Позаплановий Армагеддон
Originally posted by ihorhulyk at Позаплановий Армагеддон
Мене завжди дивували люди, які із дуже розумними мінами облич натякають, що їм дано знати щось таке, ну, щось такенне, до чого сірим посполитим зась. Зрештою, знання породжує сум, і це визнали древні. А сучасники, вони інші, вони дуже добре знають, де шукати і знаходити потрібні відомості. Тому прихильникам незвіданого доводиться вдаватися до особливих трюків, які, як на мене, більше схожі на фанфаронство і гру крапленими картами.
Коли Яценюк (попри всю повагу до нього як прем’єр-міністра) починає розповідати про армагеддон, який може розпочатися після його відставки, мені стає некомфортно. Не від запланованої нам незавидної долі, а від того, що відповідальний політик мав би знати, що не всі такі наївні, як він те собі гадає. Процедура відставки чітко виписана у чинних законах, і Яценюк нікуди не піде, поки його «не підуть» депутати. І якщо він направду державник, то мав би довести затіяне до закономірного фіналу, до чого власне й закликає у власному FB і у Савіка Шустера.
Колись, ще за Ющенка його брат Петро, відомий християнин і шанувальник вітчизняної минувшини, дав інтерв’ю одному із інтернет-видань. Мені воно запам’яталося, попри банальності на кшталт того, що «комуністична ідея… привид Антихриста». Бо далі почитуємо: «Комуністичне суспільство - це суспільство, яке готує людство до приходу Антихриста. Я думаю, що нас очікує кінець світу. Не знаєте, то почитайте Біблію, читайте Апокаліпсис - Івана Богослова, до речі». Дослівно… Отже, «червоні» на партзборах готували своїх членів та член кинь до Армагедону. Цікаве відкриття…
А зараз перед очима постали кілька біл-бордів на Топольній у Львові, на яких невідомий замовник звелів написати велетенськими літерами моторошні цитати акурат з Іванового «Одкровення».
Три пазли складають певну картину того, що відбувається насправді. Насправді нам вкотре намагаються задурити голову тим, що відхід від влади певної особи настільки значущий і фатальний, що його наслідки надаються до порівняння лише зі вселенською катастрофою. Чим же тоді відрізняється вітчизняний політикум від сусідського, що молиться на ВВХ і пророкує смерть Росії після його відходу? Насправді прихильники політичних day of doom спекулюють на людських фобіях і людській вірі, силкуючись здобути сумнівні дивіденди або ж нагадати призабутих персонажів. Насправді прагнуть зродити у нетрях свідомості, збаламученій нескінченним ланцюгом суспільних змін, криз, особистих невдач і, можливо, навіть крахом надій, нездорову асоціацію про «диявольську суть» чинної влади.
Я не кажу, що вона, ця влада, свята, біла і пухнаста. І далекий від думки про її богообраність. Влада як влада, та, на яку наразі заслужили ті, хто її обирав. До слова, заслужили і перед Богом… І вона мине, і після її відходу будуть спроби пророкувати «кінець світу».
Але він, апокаліпсис, насправді прийде тоді, коли ми всі повіримо його «пророкам», коли увіруємо, що тільки месія, вождь, лідер, «батько нації» здатен полагодити наші проблеми - зупинити війну одним помахом пальця, компенсувати безгрошів’я, виселити за місто сварливих сусідів, виховати неслухняних дітей. Якщо поведемся на таке, тоді вже раджу брати рядно і рушати на цвинтар.
А наразі - жити. Бо ніхто не подарує нам зайвої секундочки на цій землі. Навіть найкрутіший політик.
Ігор Гулик. Ілюстрація: anekdot.ru
Внеплановый Армагеддон
Меня всегда удивляли люди, с очень умными минами лиц намекающие, что им дано знать что-то такое, ну, что-то отакенное, чего серым посполитым никак не понять. Впрочем, знание порождает печаль, и это осознавали еще древние. А современники, они другие, они очень хорошо знают, где искать и находить нужные сведения. Поэтому сторонникам неизведанного приходится прибегать к особым трюкам, которые, на мой взгляд, больше похожи на фанфаронство и игру краплеными картами.
Когда Яценюк (при всем уважении к нему как премьер-министру) начинает рассказывать о армагеддоне, который может начаться после его отставки, мне становится некомфортно. Не от запланированной нам незавидной судьбы, а от того, что ответственный политик должен знать, что не все такие наивные, как он себе это представляет. Процедура отставки четко выписана в действующих законах, и Яценюк никуда не уйдет, пока его «не уйдут» депутаты. И если он действительно государственник, то должен довести затеянное к закономерному финалу, к чему собственно и призывает в собственном FB и у Савика Шустера.
