КАССАП-М'ЯСНИК: Фасмер має безліч дурних та непродуманих помилок та каснаїзьічньіх-МФА:[kəsnə(ɪ̯)ɪˈzɨt͡ɕnɨɪ̯] анахронізмів.
Ось найосновніша для українців: походження слова "кацап" (бо ніби отак сказав пан Гоголь самим кассапам):
Слово: каца́п Ближайшая этимология: [устаревш.!!!!!], укр. прозвище великорусов (Гоголь и др.). С приставкой ка- от укр. цап "козел"; бритому украинцу бородатый русский казался козлом; ср. Брюкнер, KZ 45, 34; 48, 168; Sɫown. еtуm. 211; AfslPh 3, 163; Первольф, AfslPh 8, 5; Маценауэр, LF 8, 39; Преобр. I, 302. Страницы: 2,213
Чи пак: Этимология Происходит от укр. цап «козёл» с приставкой ка- (бритому украинцу бородатый русский казался козлом). - [Українець, Чехов з борідкою - був би образився!] (По пачпорту он, конечно, мужик, лапотник, кацап, но вид наружности у него совсем не мужицкий. А. П. Чехов, «Староста»)
Насправді - воно також од тюрксько-татарського кассап = м'ясник!
Болгари кажуть каспин + каса́пница (kasápnica) (як і ми синґулятивом: москвин) - Як і сербо-хорвати: From Ottoman Turkish قصاب (kassâb), from Arabic قَصَّاب (qaṣṣāb). + А румуни мають "a căsăpi: зкасапити-винищити-вирізати" (căsăpíe, căsăpit, căsăpire)- CĂSĂPÍ vb. v. ciopârți, distruge, extermina, masacra, măcelări, nimici, prăpădi, sfârteca, sfâșia, stârpi. + CĂSĂPÍ, căsăpesc, vb. IV. Tranz. A tăia, a măcelări (o vită). Vedeai pe cîte unul, măcelar ambulant. Cumpăra o vită din Obor, o căsăpea singur la el în curte. PAS, Z. I 169. ◊ (Cu privire la oameni) Fugeau pe maidane, de parcă ar fi venit turcii... să-i căsăpească. PAS, Z. I 118. + i також - CASÁP, casapi, s. m. Măcelar. Am grăit cu păpușoii așa cum grăiește omul, noaptea, cu vitele pe care a doua zi le vinde casapului. CAMILAR, TEM. 238. Casapii dau buzna la miei, Vîrîndu-le-n gîtiți cuțitul. LESNEA, A. 82. ◊ Fig. Om crud. Fabiani pentru voi e păstor; pentru noi e casap. NEGRUZZI, S. III 266. - Variantă: căsáp (SBIERA, P. 272) s. m. + Нарешті ж: первісне джерело - із семітської арамейської: From Aramaic קצבא / ܩܰܨܳܒܳܐ (qaṣṣābā, “butcher”). - The verb قَصَبَ (qaṣaba, “to cut up”: посікти) and a root ق ص ب (q-ṣ-b) are from this noun. Noun: قَصَّاب • (qaṣṣāb) m (plural قَصَّابُون (qaṣṣābūn)) - butcher, slaughterer. Оцей корінь та концепт маємо і в івритській та грецькій /+ ст.гр. κρεοπώλης m (kreopólis), де kreo = кров-"сире м'ясо"/ та інших мовах.
Зважмо - що "С" прейшло в "Ц" в івритській: касап = кацап:
Нарешті ж: первісне джерело - із семітської арамейської: From Aramaic קצבא / ܩܰܨܳܒܳܐ = צ = Ц = צ: КЦБ = КАЦАБА (qaṣṣābā, “butcher”). - The verb قَصَبَ (qaṣaba, “to cut up”: посікти) and a root ق ص ب (q-ṣ-b) are from this noun.
Болгари ж кажуть касапин...
Цікаве щодо румунського "Măcelar-мичелар": CASÁP, casapi, s. m. Măcelar.
Воно первісно походить од слов'янського м'ясник, але з ранньою формою, індоевропейським агентним мовосуфіксом: м'ясар (як і кобзар, вівчар...) - всіляко спотворене румунською (отак зважмо на дивні явища різних моводеформацій чужих слів: оте нам допоможе зрозуміти і гібридність тюркського "ҐЛАЗ" в російській)!
