Artem Shevchenko
Старший солдат, Ігор Анатолійович Дебрін, строковик з Херсонської області. Ігор народився у 1990 році за рік до Української Незалежності. Боротьбою за ідеали якої, напевне, прикривав свої злочинні дії той, хто кинув гранату під ВР. Її уламок увійшов в районі серця воїна з лівого боку, у місце найменш захищене бронежилетом. У квітні 2015 році Ігор був призваний херсонським військкоматом і направлений для подальшого проходження строкової служби у військову частину № 3027 Нацгвардіі України. Вічна пам'ять герою і вічна ганьба його вбивці, якого не омине кара закону і кара Божа
***
Irina Medushevskaya
С тяжелым сердцем и со слезами на глазах, пишу я сейчас этот статус. Потому что гранату сегодня бросили в меня. Украина влюбила в себя весь мир своей красотой, пассионарностью, стремлением к свободе, бесстрашием и готовностью жертвовать своей душой и телом ради будущего своих детей! И как важно сейчас эту любовь оправдать! Мы оправдаем! Украина оправдает! Знаю! Мои соболезнования родным и близким нацгвардейца Игоря Дебрина, погибшего сегодня у стен Парламента. Скорейшего выздоровления всем раненым. Сегодня трагический день в истории Украины. Запомните его. И детям своим расскажите. А Украина победит всю эту нечисть, внешнюю и внутреннюю. Слава Украине!
***
R.i.p.
"Я есть, я был, я вечно существую,
Рождался жил и снова умирал.
В круговороте судеб я танцую.
И плачет и смеётся карнавал.
То жизнь, то смерть зовут меня с собою
В мелькании событий и времён.
Остановится, хочется порою.
Уйти в ничто, я правом наделён.
Но выбираю всё же продолжение
Извилистого вечного пути.
Дорога жизни - это наслаждение.
Мне тяжело, но весело идти.
А если я устану, это тело
Покину и немного отдохну,
Надену новое привычно и умело,
Своею волей жизнь в него вдохну."
(Це вірш зі сторінки загиблого Нацгвардейца - Ігоря Дебріна 1990 р.н., Херсонщина)
p.s. Редакція "Anti-ment.UA" висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого солдата НацГвардії - Ігоря Дебріна 1990 р.н.