Дивна війна
Originally posted by ihorhulyk at Дивна війна
"Ми всі нині максимально гостро й відверто означили
власні позиції, власні принципи та власну готовність їх захищати.
Ми всі нині визначились із тим, на чиєму ми боці.
Ми зайняли позиції й приготувались до бою.
Тепер потрібно докласти максимум зусиль, аби цей бій не почався.
Сергій Жадан
Чим довше на півострові мовчать автомати, тим міцнішає у мізках світової спільноти і російських громадян переконання в ідіотизмі Путіна. Що робить на теренах суверенного сусіда доблесна російська армія? Захищає співвітчизників? Від кого? Бандерівці з екстремістами зачаїлися за Перекопом, вояків в типових російських шоломах і «берцях», звісно, не зустрічають з квітами, але й кривого слова їм не кажуть. Що це за легка прогулянка чеховськими місцями на півострові?
Кримські татари? Так вони ж забралися з-під стін парламенту і сидять собі по хатах, в ус не дуючи... А тим часом над півостровом російські транспортники спалюють сотні тонн дорогого пального, і кожен російський спецпризначенець отримує належну йому платню.
Поза тим, російський туристичний бізнес вкляк і не відає, чим йому покрити втрату щонайменше трьох мільйонів клієнтів, які полюбляли щороку ніжитися на Південному узбережжі. Тим часом «російськомовне населення» (а це понад 100 тисяч родин), які живуть за рахунок заробітків улітку, вже міркують над тим, якою мовою їм розмовляти із «легітимним та мудрим» урядом автономії, що одним своїм актом спричинив майбутню катастрофу.
Путін прорахувався й цього разу. Абхазії з Південною Осетією не вийшло. Українські вояки не зняли навіть запобіжників на своїх автоматах, не пролунало жодного пострілу.
Київ наполягає (поки що) на дотриманні гарантій Будапештського меморандуму. Рада безпеки ООН висловилася однозначно за місію на півострові. Обама теж сказав своє вагоме слово.
«Поки що» стосовно офіційного Києва, на мою думку, розшифровується у кількох ймовірних кроках. Рано чи пізно, але російські вояки змушені будуть заповзти у своє лігво - Севастопольську бухту. Тоді почнуть діяти інші важелі. Нова українська влада отримає всі підстави для денонсації харківських угод, збільшення до адекватних цін оренди, води, електроенергії. Ба більше, - до 2017-го (а саме тоді спливе термін оренди за базовою угодою, без харківської пролонгації) триматиме у напрузі РФ, інтригуючи - продовжимо-не продовжимо.
«Поки що» передбачає і тиск на не надто поворотких європейців. Україна має всі інструменти, аби перекрити систематичне постачання російського газу у Старий світ. Ясно, що Росія вважатиме за потрібне попередити, мовляв, ми візьмемо під контроль усі компресорні станції. Тож Європа мусить підняти врешті-решт «п’яту точку» і щось робити. Це «щось» означатиме, у першу чергу, прискорений вступ України до НАТО і, звісно, підписання угоди про асоціацію.
Гадаю, найпершим лобістом приєднання України до Північно-Атлантичного альянсу у цьому випадку виступатиме... Туреччина. Вона вже зробила неоднозначну заяву з приводу російської інвазії до Криму, і, смію думати, це не останній набій в арсеналі Анкари, призначеному для захисту своїх одновірців.
Кримська клоунада, приперчена до того ж патронатом ну вже ду-у-же непотравного українцями та світом казнокрада і терориста Януковича, коштуватиме Кремлю дуже дорого. Може, дорожче, ніж карикатурна Сочинська олімпіада. Бо, в принципі, те, що Путін заварив у Криму, прозоро натякає його нинішнім «незалежним» васалам, зокрема Лукашенці, як може поводитися агонізуючий «альфа-самець». Тож замість сірої санітарної зони, власник чорного пояса з дзю-до отримає пас недовіри і відвертої ненависті сусідів. І переконаний - прийде час, коли кремлівський клоун, як і Янукович, опиниться віч-на-віч з власним народом.
Не втримаюся, щоб не процитувати тут Станіслава Бєлковского: "У мене є підозра, що ось-ось все закінчиться. Проблема в одному: що прийде на зміну всьому? Це набагато важливіше і трагічніше питання, ніж падіння Владіміра Путіна, який врешті підписав собі смертний вирок. Якого, до речі, у нього ніхто не просив".
