Зараз - тепер

[maksymus]

 
Проблема відтінків значень прислівників зараз і тепер відома будь-кому, хто цікавиться культурою української мови. Та вживати ці синоніми правильно не проста нині задача. Як часто буває, коли ідеально сфантазована в літературних кабінетах семантика чомусь не хоче підтримуватися практикою, але при цьому порада якимось чином потрапила до

Comments

[harnack]

Ото й знову доказ - що лиш когерентна логіка мови вирішує справу, бо лиш вона може бути найвищим авторитетом (як і повсюди у білому світі), а не перелік та курганина суржико-помилок (модально - завжди можливих у будь-кого!) та список особистостей. Бо мій список - охоплює Шевченка, Лесю, Франка, Огієнка, Шевельова - і безліч інших!

І це є фальшива дилема - боротися таборами, а не логікою мови та наукою мови (лінгвістикою). Проста аналітика сукупності сем та семем у “зараз” і “тепер” - доказує, що вони не можуть бути жодними синонімами. Та суржико-словник настільки неосвічений щодо семантики - що навіть й саме “зараз” у суржико-контекстах та своїх варіантах - не є навіть синонімом і самого себе. Верзти про синонімію отут та отак - можуть лиш неуки у суцільному семантичному коґнітивному дисонансі та презирстві до вимог бути раціональним та логічним.

Якщо ще у письменників можна провести дезамбіґуацію суржикопомилок (але які їм блокують доступ до справжніх та глибших українізмів - й отак лімітують їхню творчість, а з їхньої неосвіченості - можна і треба доречно глузувати) - то у філософів, де чіткість смилів та сенсів має бути радикальною - бо вона є навмисно тематезованою, будь-яка помилка стає катастрофічною. Але українці - ще не мають україновмовних філософів: примітивна суржикокомунікація - для них є достатнім благом. Дехто, бачу, навіть їм радить залишатись примітивними, неосвіченими та нелогічними - вже й не кажімо: нетворчими!

[maksymus]

Від Шевченка ви вже відмовилися, коли заперечили керування навчатися чому. Якщо відмовилися раз, то значить підозрюєте і Шевченка в «суржикопомилці». Від Лесі Українки ви відмовляєтесь кожного разу, коли вживаєте нормальних слів лише, також та ін., що проти них вона застерігала колись. Цитати із зібрання творів Франка я нводив, ви їх відкинули на раз.

Цитую Огієнка зараз у значенні «тепер» з теперішнім часом:
- І навіть і зараз сливе, що й не знайдете в Росії архіва, чи бібліотеки, чи просто церкви, де б не було якоїсь старої української книжки.
- ...і зараз немає старого збірника, де б не було чогось виписаного з цієї книжки.

Юрій Шевельов теж не відмовлявся від зараз «тепер»:
- Я спинявся на цьому питанні 1981 року, розглядаючи погляди Сімовича, суголосні погля­дам Потебні, і зараз до нього не вертатимуся.
- Зараз для нас не важить, чи це фантазія і чи справді демократична... Важить зараз для нас те, що поразка української національної революції була сприйнята як наслідок у головному нестійкости або й зради мас...
- Але мова не логіка і зовсім не повинна в усіх деталях своєї структури коритися вимогам логіки. Коли до мови прикладають правило пропорції, заявляючи, що зараз є низ і долина, то конче повинні бути прислівники і внизу, і вдолині,... - (до речі, хороша цитата, спростовує ваші намагання натягнути мову на вигадану логіку)

Кого ще з авторитетів ви мені запропонуєте перевірити на вживання прислівника зараз у нормативному значенні «у даний час, тепер»?

[harnack]

Отож - як собі зволієте: продовжуйте навчатись “логіці та мові“, а не логіки та мови.

Не диво - що не зрозуміли найелементарнішу мову та логіку про суржико-помилки (які трапляються через багато причин), що написано вище мною: “перелік та курганина суржико-помилок (модально - завжди можливих у будь-кого)…”

Ні не збираюся спростовувати решту Вашої маячні та брехні (особливо про Франка).

[maksymus]

Якщо мовне явище можливе, ба навіть трапляється у будь-кого, то воно перестає бути помилкою вже за років двадцять після першої фіксації. Спершу знаходить собі законне місце в розмовній мові, потім у мові освічених прошарків, потім його фіксують у словниках. Двадцять років це звичайний час потрапляння неологізмів у стандартну мову. А тут навіть про семантичний неологізм не може йтися, адже обговорюване значення прислівника зараз «у даний час, тепер» відоме щонайпізніше з XVI ст. і до нашого часу.