київ готовий до Євро? справи туалетні
У Парижі на вуличках Монмартра, якщо тобі захотілося в туалет, заходиш у будь-який ресторан, який перший попав на очі чи сподобався, походищ повз гарні сервіровані столи, дещо ніяковієш , але йдеш далі собі у туалет. Офіціанти на тебе не звертают жодної уваги і далі займаються своєю справою. Бо громадських туалетів там не виявлено, а такими служать
( Read more... )
стосовно "...а правом людини є навіть те, щоб мати можливітсь в будь-яку секунду справити свої фізіологічні потреби",
то я не розумію до чого тут приватний заклад (ресторан, в даному випадку), який я, наприклад, _сам_ створив і видав на це _свої_ гроші? Це не повинно бути моєю проблемою.
Якщо французи не мають права послати будь-кого зі _свого_ ресторану, то мені їх дуже шкода.
Кожен власник ресторану мусить мати право не тільки не пустити не клієнтів до свого туалету, але взагалі відмовити в обслуговуванні будь кого (без дискримінації, звичайно). Це його право.
В багатьох країнах можна побачити вивіски "we reserve the right to refuse service to anyone" ("ми залишаєм за собою право відмовити в обслуговуванні будь кому") чи бульш поширене "restroom/washroom for customers only" (користування туалетом лише для наших клієнтів).
І так повинно бути. Звичайно, ніхто вас не викине, коли ви біжите в туалет, але це власне і є їхня цивілізованість, що також витікає з поваги до їхньої приватної власності.
Не треба плутати роль громадських туалетів (держава) і туалетів в _приватних_ установах (приватна власність).
Reply
Reply
Тому і економіка там працює. Не так як в нас. Чи гондурасі... ;)
Reply
Leave a comment