Ігор Гулик
Странная война
"Мы все сегодня максимально остро и откровенно обозначили
собственные позиции, собственные принципы и собственную готовность их защищать.
Мы все сегодня определились с тем, на чьей мы стороне.
Мы заняли позиции и изготовились к бою.
Теперь нужно приложить максимум усилий, чтобы этот бой не начался.
Сергей Жадан
Чем дольше на полуострове молчат автоматы, тем больше крепчает в сознании мирового сообщества и российских граждан убеждение в идиотизме Путина. Что делает на территории суверенного соседа доблестная русская армия? Защищает соотечественников? От кого? Бандеровцы с экстремистами затаились за Перекопом, воинов в типичных русских шлемах и «берцах», конечно, не встречают цветами, но и кривого слова им не говорят. Что это за легкая прогулка по чеховским местам на полуострове?
Крымские татары? Так они же ушли из-под стен парламента и сидят по домам, в ус не дуя... А тем временем над полуостровом российские транспортники сжигают сотни тонн дорогого горючего, и каждый русский спецназовец получает причитающуюся ему зарплату.
Помимо того, российский туристический бизнес замер и не знает, чем ему покрыть потерю не менее трех миллионов клиентов, которые любили каждый год нежиться на Южном побережье. Между тем «русскоязычное население» (а это более 100 тысяч семей, живущих за счет летних заработков), уже думают над тем, на каком языке им разговаривать с «легитимным и мудрым» "правительством" автономии, одним своим актом вызвавшим грядущую катастрофу.
Путин просчитался и на этот раз. Абхазии с Южной Осетией не получилось. Украинские военные не сняли даже предохранителей на своих автоматах, не прозвучало ни единого выстрела.
Киев настаивает (пока) на соблюдении гарантий Будапештского меморандума. Совбез ООН высказался однозначно за миссию на полуострове. Обама тоже сказал свое веское слово.
«Пока» относительно официального Киева, по моему мнению, расшифровывается в нескольких вероятных шагах. Рано или поздно, но русские воины вынуждены будут заползти в свое логово - Севастопольскую бухту. Тогда начнут действовать другие рычаги. Новая украинская власть получит все основания для денонсации харьковских соглашений, увеличения до адекватных цен аренды, воды, электроэнергии. Более того, - до 2017-го (а именно тогда истечет срок аренды за базовым соглашением, без харьковской пролонгации) держать в напряжении РФ, интригуя - продолжим-не продолжим.
«Пока» предполагает и давление на не слишком поворотливых европейцев. Украина имеет все инструменты, чтобы перекрыть систематические поставки российского газа в Старый свет. Ясно, что Россия сочтет нужным предупредить, мол, мы возьмем под контроль все компрессорные станции. Поэтому Европа должна поднять конце концов «пятую точку» и что-то делать. Это «что-то» будет означать, в первую очередь, ускоренное вступление Украины в НАТО и, конечно, подписание соглашения об ассоциации.
Думаю, первым лоббистом присоединения Украины к Североатлантическому альянсу в этом случае будет выступать... Турция. Она уже сделала неоднозначное заявление по поводу российской инвазии в Крым, и, смею думать, это не последний патрон в арсенале Анкары, предназначенном для защиты своих единоверцев.
Крымская клоунада, приперченная к тому же патронатом ну уж о-очень неудобоваримого украинцами и миром казнокрада и террориста Януковича, будет стоить Кремлю очень дорого. Может, дороже, чем карикатурная Сочинская олимпиада. Потому что, в принципе, заваренное Путиным в Крыму, прозрачно намекает его нынешним «независимым» вассалам, в частности Лукашенко, как может вести себя агонизирующий «альфа-самец». Поэтому вместо серой санитарной зоны обладатель черного пояса по дзюдо получит пояс недоверия и откровенной ненависти соседей. И убежден - придет время, когда кремлевский клоун, как и Янукович, окажется лицом к лицу с собственным народом.
Не сдержусь, чтобы не процитировать здесь Станислава Белковского: "У меня есть предположение, что вот-вот все кончится. Проблема в одном: что придет на смену всему? Это гораздо более важный и трагический вопрос, чем падение Владимира Путина, который наконец подписал свой смертный приговор. Которого, кстати, у него никто не просил".
