осоння

Oct 23, 2010 17:07



і на осонні осінньому,
убогому,
коли немає жаги і млості,
коли не просиш у Бога.
Ні в кого не просиш,
ні ласки, ні проса,
ні шила -
усе звершила.

помітиш: усе змоглося.
і навіть те, на що ти не нагрішила.

навіщо,
навіщо голос, коли є глосса.
тривога неубієнна, але покійна.
оплакуйте мене, простоволоса,
коли я стану сита і спокійна.

коли печалі відійдуть вітрами,
немає ні комедії, ні драми,
коли прийму, осипана дарами,
неначе листям, кинутим дарма,
що пустота. і що навколо рами,
обтесані з великого ярма.

вірші

Previous post Next post
Up