, що українська сторона приділяє недостатньо уваги просуванню своїх інтересів серед країн «скептиків».
Підсумовуючи отримані результати, Ірина Савченко, проектний менеджер організації, висвітлила настрої та ставлення опитаних країн ЄС щодо прогресу України на безвізовому шляху. В цілому, країни ЄС відзначають відчутний прогрес у виконанні Україною реформ в рамках ПДВЛ. Проте, одним із слабких місць одноголосно визначені питання боротьби з корупцією та відмиванням коштів. Окрім цього, незакінченими вбачаються реформа органів внутрішніх справ та системи кримінальної юстиції. На тлі міграційної кризи в ЄС, міграційні ризики з України оцінюються як середні та нижче середнього. При цьому такі країни, як Італія та Литва наголошують на отримані вигод від міграції українців до їхніх країн.
Військовий конфлікт з Росією матиме двозначний вплив. З одного боку, він прискорить рішення щодо надання безвізового режиму з метою легітимізації теперішньої української влади на європейському просторі, а з іншої сторони - може бути використаний окремими країнами для відтермінування рішення щодо скасування віз між ЄС та Україною. При цьому не передбачається внесення нових технічних критеріїв до ПДВЛ у зв’язку з воєнним конфліктом. Серед безпекових ризиків опитані представники країн ЄС найнебезпечнішими виділяють загрози проникнення з України до ЄС організованих збройних формувань, озброєних терористів, документованих українськими паспортами, торгівлю людьми та зброєю, а також можливість транзиту через Україну до ЄС нелегальних мігрантів з третіх країн. Військовий конфлікт на Сході України несе небезпеки через неконтрольованість українською владою кордону з Росією та на лінії розмежування у зоні конфлікту.
Експертами ЄББ було підкреслено, що, в цілому, підтримка серед країн щодо рішення надати Україні режим візової лібералізації присутня. Проте відзначається фактор інтенсивної антиукраїнської пропаганди у країнах ЄС на російських телеканалах, а також відсутність проукраїнської пропаганди з боку української сторони, яка б могла більш позитивно вплинути на прийняття рішення країнами ЄС. Проте, зараз на перший план в ЄС вийшла міграційна криза, і це може мати негативний вплив на прийняття рішення щодо України.
http://novisa.org.ua/pres-reliz-brifingu-advokati-ta-skeptiki-sered-krayin-chleniv-yes-shhodo-nadannya-ukrayini-rezhimu-vizovoyi-liberalizatsiyi/