Вечірнє марення...
Повний місяць вривається у вікно і не дає спати.
По його променях в кімнату проникають привиди минулого.
У пам'яті постають образи, які вже давно мали стати історією.
Але не стали...
Вони досі живуть в потайних закутках моєї душі.
І вириваються з полону, коли приходить місяць.
Дивно якось сидіти збоку і споглядати усю цю примарну картину.
Привиди почуттів бродять по кімнаті і водять свій хоровод.
Але вони вже не мої....
Вони взялися нізвідки і розстануть з першими променями сонця.
Що ж він в собі криє той містичний місяць? Чого він кличе те чому ніколи не бути? Чого він мене бентежить?
Так хочеться просто заснути.Я закриваю фіранки.Ховаю голову під подушку.Але він лізе крізь шпарки в кімнату.Рве моє серце і душить.
По його променях в кімнату проникають привиди минулого.
У пам'яті постають образи, які вже давно мали стати історією.
Але не стали...
Вони досі живуть в потайних закутках моєї душі.
І вириваються з полону, коли приходить місяць.
Дивно якось сидіти збоку і споглядати усю цю примарну картину.
Привиди почуттів бродять по кімнаті і водять свій хоровод.
Але вони вже не мої....
Вони взялися нізвідки і розстануть з першими променями сонця.
Що ж він в собі криє той містичний місяць? Чого він кличе те чому ніколи не бути? Чого він мене бентежить?
Так хочеться просто заснути.Я закриваю фіранки.Ховаю голову під подушку.Але він лізе крізь шпарки в кімнату.Рве моє серце і душить.