У пошуках "цього"
Оригинал взят у befor в У пошуках "цього"
Я застрягла на стадії вічного пошуку. Я шукаю дещо, що, на жаль, стало дуже дефіцитним сьогодні...
Зранку я прокидаюсь, звично заварюю каву з молоком та сідаю читати новини в електронних ЗМІ. Хто-зна, може я знайду Це тут... Хвилин 20 і в мене з"являється чітке враження, наче хтось відкрив дверцята моєї голови і залив туди величезне відро помиїв. ( а я колись сміялась з викладача Сала, який стверджував, що інтернет-помийна яма, тепер я йому дуже навіть вірю). Що ж я отримую зранку з цих новин? Якусь купу хаотичних диструктивних думок, нецензурщину в коментарях, знимки гламурних нафарбованих негарних пик, кілограми ненависті і жодної краплі співчуття. Загалом, речі, які мені не потрібні і які мене не цікавлять.
Хм, не може ж бути усе так глобально, це лише інтернет, тут багато ідіотів... Мабуть, вживу у людей усе має бути інакше і може в справжньому соціумі загубилось те, що шукаю... Та, здається, в житті однозначно справи не кращі,якщо не гірші. Я виходжу на вулицю і бачу багато сірих людей. Вони не вміють спілкуватись, вони не знають поваги одне до одного, вони не хочуть робити свою справу і дурять інших, обдурюючи, в першу чергу, себе самих. Тут у всіх завжди все погано: влада, дороги, прибиральники тощо. Тут старше покоління працює на трьох роботах, а молодше з легкістю пропиває заробіток батьків у забігайлівках або витрачає його на нові шмати з модними бірочками. А ще тут часто спостерігаєш такий собі "інь-янь" : з одного боку - натовп рагулів у дешевому китайському одязі, а з іншого - суцільні гламур і багатство на джипах. Найцікавіше , що обличчя і там і там - однакові, зі спільними візуальними рисами та без жодних ознак особливого інтелекту.
Що ж...Якщо і тут все так погано, треба шукати далі. І я звертаюсь до мистецтва. І знаєте що? Я у шоці... Тепер фотографію з відвертим дитячим порно видають за мистецтво і люди в захваті. Тепер на полотнах не можуть зобразити нічого крім цицьок та геніталій, але й тут всі аплодують стоячи. Про музику я промовчу. Я хочу спитати тільки одне - "Люди, ви йоб..улись???"
Не знайшовши втіхи у мистецтві, я вертаюсь додому. Адже це ДІМ, тут я знайду те, чого мені так не вистачає саме зараз. Вдома, як ніде, мене мусять зрозуміти та підтримати. Тільки от дім сьогодні вже не той. Дім більше не уособлює у собі скарбничку людських цінностей та тепла. Сьогодні, вертаючись додому, ти зустрічаєш егоїзм, зраду, самотність, пустку (список можна продовжувати).
Ойойой. Що ж це коїться? Як-то кажуть, "stop the planet, i want to get off!!!" З жахом іду далі. Ні, це все не моє! Це точно не може бути моїм. Ввечері надсилаю лінк на фото "з великим мистецтвом" знайомій (може це з моїм сприйняттям щось не так?). У відповідь отримую купу лайки і обурення про педофілію. Фух, значить не все втрачено...
Отак і живемо. Сірий день плавно перетікає в сірий тиждень, а він, у свою чергу, у сірий рік. І якщо ти не основна маса - тут або абстраговуватись у тісному колі однодумців, або тихо сходити з розуму.
Що ж я шукала у всіх цих речах? Я шукала одну просту штуку - любов. А тепер, оглядаючи все те, що оточує нас сьогодні, я можу зробити лише один невтішний висновок: любити в теперішніх умовах дуже складно. Люди втратили моральність, елементарні цінності, духовність... Я ніколи не думала, що мені (як людині не особливо релігійній) дійсно не вистачатиме духовності!
Сьогодні поняття "любов" звелось до інтимних зносин, часто одноразових, інколи, переростаючих у звичку. Можна навіть сказати, що поняття "любов" переросло у поняття "секс". Ба більше, у поняття "порно". Адже раніше людей надихала любов, а тепер надихає порно. Раніше люди зображали у мистецтві кохання, вічне... Що зображається сьогодні - описано вище.
Я не сноб, я вірю у якісне поєднання двох факторів, але від надлишку сексу практично у всьому - мене почало відверто нудити. У мене складається таке враження, що люди, які створюють це все - просто хворі (ексгібіціонізм?). А ще мене дуже турбує питання - на що орієнтуватиметься майбутнє покоління, будуючи свою сім"ю? На що орієнтуватимуться наші діти? На одноразові стосунки? На цицьки? На що?
От наче й все. Виговорилась про наболіле, стало трохи легше. Тож йтиму далі, шукатиму таку рідкісну нині любов... Спробую пошукати там, де ще не шукала - у природі. Хоча й останню рагулі активно нищать, з часом і вона стане дефіцитом. На жаль.
АПД. знайомий подивився на фото і сказав, що це -не порно, а фотограф - без рук. Тим не менше, діло суті не міняє. Знову ж таки, за словами знайомого, грань між мистецтвом і гівном - дуже тонка. Я от зара в 80 % сучасних творів бачу "висєр", а взагалі - це моє імхо і пост - про любов)
п.с. фото не покажу
Я застрягла на стадії вічного пошуку. Я шукаю дещо, що, на жаль, стало дуже дефіцитним сьогодні...