Игорь Гулык
"Ми всі нині максимально гостро й відверто означили
власні позиції, власні принципи та власну готовність їх захищати.
Ми всі нині визначились із тим, на чиєму ми боці.
Ми зайняли позиції й приготувались до бою.
Тепер потрібно докласти максимум зусиль, аби цей бій не почався.
Сергій Жадан
Чим довше на півострові мовчать автомати, тим міцнішає у мізках світової спільноти і російських громадян переконання в ідіотизмі Путіна. Що робить на теренах суверенного сусіда доблесна російська армія? Захищає співвітчизників? Від кого? Бандерівці з екстремістами зачаїлися за Перекопом, вояків в типових російських шоломах і «берцях», звісно, не зустрічають з квітами, але й кривого слова їм не кажуть. Що це за легка прогулянка чеховськими місцями на півострові?
Кримські татари? Так вони ж забралися з-під стін парламенту і сидять собі по хатах, в ус не дуючи... А тим часом над півостровом російські транспортники спалюють сотні тонн дорогого пального, і кожен російський спецпризначенець отримує належну йому платню.
Поза тим, російський туристичний бізнес вкляк і не відає, чим йому покрити втрату щонайменше трьох мільйонів клієнтів, які полюбляли щороку ніжитися на Південному узбережжі. Тим часом «російськомовне населення» (а це понад 100 тисяч родин), які живуть за рахунок заробітків улітку, вже міркують над тим, якою мовою їм розмовляти із «легітимним та мудрим» урядом автономії, що одним своїм актом спричинив майбутню катастрофу.
Путін прорахувався й цього разу. Абхазії з Південною Осетією не вийшло. Українські вояки не зняли навіть запобіжників на своїх автоматах, не пролунало жодного пострілу.
Київ наполягає (поки що) на дотриманні гарантій Будапештського меморандуму. Рада безпеки ООН висловилася однозначно за місію на півострові. Обама теж сказав своє вагоме слово.
«Поки що» стосовно офіційного Києва, на мою думку, розшифровується у кількох ймовірних кроках. Рано чи пізно, але російські вояки змушені будуть заповзти у своє лігво - Севастопольську бухту. Тоді почнуть діяти інші важелі. Нова українська влада отримає всі підстави для денонсації харківських угод, збільшення до адекватних цін оренди, води, електроенергії. Ба більше, - до 2017-го (а саме тоді спливе термін оренди за базовою угодою, без харківської пролонгації) триматиме у напрузі РФ, інтригуючи - продовжимо-не продовжимо.
«Поки що» передбачає і тиск на не надто поворотких європейців. Україна має всі інструменти, аби перекрити систематичне постачання російського газу у Старий світ. Ясно, що Росія вважатиме за потрібне попередити, мовляв, ми візьмемо під контроль усі компресорні станції. Тож Європа мусить підняти врешті-решт «п’яту точку» і щось робити. Це «щось» означатиме, у першу чергу, прискорений вступ України до НАТО і, звісно, підписання угоди про асоціацію.
Гадаю, найпершим лобістом приєднання України до Північно-Атлантичного альянсу у цьому випадку виступатиме... Туреччина. Вона вже зробила неоднозначну заяву з приводу російської інвазії до Криму, і, смію думати, це не останній набій в арсеналі Анкари, призначеному для захисту своїх одновірців.
Кримська клоунада, приперчена до того ж патронатом ну вже ду-у-же непотравного українцями та світом казнокрада і терориста Януковича, коштуватиме Кремлю дуже дорого. Може, дорожче, ніж карикатурна Сочинська олімпіада. Бо, в принципі, те, що Путін заварив у Криму, прозоро натякає його нинішнім «незалежним» васалам, зокрема Лукашенці, як може поводитися агонізуючий «альфа-самець». Тож замість сірої санітарної зони, власник чорного пояса з дзю-до отримає пас недовіри і відвертої ненависті сусідів. І переконаний - прийде час, коли кремлівський клоун, як і Янукович, опиниться віч-на-віч з власним народом.
Не втримаюся, щоб не процитувати тут Станіслава Бєлковского: "У мене є підозра, що ось-ось все закінчиться. Проблема в одному: що прийде на зміну всьому? Це набагато важливіше і трагічніше питання, ніж падіння Владіміра Путіна, який врешті підписав собі смертний вирок. Якого, до речі, у нього ніхто не просив".
