а давайте дарувати посмішки 1-го березня

[tusja_a]

ми є диригентами оркестру своїх мрій, проте з невідомих причин звільняємо скрипалів, викидаємо ксилофони та флейти. бо ми їх не чуємо, не бачимо, вважаємо саме так буде краще\ефективніше\так у всіх\а мені нашо? а потім дивуємося " а чого не грає?"...
ми є ювелірами свого хочу\не хочу, буду\ не буду, можу\ не можу...

можна звикнути і до кави без молока і до чаю без цукру, але явно не до симфонічного оркестру під фонограму.

приємне оце відчуття "1 march"