Нагнєтают.
Спроба аналізу останніх подій довкола України. Чесно, не зачинавім би через всеохоплюючу проблематику - то таке що легко починати, але дуже тєжко ся зупинити і застановити на чимось. Але , коли це починає торкати безпосередньо через дії в першу чергу за кордоном, але рикошетом осколки долітають і сюди - то певно пора . Хоча - погляд зсередини далеко не завжди об'єктивний, але де зараз той край, вигдядає що скоро середина буде і в амазонських джунглях чи десь на тихоокеанських островах, а не тілько тут.
Певно ,є три основні аспекти цієї проблеми - історичний, безпековий, чи економічний. То по порядку, як при гаданні на картах - що було, що є і на чім ся заспокоємо.
Отож, що було .
Хз де саме шукати початки - чи від СП2, чи виборів Лукашенка з Байденом , а чи скорше призначення путіна ,чи може варто ся заглибити до падіння берлінської стіни, ялтинського чи версальсбкого договорів , Петра з Катьков, інвазії Батия чи навіть Нестора літописця. Всі вони якось мають свій зв"язок з теперішніми подіями .
Зі сторони Росії , і, як виглядає, особисто путіна - Україна- failed state, українці, по крайній мірі політично - частина російського народу . Ті що за розрив з Росією - мазепинці, петлюрівці, бандерівці , їх меншість і вони інспіровані в своїх діях з-за кордону. Щоб було зрозуміліше - то так само як для нас закарпатські русини , їх нема, але якщо є то дуже мало і всі вони керуються з-за кордону. Події на Донбасі мали б змінити таке ставлення , але то скільки має пройти часу доки ся змінить свідомість пересічного москаля хз.
Зі сторони Заходу, окрім хіба найближчих сусідів, Україна історично - частина Росії, той самий русскій мір , якщо і не неспроможна держава то явно невідома, має якісь тьорки з Росією що причиняють додатковий головний біль і було б файно якщо всьо ся якось би ся скінчило.
Безпосередньо зі сторони України . Так ,Україна історично то є частина руського світу, власне його серцевина , але Росія своєю гегемонією і уніфікацією на великороський манір її всяко виштовхувала з него, можливо того і не бажаючи. Ще від часів Петра , коли саме і створилася Російська імперія, підмінивши Русь , на той час певно троха інше поняття, що включало в себе неросійські Червону Русь - частину Польської Корони , Білу Русь чи правобережну Україну, з українців в Росії ся старали зробити рускіх . Дійшло до того що в середині 19-го століття заборонили вживання української в багатьох сферах. Но але крім РІ була ще підавстрійська Галичина з місцевими русинами , де якраз українська течія мала можливість вільно ся розвивати у всіх напрямках, в тім числі і політичному.
Отож, на початок 20-го століття вже була самостійна політична українська течія , відрубна від Росії і не приймаюча владу Росії в жадному варіянті.
далі >>
В безпековому плані - для путінської Росії найбільша трагедія то крах СССР, відповідно всьо що було підсовітським, вони хотіли б вернути взад. То не тілько Україна а чи країни Балтії . Виглядає, що йде ся і про країни бувшого Варшавського договору. Но але хцянки -забаганки то одно, а реальні можливості троха інше. І розширення на схід НАТО тра розглядати в першу чергу не як загрозу самій Росії, а як загрозу її експансіоністським намірам. Власне, Росія рухає ся до НАТО так само як і НАТО до Росії Останній приклад - Білорусь , після останнього переобрання Лукашенка країна повністю в сфері російського впливу.
Для Заходу - безпековий аспект ся вирішив у 1996 році зі здачею Україною ядерної зброї взамін на брязкальце Будапештського меморандуму . Сама Україна не несе жадної загрози ні особисто, ні в складі інших союзів, які б вони не були - замалий потенціал. Звичайно, для ближчої Польщі це ще і буфер від Росії, але що він вартує коли Білорусь фактично контролюється Москвою.
Для України - події останнього десятиліття показали про неможливість позаблокового існування . Маємо занадто недружнього сусіда. Єдина реальна (хтілося б вірити ) сила на цей час, здатна стримати путіна - то НАТО.
