під ноги
мій Боже. Немає грішніше, ніж кинути шкури.
під ноги.
питного
не-болю зріктися: проте -
немає Адама. А Єва - подумай - іде.
І навіть - подумай, мій Боже -
нічого не курить.
Не дме гіркотою, не плаче, не скубає жало -
за те, що боліло, чи просто погано лежало.
не йде зашолопати жаль.
неначе крило розпускає запушену шаль,
білішу медичної вати.
і йде танцювати.
Всім людям відомо, немає грішніше блудниці,
ніж та, у якої із рук виростають синиці,
а не сини.
А отже, мій Боже, спаси, і спаси-сохрани,
коли її очі прениці
по дві борозни
лишають на наших лицях.
Якщо вона нам насниться,
то відверни.
Ця Єва - дурепа, що бачить по двісті відтінків,
коли в цьому світі, мій Боже, бетони і стінки.
Коли в цьому світі посіяно проса і зла.
Ця Єва, мій Боже, неправильно з нами росла.
Ця Єва, мій Боже, забула завчити розцінки.
Ця Єва, мій Боже, забула, що швидко минає.
Що треба ловити, шукати, мостити мости.
Що світ не для того, аби спідницями мести.
Що Єва нещасна. Коли вона цього не знає.