May 19, 2012 15:53
Соромно і дуууже смішно мені від моєї нічної пригоди. Мені треба пройти не лише тренінг "Як усе встигати", але і "Як не потрапляти в чужі квартири". В другій ночі вертаюсь домів, запихаю ключ у замок квартири, а він не залазить. Понад 5 хвилин я довблала цей замок, і так і сяк запихала, а він ніяк. Дзвонити в двері не хотіла, щоб нікого не будити.
Нарешті двері відчиняються (думаю, прокинулася сусідка від мого шурудіння у замку), я така, не встигши глянути, хто відкрив кажу "Урааа" Нарешті мені відкрили двері!" і починаю заходити в квартиру. В дверях натомість стоїть хлопець, і подивованими очима дивиться. Я до нього "Ви хто?". І не чекаючи відповіді, дивлюся, що в коридорі стоїть вішалка для одягу, якої в нас в квартирі немає. Хлопенць так і не встиг нічого сказати, бо напевно остовпенів. Я йому: "Я що переплутала квартиру?" . Він: "Ага". А така стиха ойкнула. розвернулась і пішла.
Кілька секунд я намагалася зрозуміти, де я. Нарешті до мене дійшло. що я якаось випадково натиснула в ліфті не ту кнопку і заїхала кілкька проверхами вище. А оскільки живу я там недавно, то двері нерідні не впізнала.)) Добре, що хоч хлопець миролюбний попався і спокійно відреагував на моє запитання моє "Ви хто?" (уявляєте. до вас вночі вламується чужа людина і ще й питає нагло - Ви хто?)))
ггг. шо ся робе,
я,
жизнь мая вєсєлуха,
гг