Leave a comment

Comments 8

harnack September 13 2021, 20:52:52 UTC

... )

Reply


harnack September 13 2021, 22:26:24 UTC
Proto-Indo-European/ǵʰew- + *gheu-: = khymos="juice;"-"дзяма-сік"...

Etymology होम From Proto-Indo-Aryan *źʰáwmas, from Proto-Indo-Iranian *ȷ́ʰáwmas, from Proto-Indo-European *ǵʰéw-mo-s, from *ǵʰew- (“to pour”). Cognate with Ancient Greek χεῦμᾰ (kheûma, “that which is poured”), χέω (khéō), Phrygian ζευμάν (zeumán-дзяма).

Оце - щоби правильно зрозуміти українське дзяма (а не стихійно братися за румунами)! Та нарешті саме отакеньки - й курган (дивись внизу)!

Reply


harnack September 14 2021, 05:19:28 UTC

... )

Reply


harnack September 15 2021, 18:14:22 UTC
Зрозуміймо концепт та слово "бог" також через інше індоевропейське вирішальне джерело та ритуал: "жертву-й-піст". Скористаймося Сковородою та прославленням ним саме певного посту: його органічна індоевропейська пам'ять зберегла момент ритуалу жертвування та жертво-їжі (суттєва й насущна ознака брагманів, які ласкою ритуалів підримують порядок всесвітній, дгарму космоса), якому передував щоденний піст. Ота культурна генетика - породила інше джерело для слова і концепту "Бог" у індоевропейських мовах. Зважмо: "бог" то не "теос" то не "ґот-ґод" то не "діос". Юпітер (=Діос-Зевс-Дзіу + Патер-Батько) - і є Христів Отець Небесний (Ісус не молився до жодного Ягве) та індоевропейська молитва - Отче Наш!

Сковорода ж - закурганений та запропащений церковнослов'янською та кассапопопівством (розуміймо ж правильно: розчленування та розшматуванням мовоума та українодуші) - як і нинішні українці російською та россосуржиком: та й досі, бач, ще не зволіли виправити оту карма-кару, скільки їм не кажи: наступним та непорочним українським поколінням ( ... )

Reply


harnack September 21 2021, 19:28:53 UTC
Ґея-Земля!

Этимология Происходит от праслав. *zemь «земля, пол, низ», от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. зємь, ст.-слав. зємлꙗ (др.-греч. γῆ, ἔδαφος, ἄρουρα), русск. земля, укр., белор. земля́, болг. земя́, сербохорв. зѐмља, словенск. zémlja, чешск. země, словацк. zem, польск. ziemia, в.-луж., н.-луж. zemja; восходит к праиндоевр. *dg'hem-. Родственно лит. žẽmė «земля», латышск. zеmе, др.-прусск. semme - то же, сюда же лит. žẽmas «низкий», латышск. zems - то же, авест., др.-перс. zam- ж. «земля», греч. χαμαί «на земле», χαμηλός «низкий», лат. humus, фриг. ζεμέλω «мать-земля», откуда греч. Σεμέλη - образование, аналогичное греч. νεφέλη. Существуют различные расширения древнего к.-основы: др.-инд. kṣam-, авест. zå, греч. χθών. Предполагают древнюю основу на согласный ввиду ст.-слав. земьнъ без l-epentheticum. Ср. также др.-русск. земь, соврем. на́земь, о́земь и под. Диал. зень, назень могло произойти от *земнь, но также и в результате ассимиляции из наземь.

Reply


Leave a comment

Up