(no subject)

Sep 22, 2010 12:45

жовтаве листя самогубно кидається з дерев...

осінь завжди, особисто для мене, є своєрідним інститутом перепланування всього "стратегічно" необхідного. перетасовую підпункти, вважаючи, ну все - це остаточна передумова мого феноменального злету.
а потім читаючи Мінцберга - " а навіщо дійсно планувати?"... кому ето надо?

антибіотики і трохи сонця до кімнати.

Ти заплуталась у собі, як у чарах чарівниця
То ти, як весна розкута, а то скромна, як черниця(с)

осіннє, трохи сумно, нідочого

Previous post Next post
Up