Автоматизація і людяність

Oct 12, 2020 22:00

Все занадто швидко. Я прокидаюсь без будильника, намагаючись почати ранок спокійно і виважено. Медитація, писання в щоденнику, практика вдячності, молитва - у кожного свої інструменти для того щоб усвідомлено виставити пріорітети і вийти у світ із власними намірами, із відчуттям, що ти обираєш темп, чи хоча б напрямок в якому пройде день. Але тут мене наздоганяють тостер і чайник. Зненацька вони на мене дзинь і пшшш відповідно, нагадуючи, що час плине, життя проходить і треба бігти і наздоганяти.

Наша мрія (я тут від імені наївних технарів ідеалістів) завжди була, що технології звільнять людину. Нудна робота, недостойна людини буде автоматизована. Всі ці охоронці-спостерігачі за відео в супермаркеті, касири, грузщики, пакувальники... Ми зможемо стати все більш і більш людяними людьми, в нас стане більше часу на те, щоб розповідати байки дітям, дивитись одне одному в очі, розуміти одне одного і плекати дух.

Але чомусь вийшло трохи навпаки. І я тут не про поганих капіталюг, які придумали соціальні мережі, я про несподівані наслідки автоматизації простих задач. Тому що тепер, замість того, щоб прати руками і ні про що не думати, це виконує бездумна машина, так... А людина? Людина робить все те, що машина не може, робить складніші речі. Чи стало справді життя легше, якщо цілий день занятий рішенням складних речей? Принаймні, людина, яка працює руками, в цей час вільна відчувати і мріяти. А та, що цілий день думає, не володіє ні своїм часом, ні думками, ні почуттями.

Можливо саме тому зараз всі заговорили про медитацію? Наш мозок не виріс для того, щоб цілий день вирішувати задачки. Більш давні його частини відповідають за підтримку балансу в організмі, правильному перемиканні станів, реагуванні на подразники. Багато вчених висловлюють думку що більша частина нашого мозку потрібна нам для комунікації, щоб розуміти одне одного і співпрацювати. Не дивно що нам потрібні спеціалісти, які розкажуть, що саме треба їсти, або скільки і коли пити. Часто вимикаємось із емоцій і емпатії. Забуваємо про базові речі, мінімум, який є необхідним для того, щоб буди здоровим та радісним.

Продуктивність зросла, так і є. Це зазвичай і є сучасним мірилом успіху. Але чи відвоювала автоматизація людяність та свободу? І так, я зовсім не проти тостера. І чайника і пральної машини. Вони віддано відвойовують для мене мій дуже обмежений час. Питання лише куди це час піде, а це вже питання до мене, чи не так?
Previous post
Up