В економічному плані - маємо досить відчутну різницю в ставленні до своїх сателітів зі сторони Заходу і Росії. Якщо наприклад Польща то є вітриною Заходу з купою вкладених грошей, то Білорусь фактично російська колонія, де кошти заробляє хіба владна верхівка. Захід вкладає гроші в економіку через інвестиції, Росія дає гроші безпосередньо владі.
Щодо України - для Росії чим гірше тут, тим краще там (на нашому фоні звичайно). Маємо приклад доведення до банкрутства українських підприємств російськими власниками.
Для Заходу ми не є жадним сателітом, до недавнього часу були цікаві їм як транзитери газу, але зараз це певно ся скінчить. Лишаємо ся потрібними як місце реалізації їхніх товарів, но але знову ж потенціял не є великим. Інвестувати в нашу економіку є досить ризиково, як через олігархат, так і через загрозу російської агресії .
Для України - маємо олігархічно орієнтовану економіку. Для самої економіки це зле , вона закрита зсередини і ся не розвиває як потрібно. Но але маємо захисників незалежности поневолі - хто ж захоче віддати свої статки зайдам ))
Що є
Перші повідомлення про небезпеку від Росії позвучали не від самої Росії, а від Америки. Нагнітання ситуації також іде в першу чергу від американської сторони. Чому - хз . Варіянтів декілька.
Перший, той у якому нас стараються переконати - Росія дійсно стягує війська до українського кордону, і напад почнеться вже ось-ось. Но але будь -який напад тра легітимізувати як в очах свого суспільства, так і незалежної спільноти . Путін звичайно досить передбачливий у своїй непередбачуваності але попередня історія що 2-ї чеченської що грузинської воєн говорить про те що така робота все ж велася (Для легітимізації війни з Чечнею наприклад був задіяний фактор боротьби з ісламським тероризмом.) . На разі жодного Гляйвіца з українського боку не видко.
Другий - проскакувала така думка в українських оглядачів - йде ся про примус української сторони до поступливости саме зі сторони заходу. Типу під російською загрозою українці сами б мусили відмовитися від курсу на Захід, так як самому заходу ми не дуже і потрібні, а взамін Росія має стати на американську сторону в конфлікті з Пекіном . Но але розгортування російських сил у Білорусі і підтягування їх зі сходу ніби говорить о тім що Росія конфліктувати з Китаєм ся не збирає і війська дійсно стягує .
Третій , був у Небоженка - вже сформовано альянс Пекін/Москва на протидію Америці. Хз може і так . Але цікаво місце Европи і до чого тут Україна . Виглядає, що вона знову розділена і цілком можливо, що російський (український) чинник таки добре цему сприяє.
Четвертий - то само що другий, але ініціатором є Москва а не захід. Але знову ж , чому війська з Азії прямують на український кордон?
Но але цікава реакція в самій Україні - видає ся що наша рідна влада більше в курсі дій Кремля аніж Америка.
Повний пофігізм , поїздка Єрмака , заборона виїзду Порошенку - тут ще більше запитань .
Що буде
хз. Курс дійде до 30-ти гривень за долар, американці евакуюються з України.
Зараз скорше всього Росія виторговує собі щось за союз проти Китаю, але щось пішло не так - певно мали бути якісь обіцянки, але в оточенні Байдена проросійські сили отримали відкоша.
Німеччина по інерції підігрує Росії, в результаті можлива повна переконфігурація : союз Пекін / Москва / Тегеран і "примкнувший к ним " Берлін з непередбачуваними наслідками для Европи. Но а ослаблення спільної Європи - то і є якраз те чого домагається Росія в найближчій перспективі , Україна тут лише затравка. Питання тілько - нафіга. Адже акурат якщо не з Петра, то з Катерини точно Росія старала ся себе позиціонувати частиною західного світу чи християнської цивілізації , хай зі своїми мухами і голові .Що Антанта,що навіть Варшавський Договір - то європейські безпекові союзи. Тепер - такий крен на схід . Но але , відав, нам від того тілько ліпше. Най Росія ся не пхає до Европи і лишит нам хоч ілюзорно, але шанс там бути аніж бути там нам конкурентом. На жаль, неконкурентний спосіб співіснування на разі недоступний.
