І знову соціальне версус біологічне. Раса
Ну оскільки сьогодні міжнародний день боротьби з расовою дискримінацією, напишу про одне цікаве дослідження, авторку якого пощастило бачити минулого тижня. До нас приїздила Алія Сеперстайн зі Стенфорду, яка давно займається расовими питаннями, і, навіть, не так давно отримала відзнаку Roger Gould Prize від AJS, яку вручають кожні два роки за кращу публікацію.
Її стаття Racial Fluidity and Inequality in the United States наробила багато галасу в Штатах, оскільки расові питання там дуже чутливі.
Навіть потрапила у шоу Колберта з Comedy Central. Дослідження описане в цьому шоу дуже лаконічно, кумедно і доволі правильно -)
Якщо дати коротке резюме її роботі - расова приналежність не є чимось стабільним. Людина може змінювати своє уявлення про власну расу, так само як і оточуючі можуть змінювати уявлення про інших. Сеперстайн аналізували лонгітюд, де люди одночасно вказували свою расу...і те саме робив інтерв*юер - він/вона вписувала расову приналежність респондента. Виявилось, що з часом і респондент, і інтерв*юер могли змінювати власну думку. Ймовірність того, що людина "переставала" бути білою і "ставала" чорною (і навпаки) залежала від соціальних показників - робота, дохід, відсидки і т.д.
Ось так...як кажуть - б*ють не по паспорту.
Але в Сеперстайн і колег було ще одне прикольне дослідження, цього разу експериментальне. Вони показували людям різні обличчя (від дуже білого до дуже чорного) у різних костюмах - чи то діловому пінджаку, чи гоповській курточці. Виявлялось, що люди скоріше категоризували людину як білу...по костюму, а не обличчю. І хоч в цьому нічого особливо нового нема, але сам дизайн може зацікавити одним нюансом. Принаймні, я такого ще ніколи не бачив! Вони аналізували не тільки клік мишкою (чи людина клікала на "білий" чи "чорний")...але і на рух мишки! Тобто, якщо людина сумнівалась і спочатку хотіла натиснути "білий", а потім таки натискала "чорний" - це можна було побачити і зафіксувати статистично наявність внутрішніх стереотипів, які впливали на вибір людини.
Відео з резюме дослідження можна глянути тут
Її стаття Racial Fluidity and Inequality in the United States наробила багато галасу в Штатах, оскільки расові питання там дуже чутливі.
Навіть потрапила у шоу Колберта з Comedy Central. Дослідження описане в цьому шоу дуже лаконічно, кумедно і доволі правильно -)
Якщо дати коротке резюме її роботі - расова приналежність не є чимось стабільним. Людина може змінювати своє уявлення про власну расу, так само як і оточуючі можуть змінювати уявлення про інших. Сеперстайн аналізували лонгітюд, де люди одночасно вказували свою расу...і те саме робив інтерв*юер - він/вона вписувала расову приналежність респондента. Виявилось, що з часом і респондент, і інтерв*юер могли змінювати власну думку. Ймовірність того, що людина "переставала" бути білою і "ставала" чорною (і навпаки) залежала від соціальних показників - робота, дохід, відсидки і т.д.
Ось так...як кажуть - б*ють не по паспорту.
Але в Сеперстайн і колег було ще одне прикольне дослідження, цього разу експериментальне. Вони показували людям різні обличчя (від дуже білого до дуже чорного) у різних костюмах - чи то діловому пінджаку, чи гоповській курточці. Виявлялось, що люди скоріше категоризували людину як білу...по костюму, а не обличчю. І хоч в цьому нічого особливо нового нема, але сам дизайн може зацікавити одним нюансом. Принаймні, я такого ще ніколи не бачив! Вони аналізували не тільки клік мишкою (чи людина клікала на "білий" чи "чорний")...але і на рух мишки! Тобто, якщо людина сумнівалась і спочатку хотіла натиснути "білий", а потім таки натискала "чорний" - це можна було побачити і зафіксувати статистично наявність внутрішніх стереотипів, які впливали на вибір людини.
Відео з резюме дослідження можна глянути тут