Румуни ще й досі не дали собі раду з отим словом - і шукають всяких латинизмів (хоча дивовижні контамінації завжди можливі!):
măcél (măcéluri), s. n. - Masacru, omor. Origine îndoielnică [=сумнівне походження]. Ar putea reprezenta lat. macĕllum (Pușcariu 1007), cf. it. macello, prov. masel, v. fr. maisel; dar nu apare în texte vechi și nu este popular. După Tiktin și Candrea, împrumut literar, din it. macello; această ipoteză ar fi plauzibilă, dacă s-ar presupune că cuvîntul următor, cu suf. de agent, s-ar menține datorită cuvîntului simplu. Der. măcelar, s. m. (casap), din lat. macĕllarius (Pușcariu 1008; Candrea-Dens., 1035; lipsește în REW 5200), cf. ngr. μαϰέλλάρης, de unde alb. makjeljar, it. macellaio; măcelăresc, adj. (de măcelar), atestat la Radu Popescu, la începutul sec. XVIII; măcelăreasă, s. f. (nevasta măcelarului); măcelări, vb. (a omorî, a extermina); măcelărie, s. f. (magazin de carne).
MĂCELAR s. (Mold., Bucov. și Ban.) casap, (nordul Mold. și Bucov.: БУКОВИНА) misar, (Transilv., Maram. și Ban.) misarăș, (înv.) chesăgiu, meserciu.
Врода, 22 грудня 2020 19:51:43 "Ukrainian закаца́пити (zakacápyty, “kill, slaughter”)
Вікісловник не спромігся на український приклад слова "закацапити-зкацапити-перекацапити" - домоможімо ж йому та й самим неокасап'ятам та й отим малакасап'ятам в Україні:
Зоря: письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ, Volume 7 Z drukarni︠e︡ Tovarystva imeny Shevchenka, 1886 - Lʹviv (Ukraine) - Хочь не бачила, та й такъ знаю, що за редьку готовъ-єсь закацапити. - Малчі , проклятая ... Ану, хто, за одну россо-редьку, вгадає чи відшукає - хто отеє написав?"
Інша зфасмерізована семантика та лексика - яка підводить неомаскалят і неомаламаскалят (3 липня 2012, 22:08:14):
Ось розуміння слова україна без розуміння семантичного поля та внутрішньої форми слів край/країна/україна - і тільки через семантично й дейктично обмежений фільтр російського “акраїна", а не через призму, параметри й горизонти й краєвиди українського слова “країна“, якого він зовсім і не розуміє бо й не згадує. Фасмер також не розуміє вирішальну й різну етимологію та узус-семантику прийменників “о” і “оу/у” - й залишається в полоні тільки етимологічного “о” та лексико-семантичних лімітацій російської мови. Зважмо - що будь-яка й будь-де добре і чітко окреслена, викроєна, вкраяна територія є україною:....
КАССАП-М'ЯСНИК: Фасмер має безліч дурних та непродуманих помилок та каснаїзьічньіх-МФА:[kəsnə(ɪ̯)ɪˈzɨt͡ɕnɨɪ̯] анахронізмів.
Ось найосновніша для українців: походження слова "кацап" (бо ніби отак сказав пан Гоголь самим кассапам):
Слово: каца́п
Ближайшая этимология: [устаревш.!!!!!], укр. прозвище великорусов (Гоголь и др.). С приставкой ка- от укр. цап "козел"; бритому украинцу бородатый русский казался козлом; ср. Брюкнер, KZ 45, 34; 48, 168; Sɫown. еtуm. 211; AfslPh 3, 163; Первольф, AfslPh 8, 5; Маценауэр, LF 8, 39; Преобр. I, 302.
Страницы: 2,213
Чи пак: Этимология Происходит от укр. цап «козёл» с приставкой ка- (бритому украинцу бородатый русский казался козлом). - [Українець, Чехов з борідкою - був би образився!] (По пачпорту он, конечно, мужик, лапотник, кацап, но вид наружности у него совсем не мужицкий. А. П. Чехов, «Староста»)
Насправді - воно також од тюрксько-татарського кассап = м'ясник!
Болгари кажуть каспин + каса́пница (kasápnica) (як і ми синґулятивом: москвин) -
Як і сербо-хорвати: From Ottoman Turkish قصاب (kassâb), from Arabic قَصَّاب (qaṣṣāb).
+
А румуни мають "a căsăpi: зкасапити-винищити-вирізати" (căsăpíe, căsăpit, căsăpire)- CĂSĂPÍ vb. v. ciopârți, distruge, extermina, masacra, măcelări, nimici, prăpădi, sfârteca, sfâșia, stârpi.
+
CĂSĂPÍ, căsăpesc, vb. IV. Tranz. A tăia, a măcelări (o vită). Vedeai pe cîte unul, măcelar ambulant. Cumpăra o vită din Obor, o căsăpea singur la el în curte. PAS, Z. I 169. ◊ (Cu privire la oameni) Fugeau pe maidane, de parcă ar fi venit turcii... să-i căsăpească. PAS, Z. I 118.
