Стихи не объясняют, Серия вторая
А у мене обручки аж дві
і уже ні одного коханого
Перший з них пішов в інший світ,
Ну а інший блукає туманами,
Він малює свої світи
І часами рятує галактики...
А я ладна,
За зорі тримаючись йти,
Щоб до нього достукактись...
Ладна
Тамувати і відчай, І біль,
Наплювати на серце розтрощене...
Він не знайде себе ні в собі,
Ніі в мені, аж такій розпорошеній.
Як то знати, а де в тій війні
Генерали парадом командують?
Він потрібен не тільки мені
Я давно вже себе не обманюю.
Хай вже буде
Хоч де-небудь, десь...
Острівець із надії і спокою.
Навіть якщо він просто піде,
Хай по ньому залишаться спомини:
Міст Реалто, морозива смак,
Гітарист на каналі промерзлому...
Хай за нами нічого нема,
Я не дам йому більше замерзнути....