Кайзервальд
Скілько вже м живу під Кайзервальдом, але ще ні разу не додумавімся піти на него на екскурсію.
До минулої неділі. Але вона того вартувала - аже ніяк не комерційна, скоріше можна назвати як фахова, від пана професора , що раніше проводив тут розкопки, і неодразово. То троха про неї - чи про те, що я з того почерпнув.
Власне, Кайзервальд і прилегла до него територія була заселена ще задовго до того, як були зафіксовані згадки про Львів -
з 11 львівських пам"яток археології тут знаходиться більше половини ,шість .
далі >>
Зразу ж як ся підоймати на Кайзервальд , то перед скансеном ,
там де зараз будують інформаційний центр , ще до бронзової доби було поселення .
Наступна пам"ятка - Світовидове поле . Раніше було оточене ровом і валом, тепер - хіба частково огорожею з колючим дротом як межа межи музеєм і довколишньою територією.
Ось такий імпровізований вхід на територію музею))
Спершу ся вважало, що там мало б бути городище- але розкопки не виявили ніц старого - хіба суху кам`яну кладку. Потім висували ся припущення, що там за австріяків були артилерійські укріплення, обнесені ровом і валом - але і від них, якщо вони і були, ніц ся не лишило .
Щодо самої назви - "Світовидове поле" - вперше була зафіксована у 1918 році, а сам топонім виник , правдоподібно, у кінци 18-го століття після того, як Кайзервальд відвідав імператор Йосиф ІІ (власне, звідти йде і назва "Кайзервальд"). У цей час на Світовидовому полі місцевий поміщик поставив скульптуру Мінерви, якій місцевий люд після знаходження на Збручі ідола Світовида поміняв не тілько ім`я, але і стать - вона стала ним, Світовидом.
Десь на початку 20-го століття скульптуру знищили, але назва ся лишила . Постамент простояв довше, до 2-ї світової війни. А в 90-х при розкопках знайшли вже хіба уламки. Вже як був на Знесінні скансен, то на його території, але за огорожею, акурат на Світовидовому полі, стояв вітряк. Потому вітряк вже не пам"ятаю, чи згорів, чи розібрали , а огорожу перенесли далі, забравши від парку і додавши музею і то місце, де він раніше стояв.
За совдепу якраз від Світовидового поля в долину побудували спортивну санну трасу. Но але через сильні вітри якраз у тім місци снігу на ній не було, то вона майже і не працювала. Тепер там утворився широкий яр. Щось його троха по краях укріплюють, тілько наскільки то помічне хз.
Далі в долину по старій санній трасі доходимо до краю старого кар'єру. Зараз він цілком заріс, хіба де-не-де видко ся пісок на схилах
------------------
але ще у 80-х там був натуральний місячний пейзаж. Виявляється, кар'єр, початково кам'яний, був там ще з дуже давніх часів -
вже у 14-му столітті звідси возили камінь на будівництво Львова. Тоди була для цего єдина дорога, межи Лисою горою а костелом св. Войцеха , на знимці видно його шпиль зліва від гори. Наскільки той шлях був давнім можна судити по тім, що вже в 1642 році він ся називав „Via antiqua“ („Старa дорогa“) .
Дятел, оден з мимо-"вільних" слухачів екскурсії.
Йдемо далі краєм старого кар'єру в сторону Знесіння. По праву сторону невеличкий зоокуток з павами.
-----------------
Колись тут, де той зоопарк зараз, можна було пройти на Знесіння, тепер вже нє. Стоїт 5-зірковий "Kavalier Boutique Hotel" . Споруджений частково у межах регіонального ландшафтного парку "Знесіння" та у межах історичного ареалу міста. Но але архітекторам ся подобає. Гостям міста певно також. Мені ні.
Зліва від готелю -церква Вознесіння Господнього.
------------------
Колись саме на тому місци де зараз церква, а також троха справа від неї, на горі Рота, були язичницькі ідоли.
То якраз назву села виводять чи від церкви, чи від того, що тут були знесені ідоли. Цікаво що в Перемишли також є своє Знесіння на подібному ландшафті. Там вже назву виводять від татар, яких ніби колись "знесли" на тому місци.
Щодо гори Рота - тепер її чомусь більше називають Род, чи Баба Род (сам, грішний, так писавім ). Але в дійсности назва йде від прізвища власника чи то поля на горі, чи корчми коло неї . Щось подібне є на Станіславщині , Лейбова гора, звідки ся відкриває чудовий краєвид на Горгани.
В переліку архітектурних пам"яток Львова ця гора згадується двічі - Городище-капище на горі Рота і поселення на західному її підніжжі .
Зараз на горі здіймає ся прапор України і великий хрест
Щодо Знесіння загалом - то що Шараневич, що Вагилевич вважали це місце початком давнього Львова. Як зазначав Вагилевич у "Початках Львова" ще в 1860-м році, коли брати до уваги згадку про Львів 1256 року про те, що зі Львова було видно заграву від Холма на Белзьких полях (то вже на давній Волині, яка, ся видає, була чи зразу ж за Полтвою, чи за Голосківськими пагорбами )
то стає зрозуміло, що Львів в ту пору мав бути по стороні Знесіння, і лише потім, коли татари його знищили, перемістився на теперішнє місце, за Високим Замком.
Цікаво, що в теперішній історіографії давньому Львову відводять місце навколо Старого Ринку, хоча дані досліджень показують там забудову тілько з кінця 14 століття. Теперішній центр міста , площа Ринок, вважають, був закладений Казимиром Великим. Але нові дослідження показують, що площа розмічена ще у руські часи .
А ми рухаємось мальовничою стежкою далі в долину. Справа - монастир св. Йосафата , і коло него ще одна пам"ятка археології, двошарове поселення.
.
Далі - цвинтар на Знесінні. Десь коло него археологи розкопали багатошарове поселення.
Сам цвинтар зараз закритий для нових поховань, розміщений у мальовничій долині. Ось - омела на якомусь цвинтарному дереві.
чи дрозд на гілці дерева
На цвинтарі ся зберегла могила вояків Галицької армії, що загинули тут в боях з поляками в 1918 році
а також гробівець в"язнів Талергофу - австрійського концентраційного табору для інтернованих русинів-українців , у більшости москвофілів, але під горячу руку міг попасти будь -хто. Це не значить , що поховані на цвинтарі загинули безпосередньо в концтаборі- ні, просто по закінченню війни в"язні Талергофу заснували свої товариства, від яких, власне, і йшло поховання .
Хрест , врослий у дерево
На цім цвинтарі вже не хоронять, хіба народжуються. На знимку - гніздо дрозда
----------------
Проходимо увесь цвинтар і підоймаємося на головний хребет Кайзервальду в найнижчій його частині, під гору Стефана.
Давніше, як вказують розкопки (но також і перекази) тут була циганська кузня.
В дохристиянські часи на ній було капище. Зовсім недавно, за Януковича, тут побудували мачту для канатного спуску.
Но але чи то забагато хтіли і атракція не давала прибутку, чи зіграло те, що дозволів жадних на спорудження не було - але вже по Януковичу її зняли коштом власника.
На цім усе - хіба на закінчення карта з відміченими топонімами, які були використані в оповіді.
https://www.google.com/maps/d/edit?mid=1z2rIzj-74RBkFy36IdfHlfQJ3LgYb63Q&usp=sharing