Суддівське свавілля

Sep 14, 2010 01:37

До мене, як до адвоката звернувся громадянин Лукашова Олександр Олександрович, 1962 р.н., який станом на-сьогодні відбуває покарання (перебуває під вартою) у виправній колонії №52 м.Єнакієво Донецької області.
Як вбачається із матеріалів звернення, 22.07.2005 року Слав`яносербський районний суд Луганської обл. визнав винним та засудив громадянина Лукашова О.О. за ст.ст.391, ст.71 Кримінального Кодексу України та призначив покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Заявник вимушений звернутися до мене, оскільки при розгляді данної кримінальної справи в Слав`яносербському районному суду Луганської обл.(суддя Тимінський В.В.), а в подальшому в - Верховному Суді України, цілою низкою посадових осіб було грубо порушено конституційні права громадянина Лукашова О.О., що виявилось в ситематичному порушенні норм кримінально-процесуального законодавства, права на захист (тривалий недопуск адвокатів до матеріалів справи) тощо.
Зокрема, при розгляді кримінальної справи суддею Слав`яносербського районного суду Луганської обл. Тимінським В.В. повністю проігноровано вимоги ст. 263 КПК України, яка надає право підсудному заявляти відводи, клопотання, давати покази по суті пред'явленого обвинувачення , надавати докази суду, просити суд про приєднання до справи документів, брати участь в огляді речових доказів, брати участь в судових дебатах, звертатися до суду з останнім словом тощо. Громадянин Лукашов О.О. неодноразово звертався зі скаргами на протиправні дії судді Тимінського В.В. до різних правоохоронних органів, де вказував на те, що судовий процес проходив необ`єктивно, з явно обвинувальним ухилом, в судовий процес не визивали та не допитувались свідків подій зі сторони захисту, докази по справі розглядались в не повному обсязі, матеріали кримінальної - в переважній більшості - сфальсифіковано.

Всупереч ст. 63 Конституції України, що надає право підсудному на захист, вимогам кримінально-процесуального кодексу, а саме ст.21, ст.44, ст.47, що регулюють механізм забезпечення прав підсудного на захист, запрошення захисника та інше, суддя Слав`яносербського районного суду Луганської обл. Тимінський В.В. неодноразово, порушуючи вищевказанні норми КПК України, не допускав до участі в справі захисників Лукашова О.О., а саме:
1) адвоката Груздо І.М., 2) адвоката Євсютіна О.М., з якими було офіційно укладено угоду представником Лукашова по довіреності Коритною Л.В.
А саме, 15 травня 2008 року між офіційним представником громадянина Лукашова О.О. громадянкою Коритною Л.В. та адвокатом Груздо І.В. було укладено угоду про надання безоплатної адвокатської допомоги у ході оскарження вироку Слав`яносербського районного суду Луганської обл. від 22.07.2005 року відносно Лукашова О.О. та підготовки документів для оскарження вироку у передбачених законом судових інстанціях.
18.05.2008 року адвокат Груздо І.М. звернулася до Голови Слав`яносербського районного суду Луганської обл. Котилевського В.А. із заявою на дозвіл з ознайомленням з матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню засудженого Лукашова О.О.
29.05.2008 року суддею Слав`яносербського районного суду Луганської обл. Тимінським В.В. було винесено завідомо незаконну ухвалу якою в задоволенні заяві адвоката Груздо І.М. було відмовлено, у зв`язку з відсутністю у представника засудженого Коритної Л.В. необхідних повноважень.
01.08.2010 року між офіційним представником громадянина Лукашова О.О. громадянкою Коритною Л.В. та адвокатом Євсютіним О.М було укладено угоду про надання адвокатської допомоги в інтересах засудженого Лукашова О.О.
02.08.2010 року адвокат Євсютін О.М. звернувся із запитом до Слав`яносербського районного суду Луганської обл. на дозвіл з ознайомленням з матеріалами кримінальної справи по обвинуваченню Лукашова О.О. Про те, до теперішнього часу (09.09.2010), всупереч вимогам чинного законодавства, відповіді на запит отримано не було.
Суддя Слав`яносербського районного суду Луганської обл. Тимінський В.В. навмисно недопускає до матеріалів кримінальної справи адвокатів, щоб вони не мали змоги зробити ксерокопії справи і отримати копію диска звукозапису. Громадянин Лукашов О.О. та його представник Коритна Л.В. неодноразово зверталися із заявами до Голови Слав`яносербського районного суду Луганської обл. Котилевського В.А., та до судді Тимінського В.В. із заявами та скаргами щодо видачі ксерокопій матеріалів справи та диску зі звукозаписом. Але вже майже протягом 3 років мотивованої відповіді від посадових осіб Слав`яносербського районного суду Луганської обл., отримано не було.
Вирок Слав`яносербського районного суду Луганської обл. від 22.07.2005 року Лукашов О.О. намагався оскаржити у Верховному суді - але марно.
6.02.2007 року Верховний суд відмовився розглядати касаційну скаргу Лукашова через те, що він (скаржник) не додав завіреної мокрою печаткою суду вирок 1-ої інстанції. Верховним Судом виніс ухвалу про неможливість розгляду касаційної скарги, у зв`язку з наданням копій рішень суддів не завірених оригінальною печаткою. Проте, Верховним Судом України проігноровано той факт, що громадянин Лукашов О.О. на момент написання касаційної скарги перебував під вартою та не мав можливості отримати копії рішень з печатками. Адвоката на той момент у нього не було.
Отже ВСУ відмовився зглянутися на те, що Лукашов О.О. знаходиться під вартою (а тому - позбавлений вільно пересуватися, і відповідно збирати документи в т.ч. і вироки судів). Таким чином ВСУ відмовив навіть у прийнятті касаційної скарги виключно по формальним підставам.
Жодних дисциплінарних проваджень проти суддів Слав`яносербського районного суду Луганської обл. Тимінського В.В. та голови Слав`яносербського районного суду Луганської обл. Котилевського В.А. ніким порушено не було (не дивлячись на те, що Лукашов писав скарги і до Карпачової, і до Президента та інших).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, вважаю що в діях посадових осіб Слав`яносербського районного суду Луганської області, а саме голови суду Котилевського В.А та судді вищезазначеного суду Тимінського В.В. міститься склад злочину передбачений ст.374 КК України.
Адвокат Лукашова О.О. - Олег В. 050-947-5564

ст.391 і ст.71 Кримінального Кодексу, суддівське свавілля

Previous post Next post
Up