vladbespalov
in
ua
Волноваха - містечко на півдорозі між Донецьком та Маріуполем
Originally posted by vladbespalov at Волноваха - містечко на півдорозі між Донецьком та Маріуполем
На півшляху між Донецьком та Маріуполем знаходиться містечко Волноваха.
Карта: donoda
Його появі у 1881 році (за 12 років після заснування Юзівки/Донецька) слід завдячувати залізниці, яка зв’язала нинішній обласний центр з портовим містом.
До речі, з попередніх мандрівок по Донеччині я вже розказував про інші міста регіону - прикордонну Амвросіївку, шахтарський Вугледар, сільську Мар’їнку та затишний Артемівськ.
Їхав я автостопом.Тут закінчується Донецьк - на обрії мікрорайон Широкий.
1.
Коксохім
2.
Волноваський пост: прямо поїдеш в Маріуполь потрапиш, наліво повернеш - Волноваху побачиш. Тут ДАЇшник розказав, що саме можна подивитися у Волновасі, адже візит сюди стався випадковим.
3.
Пензлювати від траси довелося кілька кілометрів. Перед в’їздом у місто, де живуть 24 тисячі людей, кладовище та пам’ятний знак жертвам голодомору.
4.
Ура! Я увійшов в неї!
5.
Час вмикати пісеньку та дивитися на саме місто
Великдень наближався
6.
А отже самий час білити бордюри. Комунальники кажуть, що таким чином створюють атмосферу свята і, мовляв це вимога дорожніх служб, мовляв так краще видно край проїжджою частини у туман. Але чомусь це правило діє лише у квітні-травні, коли тумани рідкість. Інші подейкують, що коріння цього у хатах-мазанках. Ніби то білий колір відводив темні сили.
P.S - гарні дороги
7.
Приватні будиночки
8.
І це ще було до війни
9.
Специфічне почуття гумору
10-11.
Автовокзал успішно готують до республіканського конкурсу «ТОП найгірших будівель транспортного призначення» :D
12.
Грибок та нари
13.
«Електронне» табло
14.
«Розумні» зупинки. Але звичайно, тут ще далеко до славетно відомого Амвросіївського АВ
15.
Храм неподалік
16.
Стандартний танк, вінок та сміття
17.
Затишний скверик з ліхтарями, лавочками та доріжками
18.
Гранітний пам’ятник афганцям
19.
Стандартна назва центральної вулиці
20.
Магазинчик
21.
За кілька хвилин пішої ходи я дійшов до паровозу, який мені радив побачити даїшник.
22.
Біля нього знаходиться найбільш цікава споруда - залізничний вокзал він буквально втопав у квіті каштанів
23.
Як і більшість вокзалів Донецької залізниці його відремонтували. Ліхтарики створюють ефект старовини
24.
Через станцію переганяли багато вантажів. До січня через Волноваху ходив поїзд Маріуполь - Львів. Саме сюди доводилося приїжджати мешканцям Донецька, які їхали у західному напрямку.
Зараз цей склад тут вже не ходить. З добрих новин - нещодавно пустили електричку на Маріуполь.
25.
На вокзалі розміщена "дуже корисна" інформація для пасажирів
26.
Центральна площа міста уявляє собою сквер
27-28.
Пам’ятник героям Чорнобиля
29.
Самі бачити що
30.
Здається, районна адміністрація
31.
Герб та прапор Волновахи
32.
Сільські краєвиди навколо. Для Донеччини це рідкість, адже 9 з 10 людей живуть у містах.
33-34.
На півшляху між Донецьком та Маріуполем знаходиться містечко Волноваха.
Карта: donoda
Його появі у 1881 році (за 12 років після заснування Юзівки/Донецька) слід завдячувати залізниці, яка зв’язала нинішній обласний центр з портовим містом.
До речі, з попередніх мандрівок по Донеччині я вже розказував про інші міста регіону - прикордонну Амвросіївку, шахтарський Вугледар, сільську Мар’їнку та затишний Артемівськ.
Їхав я автостопом.Тут закінчується Донецьк - на обрії мікрорайон Широкий.
1.
Коксохім
2.
Волноваський пост: прямо поїдеш в Маріуполь потрапиш, наліво повернеш - Волноваху побачиш. Тут ДАЇшник розказав, що саме можна подивитися у Волновасі, адже візит сюди стався випадковим.
3.
Пензлювати від траси довелося кілька кілометрів. Перед в’їздом у місто, де живуть 24 тисячі людей, кладовище та пам’ятний знак жертвам голодомору.
4.
Ура! Я увійшов в неї!
5.
Час вмикати пісеньку та дивитися на саме місто
Великдень наближався
6.
А отже самий час білити бордюри. Комунальники кажуть, що таким чином створюють атмосферу свята і, мовляв це вимога дорожніх служб, мовляв так краще видно край проїжджою частини у туман. Але чомусь це правило діє лише у квітні-травні, коли тумани рідкість. Інші подейкують, що коріння цього у хатах-мазанках. Ніби то білий колір відводив темні сили.
P.S - гарні дороги
7.
Приватні будиночки
8.
І це ще було до війни
9.
Специфічне почуття гумору
10-11.
Автовокзал успішно готують до республіканського конкурсу «ТОП найгірших будівель транспортного призначення» :D
12.
Грибок та нари
13.
«Електронне» табло
14.
«Розумні» зупинки. Але звичайно, тут ще далеко до славетно відомого Амвросіївського АВ
15.
Храм неподалік
16.
Стандартний танк, вінок та сміття
17.
Затишний скверик з ліхтарями, лавочками та доріжками
18.
Гранітний пам’ятник афганцям
19.
Стандартна назва центральної вулиці
20.
Магазинчик
21.
За кілька хвилин пішої ходи я дійшов до паровозу, який мені радив побачити даїшник.
22.
Біля нього знаходиться найбільш цікава споруда - залізничний вокзал він буквально втопав у квіті каштанів
23.
Як і більшість вокзалів Донецької залізниці його відремонтували. Ліхтарики створюють ефект старовини
24.
Через станцію переганяли багато вантажів. До січня через Волноваху ходив поїзд Маріуполь - Львів. Саме сюди доводилося приїжджати мешканцям Донецька, які їхали у західному напрямку.
Зараз цей склад тут вже не ходить. З добрих новин - нещодавно пустили електричку на Маріуполь.
25.
На вокзалі розміщена "дуже корисна" інформація для пасажирів
26.
Центральна площа міста уявляє собою сквер
27-28.
Пам’ятник героям Чорнобиля
29.
Самі бачити що
30.
Здається, районна адміністрація
31.
Герб та прапор Волновахи
32.
Сільські краєвиди навколо. Для Донеччини це рідкість, адже 9 з 10 людей живуть у містах.
33-34.