Зранку я прокидаюсь, звично заварюю каву з молоком та сідаю читати новини в електронних ЗМІ. Хто-зна, може я знайду Це тут... Хвилин 20 і в мене з"являється чітке враження, наче хтось відкрив дверцята моєї голови і залив туди величезне відро помиїв. ( а я колись сміялась з викладача Сала, який стверджував, що інтернет-помийна яма, тепер я йому дуже навіть вірю). Що ж я отримую зранку з цих новин? Якусь купу хаотичних диструктивних думок, нецензурщину в коментарях, знимки гламурних нафарбованих негарних пик, кілограми ненависті і жодної краплі співчуття. Загалом, речі, які мені не потрібні і які мене не цікавлять.
Хм, не може ж бути усе так глобально, це лише інтернет, тут багато ідіотів... Мабуть, вживу у людей усе має бути інакше і може в справжньому соціумі загубилось те, що шукаю... Та, здається, в житті однозначно справи не кращі,якщо не гірші. Я виходжу на вулицю і бачу багато сірих людей. Вони не вміють спілкуватись, вони не знають поваги одне до одного, вони не хочуть робити свою справу і дурять інших, обдурюючи, в першу чергу, себе самих. Тут у всіх завжди все погано: влада, дороги, прибиральники тощо. Тут старше покоління працює на трьох роботах, а молодше з легкістю пропиває заробіток батьків у забігайлівках або витрачає його на нові шмати з модними бірочками. А ще тут часто спостерігаєш такий собі "інь-янь" : з одного боку - натовп рагулів у дешевому китайському одязі, а з іншого - суцільні гламур і багатство на джипах. Найцікавіше , що обличчя і там і там - однакові, зі спільними візуальними рисами та без жодних ознак особливого інтелекту.
Що ж...Якщо і тут все так погано, треба шукати далі. І я звертаюсь до мистецтва. І знаєте що? Я у шоці... Тепер фотографію з відвертим дитячим порно видають за мистецтво і люди в захваті. Тепер на полотнах не можуть зобразити нічого крім цицьок та геніталій, але й тут всі аплодують стоячи. Про музику я промовчу. Я хочу спитати тільки одне - "Люди, ви йоб..улись???"
Не знайшовши втіхи у мистецтві, я вертаюсь додому. Адже це ДІМ, тут я знайду те, чого мені так не вистачає саме зараз. Вдома, як ніде, мене мусять зрозуміти та підтримати. Тільки от дім сьогодні вже не той. Дім більше не уособлює у собі скарбничку людських цінностей та тепла. Сьогодні, вертаючись додому, ти зустрічаєш егоїзм, зраду, самотність, пустку (список можна продовжувати).
Ойойой. Що ж це коїться? Як-то кажуть, "stop the planet, i want to get off!!!" З жахом іду далі. Ні, це все не моє! Це точно не може бути моїм. Ввечері надсилаю лінк на фото "з великим мистецтвом" знайомій (може це з моїм сприйняттям щось не так?). У відповідь отримую купу лайки і обурення про педофілію. Фух, значить не все втрачено...
Отак і живемо. Сірий день плавно перетікає в сірий тиждень, а він, у свою чергу, у сірий рік. І якщо ти не основна маса - тут або абстраговуватись у тісному колі однодумців, або тихо сходити з розуму.
Що ж я шукала у всіх цих речах? Я шукала одну просту штуку - любов. А тепер, оглядаючи все те, що оточує нас сьогодні, я можу зробити лише один невтішний висновок: любити в теперішніх умовах дуже складно. Люди втратили моральність, елементарні цінності, духовність... Я ніколи не думала, що мені (як людині не особливо релігійній) дійсно не вистачатиме духовності!
Сьогодні поняття "любов" звелось до інтимних зносин, часто одноразових, інколи, переростаючих у звичку. Можна навіть сказати, що поняття "любов" переросло у поняття "секс". Ба більше, у поняття "порно". Адже раніше людей надихала любов, а тепер надихає порно. Раніше люди зображали у мистецтві кохання, вічне... Що зображається сьогодні - описано вище.
Я не сноб, я вірю у якісне поєднання двох факторів, але від надлишку сексу практично у всьому - мене почало відверто нудити. У мене складається таке враження, що люди, які створюють це все - просто хворі (ексгібіціонізм?). А ще мене дуже турбує питання - на що орієнтуватиметься майбутнє покоління, будуючи свою сім"ю? На що орієнтуватимуться наші діти? На одноразові стосунки? На цицьки? На що?
От наче й все. Виговорилась про наболіле, стало трохи легше. Тож йтиму далі, шукатиму таку рідкісну нині любов... Спробую пошукати там, де ще не шукала - у природі. Хоча й останню рагулі активно нищать, з часом і вона стане дефіцитом. На жаль.
АПД. знайомий подивився на фото і сказав, що це -не порно, а фотограф - без рук. Тим не менше, діло суті не міняє. Знову ж таки, за словами знайомого, грань між мистецтвом і гівном - дуже тонка. Я от зара в 80 % сучасних творів бачу "висєр", а взагалі - це моє імхо і пост - про любов)
п.с. фото не покажу