Когда-то, еще при Ющенко его брат Петр, известный христианин и поклонник отечественного прошлого, дал интервью одному из интернет-изданий. Мне оно запомнилося, несмотря на банальности, вроде того, что «коммунистическая идея ... призрак Антихриста». Потому что дальше читавем: «Коммунистическое общество - это общество, которое готовит человечество к приходу Антихриста. Я думаю, что нас ожидает конец света. Не знаете, то почитайте Библию, читайте Апокалипсис - Иоанна Богослова, кстати». Дословно... Итак, «красные» на партсобраниях готовили своих членов к Армагеддону. Интересное открытие ...
А сейчас перед глазами замелькали несколько билбордов на Топольной во Львове, на которых неизвестный заказчик велел написать огромными буквами жуткие цитаты аккурат с Иоаннова «Откровения».
Три пазла составляют определенную картину происходящего на самом деле. На самом деле нам все время пытаются заморочить голову тем, что уход от власти определенного лица настолько значим и настолько фатален, что его последствия поддаются сравнению разве что со вселенской катастрофой. Чем же тогда отличается отечественный политикум от соседского, молящегося на ВВХ и предсказывающего смерть России после его ухода? На самом деле сторонники политических day of doom спекулируют на человеческих фобиях и человеческой вере, пытаясь получить сомнительные дивиденды или напомнить о забытых персонажах. На самом деле стремятся возродить в дебрях сознания, взбаламученного бесконечной цепью общественных изменений, кризисов, личных неудач и, возможно, даже краха надежд, нездоровые ассоциации о «дьявольской сущности» власти.
Я не говорю, что она, эта власть, святая, белая и пушистая. И далек от мысли о ее богоизбранности. Власть как власть, и, кстати, такая, на которую заслужили те, кто ее избрал. К слову, заслужили и перед Богом ... И она уйдет, и после ее ухода будут попытки предсказывать «конец света».
Но он, апокалипсис, на самом деле наступит тогда, когда мы все поверим его «пророкам», когда уверуем, что только мессия, вождь, лидер, «отец нации» способен решить наши проблемы - остановить войну одним взмахом руки, компенсировать безденежье, выселить за город сварливых соседей, воспитать наших непослушных детей. Если поведемся на такое, тогда уже, не откладывая, советую брать простыню и идти на кладбище.
А пока - жить. Потому что никто не подарит нам лишней секундочки на этой земле. Даже самый крутой политик.
Игорь Гулык
Мене завжди дивували люди, які із дуже розумними мінами облич натякають, що їм дано знати щось таке, ну, щось такенне, до чого сірим посполитим зась. Зрештою, знання породжує сум, і це визнали древні. А сучасники, вони інші, вони дуже добре знають, де шукати і знаходити потрібні відомості. Тому прихильникам незвіданого доводиться вдаватися до особливих трюків, які, як на мене, більше схожі на фанфаронство і гру крапленими картами.
Коли Яценюк (попри всю повагу до нього як прем’єр-міністра) починає розповідати про армагеддон, який може розпочатися після його відставки, мені стає некомфортно. Не від запланованої нам незавидної долі, а від того, що відповідальний політик мав би знати, що не всі такі наївні, як він те собі гадає. Процедура відставки чітко виписана у чинних законах, і Яценюк нікуди не піде, поки його «не підуть» депутати. І якщо він направду державник, то мав би довести затіяне до закономірного фіналу, до чого власне й закликає у власному FB і у Савіка Шустера.
Колись, ще за Ющенка його брат Петро, відомий християнин і шанувальник вітчизняної минувшини, дав інтерв’ю одному із інтернет-видань. Мені воно запам’яталося, попри банальності на кшталт того, що «комуністична ідея… привид Антихриста». Бо далі почитуємо: «Комуністичне суспільство - це суспільство, яке готує людство до приходу Антихриста. Я думаю, що нас очікує кінець світу. Не знаєте, то почитайте Біблію, читайте Апокаліпсис - Івана Богослова, до речі». Дослівно… Отже, «червоні» на партзборах готували своїх членів та член кинь до Армагедону. Цікаве відкриття…
А зараз перед очима постали кілька біл-бордів на Топольній у Львові, на яких невідомий замовник звелів написати велетенськими літерами моторошні цитати акурат з Іванового «Одкровення».
Три пазли складають певну картину того, що відбувається насправді. Насправді нам вкотре намагаються задурити голову тим, що відхід від влади певної особи настільки значущий і фатальний, що його наслідки надаються до порівняння лише зі вселенською катастрофою. Чим же тоді відрізняється вітчизняний політикум від сусідського, що молиться на ВВХ і пророкує смерть Росії після його відходу? Насправді прихильники політичних day of doom спекулюють на людських фобіях і людській вірі, силкуючись здобути сумнівні дивіденди або ж нагадати призабутих персонажів. Насправді прагнуть зродити у нетрях свідомості, збаламученій нескінченним ланцюгом суспільних змін, криз, особистих невдач і, можливо, навіть крахом надій, нездорову асоціацію про «диявольську суть» чинної влади.