Ігор Гулик
Странная война
"Мы все сегодня максимально остро и откровенно обозначили
собственные позиции, собственные принципы и собственную готовность их защищать.
Мы все сегодня определились с тем, на чьей мы стороне.
Мы заняли позиции и изготовились к бою.
Теперь нужно приложить максимум усилий, чтобы этот бой не начался.
Сергей Жадан
Чем дольше на полуострове молчат автоматы, тем больше крепчает в сознании мирового сообщества и российских граждан убеждение в идиотизме Путина. Что делает на территории суверенного соседа доблестная русская армия? Защищает соотечественников? От кого? Бандеровцы с экстремистами затаились за Перекопом, воинов в типичных русских шлемах и «берцах», конечно, не встречают цветами, но и кривого слова им не говорят. Что это за легкая прогулка по чеховским местам на полуострове?
Крымские татары? Так они же ушли из-под стен парламента и сидят по домам, в ус не дуя... А тем временем над полуостровом российские транспортники сжигают сотни тонн дорогого горючего, и каждый русский спецназовец получает причитающуюся ему зарплату.
Помимо того, российский туристический бизнес замер и не знает, чем ему покрыть потерю не менее трех миллионов клиентов, которые любили каждый год нежиться на Южном побережье. Между тем «русскоязычное население» (а это более 100 тысяч семей, живущих за счет летних заработков), уже думают над тем, на каком языке им разговаривать с «легитимным и мудрым» "правительством" автономии, одним своим актом вызвавшим грядущую катастрофу.
Путин просчитался и на этот раз. Абхазии с Южной Осетией не получилось. Украинские военные не сняли даже предохранителей на своих автоматах, не прозвучало ни единого выстрела.
Киев настаивает (пока) на соблюдении гарантий Будапештского меморандума. Совбез ООН высказался однозначно за миссию на полуострове. Обама тоже сказал свое веское слово.
«Пока» относительно официального Киева, по моему мнению, расшифровывается в нескольких вероятных шагах. Рано или поздно, но русские воины вынуждены будут заползти в свое логово - Севастопольскую бухту. Тогда начнут действовать другие рычаги. Новая украинская власть получит все основания для денонсации харьковских соглашений, увеличения до адекватных цен аренды, воды, электроэнергии. Более того, - до 2017-го (а именно тогда истечет срок аренды за базовым соглашением, без харьковской пролонгации) держать в напряжении РФ, интригуя - продолжим-не продолжим.
«Пока» предполагает и давление на не слишком поворотливых европейцев. Украина имеет все инструменты, чтобы перекрыть систематические поставки российского газа в Старый свет. Ясно, что Россия сочтет нужным предупредить, мол, мы возьмем под контроль все компрессорные станции. Поэтому Европа должна поднять конце концов «пятую точку» и что-то делать. Это «что-то» будет означать, в первую очередь, ускоренное вступление Украины в НАТО и, конечно, подписание соглашения об ассоциации.
Думаю, первым лоббистом присоединения Украины к Североатлантическому альянсу в этом случае будет выступать... Турция. Она уже сделала неоднозначное заявление по поводу российской инвазии в Крым, и, смею думать, это не последний патрон в арсенале Анкары, предназначенном для защиты своих единоверцев.
Крымская клоунада, приперченная к тому же патронатом ну уж о-очень неудобоваримого украинцами и миром казнокрада и террориста Януковича, будет стоить Кремлю очень дорого. Может, дороже, чем карикатурная Сочинская олимпиада. Потому что, в принципе, заваренное Путиным в Крыму, прозрачно намекает его нынешним «независимым» вассалам, в частности Лукашенко, как может вести себя агонизирующий «альфа-самец». Поэтому вместо серой санитарной зоны обладатель черного пояса по дзюдо получит пояс недоверия и откровенной ненависти соседей. И убежден - придет время, когда кремлевский клоун, как и Янукович, окажется лицом к лицу с собственным народом.
Не сдержусь, чтобы не процитировать здесь Станислава Белковского: "У меня есть предположение, что вот-вот все кончится. Проблема в одном: что придет на смену всему? Это гораздо более важный и трагический вопрос, чем падение Владимира Путина, который наконец подписал свой смертный приговор. Которого, кстати, у него никто не просил".
Игорь Гулык