Хоча, може всьо буде і не так , як карти ляжуть )).
Певно ,є три основні аспекти цієї проблеми - історичний, безпековий, чи економічний. То по порядку, як при гаданні на картах - що було, що є і на чім ся заспокоємо.
Отож, що було .
Хз де саме шукати початки - чи від СП2, чи виборів Лукашенка з Байденом , а чи скорше призначення путіна ,чи може варто ся заглибити до падіння берлінської стіни, ялтинського чи версальсбкого договорів , Петра з Катьков, інвазії Батия чи навіть Нестора літописця. Всі вони якось мають свій зв"язок з теперішніми подіями .
Зі сторони Росії , і, як виглядає, особисто путіна - Україна- failed state, українці, по крайній мірі політично - частина російського народу . Ті що за розрив з Росією - мазепинці, петлюрівці, бандерівці , їх меншість і вони інспіровані в своїх діях з-за кордону. Щоб було зрозуміліше - то так само як для нас закарпатські русини , їх нема, але якщо є то дуже мало і всі вони керуються з-за кордону. Події на Донбасі мали б змінити таке ставлення , але то скільки має пройти часу доки ся змінить свідомість пересічного москаля хз.
Зі сторони Заходу, окрім хіба найближчих сусідів, Україна історично - частина Росії, той самий русскій мір , якщо і не неспроможна держава то явно невідома, має якісь тьорки з Росією що причиняють додатковий головний біль і було б файно якщо всьо ся якось би ся скінчило.
Безпосередньо зі сторони України . Так ,Україна історично то є частина руського світу, власне його серцевина , але Росія своєю гегемонією і уніфікацією на великороський манір її всяко виштовхувала з него, можливо того і не бажаючи. Ще від часів Петра , коли саме і створилася Російська імперія, підмінивши Русь , на той час певно троха інше поняття, що включало в себе неросійські Червону Русь - частину Польської Корони , Білу Русь чи правобережну Україну, з українців в Росії ся старали зробити рускіх . Дійшло до того що в середині 19-го століття заборонили вживання української в багатьох сферах. Но але крім РІ була ще підавстрійська Галичина з місцевими русинами , де якраз українська течія мала можливість вільно ся розвивати у всіх напрямках, в тім числі і політичному.
Отож, на початок 20-го століття вже була самостійна політична українська течія , відрубна від Росії і не приймаюча владу Росії в жадному варіянті.
далі >>
В безпековому плані - для путінської Росії найбільша трагедія то крах СССР, відповідно всьо що було підсовітським, вони хотіли б вернути взад. То не тілько Україна а чи країни Балтії . Виглядає, що йде ся і про країни бувшого Варшавського договору. Но але хцянки -забаганки то одно, а реальні можливості троха інше. І розширення на схід НАТО тра розглядати в першу чергу не як загрозу самій Росії, а як загрозу її експансіоністським намірам. Власне, Росія рухає ся до НАТО так само як і НАТО до Росії Останній приклад - Білорусь , після останнього переобрання Лукашенка країна повністю в сфері російського впливу.
Для Заходу - безпековий аспект ся вирішив у 1996 році зі здачею Україною ядерної зброї взамін на брязкальце Будапештського меморандуму . Сама Україна не несе жадної загрози ні особисто, ні в складі інших союзів, які б вони не були - замалий потенціал. Звичайно, для ближчої Польщі це ще і буфер від Росії, але що він вартує коли Білорусь фактично контролюється Москвою.
Для України - події останнього десятиліття показали про неможливість позаблокового існування . Маємо занадто недружнього сусіда. Єдина реальна (хтілося б вірити ) сила на цей час, здатна стримати путіна - то НАТО.
В економічному плані - маємо досить відчутну різницю в ставленні до своїх сателітів зі сторони Заходу і Росії. Якщо наприклад Польща то є вітриною Заходу з купою вкладених грошей, то Білорусь фактично російська колонія, де кошти заробляє хіба владна верхівка. Захід вкладає гроші в економіку через інвестиції, Росія дає гроші безпосередньо владі.