+
i також - CASÁP, casapi, s. m. Măcelar. Am grăit cu păpușoii așa cum grăiește omul, noaptea, cu vitele pe care a doua zi le vinde casapului. CAMILAR, TEM. 238. Casapii dau buzna la miei, Vîrîndu-le-n gîtiți cuțitul. LESNEA, A. 82. ◊ Fig. Om crud. Fabiani pentru voi e păstor; pentru noi e casap. NEGRUZZI, S. III 266. - Variantă: căsáp (SBIERA, P. 272) s. m.
+
Нарешті ж: первісне джерело - із семітської арамейської: From Aramaic קצבא / ܩܰܨܳܒܳܐ (qaṣṣābā, “butcher”). - The verb قَصَبَ (qaṣaba, “to cut up”: посікти) and a root ق ص ب (q-ṣ-b) are from this noun.
Noun: قَصَّاب • (qaṣṣāb) m (plural قَصَّابُون (qaṣṣābūn)) - butcher, slaughterer. Оцей корінь та концепт маємо і в івритській та грецькій /+ ст.гр. κρεοπώλης m (kreopólis), де kreo = кров-"сире м'ясо"/ та інших мовах.
Reply
Нарешті ж: первісне джерело - із семітської арамейської: From Aramaic קצבא / ܩܰܨܳܒܳܐ = צ = Ц = צ: КЦБ = КАЦАБА (qaṣṣābā, “butcher”). - The verb قَصَبَ (qaṣaba, “to cut up”: посікти) and a root ق ص ب (q-ṣ-b) are from this noun.
Болгари ж кажуть касапин...
Цікаве щодо румунського "Măcelar-мичелар": CASÁP, casapi, s. m. Măcelar.
Воно первісно походить од слов'янського м'ясник, але з ранньою формою, індоевропейським агентним мовосуфіксом: м'ясар (як і кобзар, вівчар...) - всіляко спотворене румунською (отак зважмо на дивні явища різних моводеформацій чужих слів: оте нам допоможе зрозуміти і гібридність тюркського "ҐЛАЗ" в російській)!
Румуни ще й досі не дали собі раду з отим словом - і шукають всяких латинизмів (хоча дивовижні контамінації завжди можливі!):
măcél (măcéluri), s. n. - Masacru, omor. Origine îndoielnică [=сумнівне походження]. Ar putea reprezenta lat. macĕllum (Pușcariu 1007), cf. it. macello, prov. masel, v. fr. maisel; dar nu apare în texte vechi și nu este popular. După Tiktin și Candrea, împrumut literar, din it. macello; această ipoteză ar fi plauzibilă, dacă s-ar presupune că cuvîntul următor, cu suf. de agent, s-ar menține datorită cuvîntului simplu. Der. măcelar, s. m. (casap), din lat. macĕllarius (Pușcariu 1008; Candrea-Dens., 1035; lipsește în REW 5200), cf. ngr. μαϰέλλάρης, de unde alb. makjeljar, it. macellaio; măcelăresc, adj. (de măcelar), atestat la Radu Popescu, la începutul sec. XVIII; măcelăreasă, s. f. (nevasta măcelarului); măcelări, vb. (a omorî, a extermina); măcelărie, s. f. (magazin de carne).
MĂCELAR s. (Mold., Bucov. și Ban.) casap, (nordul Mold. și Bucov.: БУКОВИНА) misar, (Transilv., Maram. și Ban.) misarăș, (înv.) chesăgiu, meserciu.
Ото подбали про приклад слова "закацапити":
Врода, 22 грудня 2020 19:51:43
"Ukrainian закаца́пити (zakacápyty, “kill, slaughter”)
Вікісловник не спромігся на український приклад слова "закацапити-зкацапити-перекацапити" - домоможімо ж йому та й самим неокасап'ятам та й отим малакасап'ятам в Україні:
Зоря: письмо литературно-наукове для рускихъ родинъ, Volume 7
Z drukarni︠e︡ Tovarystva imeny Shevchenka, 1886 - Lʹviv (Ukraine)
- Хочь не бачила, та й такъ знаю, що за редьку готовъ-єсь закацапити.
- Малчі , проклятая ...
Ану, хто, за одну россо-редьку, вгадає чи відшукає - хто отеє написав?"
Reply
Ось розуміння слова україна без розуміння семантичного поля та внутрішньої форми слів край/країна/україна - і тільки через семантично й дейктично обмежений фільтр російського “акраїна", а не через призму, параметри й горизонти й краєвиди українського слова “країна“, якого він зовсім і не розуміє бо й не згадує. Фасмер також не розуміє вирішальну й різну етимологію та узус-семантику прийменників “о” і “оу/у” - й залишається в полоні тільки етимологічного “о” та лексико-семантичних лімітацій російської мови. Зважмо - що будь-яка й будь-де добре і чітко окреслена, викроєна, вкраяна територія є україною:....
Reply
Leave a comment