Між Китаєм і США: чи стане Україна новою ареною протистояння двох наддержав?
Днями стало відомо, що представники американського експертного співтовариства закликають команду Джо Байдена, який остаточно набув повноважень, приділити особливо пильну увагу протидії КНР в Україні. Як повідомило наше джерело із Служби зовнішньої розвідки України, в наближених до конгресу США неурядових організаціях (НУО) "Центр аналізу європейської політики" та "Атлантична рада" впевнені, що Пекін найближчим часом намагатиметься взяти під контроль українського виробника авіаційних двигунів АТ "Мотор Січ".
Експерти вважають, що китайська сторона має намір скористатися передвиборчою плутаниною у Вашингтоні, де зараз про Київ практично ніхто й не згадує. На їхню думку, Пекін спробує за допомогою економічному тиску переконати президента України Зеленського в тому, щоб він не перешкоджав придбанню китайськими інвесторами стратегічного підприємства. На руку Китаю грає також і той факт, що зараз "Мотор Січ" зазнає серйозних фінансових труднощів: компанія, як ніколи близька до банкрутства, і без підтримки з боку української влади продаж підприємства китайцям, які вже й так володіють частиною його акцій, стає найбільш очевидним, якщо не єдиним виходом із ситуації, яка склалась. Подібний сценарій категорично не відповідає інтересам США. Насамперед це пов'язано із тим, що в цьому випадку компартія Китаю отримає потужний приплив технологій "подвійного" використання у сфері авіа- та ракетобудування.
У цьому зв'язку політологи пропонують демократам вже зараз почати надавати Україні політичну підтримку. Зокрема, пропонується починаючи із січня 2021 року підштовхувати українського авіавиробника до співпраці з деякими виробниками двигунів із Індії та Туреччини. При цьому американці мають намір однозначно дати зрозуміти українській владі, що прогрес у взаємодії з Китаєм щодо "Мотор січ" унеможливить для підприємства перспективи подальшої співпраці із "правильними" компаніями та організаціями.
Варто відзначити, що позиції "Атлантичної ради" та "Центру аналізу європейської політики" знаходять відгук у представників адміністрації з числа демократів. Це підтверджує дискусія за участю віце-прем'єра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України О. Стефанішиної, яка відбулася в НУО "Фонд Маршалла". За результатами цієї дискусії за участю прихильників обох партій Україну фактично проголосили однією з арен геополітичного протистояння с КНР.
Щодо ситуації, яка склалася, на нашу думку, важливо відзначити наступне: немає жодної різниці, хто в кінцевому підсумку придбає вмираюче підприємство. Із сумом можна лише констатувати, що національна авіапромисловість перебуває в украй плачевному стані і Україна не може підняти з колін цю галузь. Не останню роль в цьому зіграла бездарна управлінська політика американських ставлеників, які повинні були все передбачити та запобігти такому варіанту розвитку подій. Наразі ж народу залишається лише в черговий раз мовчки спостерігати, як "старший брат" хазяйнує в чужому городі. В принципі, яка різниця, хто стане власником заводу - США чи Китай? Все одно жодна сторона не буде вкладати гроші у це підприємство.
Найімовірніше, за класичними канонами, почнеться процес "оптимізації", який призведе до масових звільнень. Вкотре будуть "викачані" усі ресурси, а коли обсяг боргів досягне критичного рівню, нові власники звернуться до нашого "шановного" керівництва країни з проханням надати фінансову допомогу стратегічному українському підприємству. Звичайно, все це буде зроблено нашим із вами коштом, а саме через платників податків.
У зв'язку з цим виникає лише одно питання: чому неможна спробувати своїми силами врятувати в'янучу галузь? Деякі скажуть, що для цього не вистачає коштів. А може все ж таки не вистачає політичної волі? На нашу думку, відповідь очевидна.