Щодо України - для Росії чим гірше тут, тим краще там (на нашому фоні звичайно). Маємо приклад доведення до банкрутства українських підприємств російськими власниками.
Для Заходу ми не є жадним сателітом, до недавнього часу були цікаві їм як транзитери газу, але зараз це певно ся скінчить. Лишаємо ся потрібними як місце реалізації їхніх товарів, но але знову ж потенціял не є великим. Інвестувати в нашу економіку є досить ризиково, як через олігархат, так і через загрозу російської агресії .
Для України - маємо олігархічно орієнтовану економіку. Для самої економіки це зле , вона закрита зсередини і ся не розвиває як потрібно. Но але маємо захисників незалежности поневолі - хто ж захоче віддати свої статки зайдам ))
Що є
Перші повідомлення про небезпеку від Росії позвучали не від самої Росії, а від Америки. Нагнітання ситуації також іде в першу чергу від американської сторони. Чому - хз . Варіянтів декілька.
Перший, той у якому нас стараються переконати - Росія дійсно стягує війська до українського кордону, і напад почнеться вже ось-ось. Но але будь -який напад тра легітимізувати як в очах свого суспільства, так і незалежної спільноти . Путін звичайно досить передбачливий у своїй непередбачуваності але попередня історія що 2-ї чеченської що грузинської воєн говорить про те що така робота все ж велася (Для легітимізації війни з Чечнею наприклад був задіяний фактор боротьби з ісламським тероризмом.) . На разі жодного Гляйвіца з українського боку не видко.
Другий - проскакувала така думка в українських оглядачів - йде ся про примус української сторони до поступливости саме зі сторони заходу. Типу під російською загрозою українці сами б мусили відмовитися від курсу на Захід, так як самому заходу ми не дуже і потрібні, а взамін Росія має стати на американську сторону в конфлікті з Пекіном . Но але розгортування російських сил у Білорусі і підтягування їх зі сходу ніби говорить о тім що Росія конфліктувати з Китаєм ся не збирає і війська дійсно стягує .
Третій , був у Небоженка - вже сформовано альянс Пекін/Москва на протидію Америці. Хз може і так . Але цікаво місце Европи і до чого тут Україна . Виглядає, що вона знову розділена і цілком можливо, що російський (український) чинник таки добре цему сприяє.
Четвертий - то само що другий, але ініціатором є Москва а не захід. Але знову ж , чому війська з Азії прямують на український кордон?
Но але цікава реакція в самій Україні - видає ся що наша рідна влада більше в курсі дій Кремля аніж Америка.
Повний пофігізм , поїздка Єрмака , заборона виїзду Порошенку - тут ще більше запитань .
Що буде
хз. Курс дійде до 30-ти гривень за долар, американці евакуюються з України.
Зараз скорше всього Росія виторговує собі щось за союз проти Китаю, але щось пішло не так - певно мали бути якісь обіцянки, але в оточенні Байдена проросійські сили отримали відкоша.
Німеччина по інерції підігрує Росії, в результаті можлива повна переконфігурація : союз Пекін / Москва / Тегеран і "примкнувший к ним " Берлін з непередбачуваними наслідками для Европи. Но а ослаблення спільної Європи - то і є якраз те чого домагається Росія в найближчій перспективі , Україна тут лише затравка. Питання тілько - нафіга. Адже акурат якщо не з Петра, то з Катерини точно Росія старала ся себе позиціонувати частиною західного світу чи християнської цивілізації , хай зі своїми мухами і голові .Що Антанта,що навіть Варшавський Договір - то європейські безпекові союзи. Тепер - такий крен на схід . Но але , відав, нам від того тілько ліпше. Най Росія ся не пхає до Европи і лишит нам хоч ілюзорно, але шанс там бути аніж бути там нам конкурентом. На жаль, неконкурентний спосіб співіснування на разі недоступний.
Хоча, може всьо буде і не так , як карти ляжуть )).