Досить часто бачу в ЗМІ, коли іменникам чоловічого роду з закінченням на -р у родовому відмінку однини надають закінчення -а або -я. Декотрі ніби можуть мати обидва закінчення: Ігор - Ігора(я), лікар - лікара(я); інші традиційно виключно -а: каменяр - каменяра, школяр - школяра, маляр - маляра ітд
(
Read more... )
Reply
Якось дивно є помічати, що доволі часто на цьому форумі (академічна) полеміка дуже швидко переростає в суперечку. Чи може намагання бути більшим католиком ніж Папа Римський є ознакою 'національного характеру сучасного українського мовознавства'? Перепрошую якщо я когось мимоволі образив - аж ніяк не мав того на меті.
Reply
Також, як учасниця "зі стажем", хочу дещо підказати: в профілі спільноти є багато корисних посилань. На декотрі ваші питання (як, наприклад, в цьому записі) можна знайти готову відповідь у правописі. Тож спершу спробуйте самостійно пошукати відповідь. Рівень учасників досить різний, і декотрі питання, очевидні для "профі", можуть бути неочевидними для новачків. Це іноді викликає взаємні докори, але, сподіваюсь, з часом непорозуміння усуватимуться. Спробуйте формулювати питання у проблемнішій формі: наприклад, коли просто запитуєте про правило відмінювання, у декотрих учасників складається враження, що вам ліньки зазирнути до правопису, але якби запитали про те, як виник поділ іменників на тверду і м'яку групу, таке питання сприймалося б краще.
Reply
Leave a comment