Кому бабло?
Їхала в потязі з Франківська, поруч був чоловік, побачив, що читаю новини. Питає: "а чи не знаєте, що за мітинг завтра під Верховною Радою?" Я кажу, люди збираються вимагати виборів мера Києва. А він: "Люди збираються взагалі-то гроші заробити, то ж все за гроші ". Я йому кажу, що ні, буде багато ідейних, он в інтернетах клич кинули, гуртуються. а він показує мені цю SMS.
Каже, напередодні усіх мітингів йому і колегам-заробітчанинам такі запрошення приходять. "І скільки платять?" - питаю? Ну завтрашній мітинг буде десь коштувати до 100 грн, бо то цілий день. Насправді платять десь 140, але 40 забирає посередник. "І хочеться людям за 100 грн там стояти?" - "Ну купа заробівтчан в Київ приїжджає і одразу роботу не знаходять. Сидять в гуртожитках в Києві і чекають якоїсь роботи. Тому коли такі смс приходять,чому б і ні? Хоч якісь гроші".
Цікаво те, що ніхто з майбутніх мітингувальників поняття не має, під якими прапорам із якими вимогами йдуть. (як відомо, завтра ще якісь незрозумілий мітинг буде під ВР) Бо кажуть, що тут не вгадаєш. Один і той "замовник" може вручити як прапори провладних партій, так і опозиційні. Тому вважають всіх однаковими - і владу, і опозицію. Гірше інше: вони не вірять, що завтра хтось дійсно вийде туди безкоштовно.
І за це справжнім ідейним активістам, які ходять на протести проти влади, треба подякувати окремим опозиціонерам, які взяли за звичку перестраховуватися проплаченими прапороносцями. Ну коли "нові" політики зрозуміють, що не кількістю, а якістю людей насправді цінні протести. Коли з прапором стоїть людина, на обличчі якої написана байдужість- чим це опозиції допоможе?