Упс
Ось тут пишуть про те, як група молодих на напористих PhD знайшли помилку у розрахунках двох матьорих (і дуже важливих) професорів . Ці два професори - Реінгарт та Рогоф, це два дуже відомі та цитовані економісти. Помилок у них знайшли три. Перші дві є, скоріш, темою для дискусії. Автори самі обирали, які країни вони беруть в аналіз, а які ні; самі обирали методику зважування - це нормально. Але остання - то, звісно, пєчалька. Матьорі професори промахнулись у формулі в ексель, черз що з аналізу обрахунків середніх значень випало декілька країн. Повторний аналіз з урахуванням всіх даних не підтвердив результати Реінгарта та Рогофа. А саме їх роботи часто брались до уваги урядовцями різних країн у антикризовій політиці.
Отак. Вже пишуть в "Економісті"
http://www.economist.com/blogs/freeexchange/2013/04/debt-and-growth
І Кругман відписався
http://krugman.blogs.nytimes.com/2013/04/16/reinhart-rogoff-continued/
Корчє, шкандаль.
Ця історія нагадала мені, як колись в Київ прихала сама Заславська та між справами розповіла історію про те, як вона з колегами проводила якесь дослідження, і вони подумали, що це не справедливо, що кодувальники, які вводять анкети соц.опитувань в комп'ютери завжди кодують чоловіків як "1", а жінок "2". І вони вирішили це поміняти і видали кодувальникам іншу схему. Звісно, вони це запороли і якусб частину закодували по інструкції, якусь - за звичкою. Встановити, що там "1", а що "2" було доволі важко. Але ж дослідники і не відразу здогадались, що там є якась проблема. Вони спочатку почали аналізувати дані, лише потім перевірили.
Ось так. Одна помилочка, а потім всі результати в одне місце. Я тут теж лише пару днів назад помітив, що в своєму коді випадково попутав мігрантів та не-мігрантів. Зараз буду все перераховувати.
Ну то життя таке. Завжди якась помилка може вилізти. Справа ж в тому, як на неї реагувати. Звісно, кращий спосіб боротись з такими речами, - відкритість даних і взаємний контроль. Всі магістри в Утрехті здають не тільки дипломи, але і скрипти/синтаксиси/коди (жаргон залежить від програми стат.аналізу). Якби не це, фіг би я помітив свої баги =)
Отак. Вже пишуть в "Економісті"
http://www.economist.com/blogs/freeexchange/2013/04/debt-and-growth
І Кругман відписався
http://krugman.blogs.nytimes.com/2013/04/16/reinhart-rogoff-continued/
Корчє, шкандаль.
Ця історія нагадала мені, як колись в Київ прихала сама Заславська та між справами розповіла історію про те, як вона з колегами проводила якесь дослідження, і вони подумали, що це не справедливо, що кодувальники, які вводять анкети соц.опитувань в комп'ютери завжди кодують чоловіків як "1", а жінок "2". І вони вирішили це поміняти і видали кодувальникам іншу схему. Звісно, вони це запороли і якусб частину закодували по інструкції, якусь - за звичкою. Встановити, що там "1", а що "2" було доволі важко. Але ж дослідники і не відразу здогадались, що там є якась проблема. Вони спочатку почали аналізувати дані, лише потім перевірили.
Ось так. Одна помилочка, а потім всі результати в одне місце. Я тут теж лише пару днів назад помітив, що в своєму коді випадково попутав мігрантів та не-мігрантів. Зараз буду все перераховувати.
Ну то життя таке. Завжди якась помилка може вилізти. Справа ж в тому, як на неї реагувати. Звісно, кращий спосіб боротись з такими речами, - відкритість даних і взаємний контроль. Всі магістри в Утрехті здають не тільки дипломи, але і скрипти/синтаксиси/коди (жаргон залежить від програми стат.аналізу). Якби не це, фіг би я помітив свої баги =)