Я не кажу, що вона, ця влада, свята, біла і пухнаста. І далекий від думки про її богообраність. Влада як влада, та, на яку наразі заслужили ті, хто її обирав. До слова, заслужили і перед Богом… І вона мине, і після її відходу будуть спроби пророкувати «кінець світу».
Але він, апокаліпсис, насправді прийде тоді, коли ми всі повіримо його «пророкам», коли увіруємо, що тільки месія, вождь, лідер, «батько нації» здатен полагодити наші проблеми - зупинити війну одним помахом пальця, компенсувати безгрошів’я, виселити за місто сварливих сусідів, виховати неслухняних дітей. Якщо поведемся на таке, тоді вже раджу брати рядно і рушати на цвинтар.
А наразі - жити. Бо ніхто не подарує нам зайвої секундочки на цій землі. Навіть найкрутіший політик.
Ігор Гулик. Ілюстрація: anekdot.ru
Внеплановый Армагеддон
Меня всегда удивляли люди, с очень умными минами лиц намекающие, что им дано знать что-то такое, ну, что-то отакенное, чего серым посполитым никак не понять. Впрочем, знание порождает печаль, и это осознавали еще древние. А современники, они другие, они очень хорошо знают, где искать и находить нужные сведения. Поэтому сторонникам неизведанного приходится прибегать к особым трюкам, которые, на мой взгляд, больше похожи на фанфаронство и игру краплеными картами.
Когда Яценюк (при всем уважении к нему как премьер-министру) начинает рассказывать о армагеддоне, который может начаться после его отставки, мне становится некомфортно. Не от запланированной нам незавидной судьбы, а от того, что ответственный политик должен знать, что не все такие наивные, как он себе это представляет. Процедура отставки четко выписана в действующих законах, и Яценюк никуда не уйдет, пока его «не уйдут» депутаты. И если он действительно государственник, то должен довести затеянное к закономерному финалу, к чему собственно и призывает в собственном FB и у Савика Шустера.
Когда-то, еще при Ющенко его брат Петр, известный христианин и поклонник отечественного прошлого, дал интервью одному из интернет-изданий. Мне оно запомнилося, несмотря на банальности, вроде того, что «коммунистическая идея ... призрак Антихриста». Потому что дальше читавем: «Коммунистическое общество - это общество, которое готовит человечество к приходу Антихриста. Я думаю, что нас ожидает конец света. Не знаете, то почитайте Библию, читайте Апокалипсис - Иоанна Богослова, кстати». Дословно... Итак, «красные» на партсобраниях готовили своих членов к Армагеддону. Интересное открытие ...
А сейчас перед глазами замелькали несколько билбордов на Топольной во Львове, на которых неизвестный заказчик велел написать огромными буквами жуткие цитаты аккурат с Иоаннова «Откровения».
Три пазла составляют определенную картину происходящего на самом деле. На самом деле нам все время пытаются заморочить голову тем, что уход от власти определенного лица настолько значим и настолько фатален, что его последствия поддаются сравнению разве что со вселенской катастрофой. Чем же тогда отличается отечественный политикум от соседского, молящегося на ВВХ и предсказывающего смерть России после его ухода? На самом деле сторонники политических day of doom спекулируют на человеческих фобиях и человеческой вере, пытаясь получить сомнительные дивиденды или напомнить о забытых персонажах. На самом деле стремятся возродить в дебрях сознания, взбаламученного бесконечной цепью общественных изменений, кризисов, личных неудач и, возможно, даже краха надежд, нездоровые ассоциации о «дьявольской сущности» власти.
Я не говорю, что она, эта власть, святая, белая и пушистая. И далек от мысли о ее богоизбранности. Власть как власть, и, кстати, такая, на которую заслужили те, кто ее избрал. К слову, заслужили и перед Богом ... И она уйдет, и после ее ухода будут попытки предсказывать «конец света».
Но он, апокалипсис, на самом деле наступит тогда, когда мы все поверим его «пророкам», когда уверуем, что только мессия, вождь, лидер, «отец нации» способен решить наши проблемы - остановить войну одним взмахом руки, компенсировать безденежье, выселить за город сварливых соседей, воспитать наших непослушных детей. Если поведемся на такое, тогда уже, не откладывая, советую брать простыню и идти на кладбище.
А пока - жить. Потому что никто не подарит нам лишней секундочки на этой земле. Даже самый крутой политик.
Игорь Гулык