пишу для себе, виговоритися
Якось інколи тривалий період все йде не так, все зривається, переноситься і від того постійно якись передістеричний стан. Бо літо, спека, і так важко працювати і тут суцільне западло.
Коли не розумієш, чого воно так, коли приймаєш рішення і постійно в резульаті вони виявляються не в твою користь. Протягом місяця якось все коту під сраку. Останні два тижні знаходиться єдине пояснення - ну просто не йде, хандра підсвідомо на невдачі впливає. І тому найкращий спосіб - забити на усе, відмовитися від усієї роботи і від всіх заробітків (які дуже потрібні) )і на тиждень поїхати далеко, бо нічого й так не виходить. Тиджень тому кілька разів хотілося зірватися, кинути все і купити квиток на Крим на дикий пляж до друзів, які там відпочивають третій тиждень. Але стримувалсь. РОбота є. Хоча вона і не робиться.
Три тижні тому працювала у Львові, протягом чотирьох днів зривалась то одна, то друга зйомка. Зняла половину задуманого. Потім мало бути відрядження до Польщі і Словаччини, але раптом звонять з Києва - термінова робота. Кидаю усе, у відрядження ідуть без мене, приїжджаю в столицю, а термінова робота раптом переноситься. .
Запланувала цього тижня знову пропраюцвати у Львові. При тому перед виїздом в Києві раптом зявляєтсья термнова робота -я вирішую від неї відмовитися і від грошей і таки їду в Львів. ПРиїджаю - а тут все зриваєтсья. Не знаходиться оператор. Не готові резульатати опитувань, по яким слід було проовдити зйомки.
Все. Ну її подалі всю роботу. Навіть термінову - ту, що треба робити станціонарно дома з компом. Все. Чекати відпочинку по Європам серпневого нема сил. Їду на три дні в Карпати, нарешті, за два роки вибираюся в похід, Боже, хчо би там все було спокійно.. І хай зачекає весь світ, і гроші, і всі замовлення. Більеш не можу йти проти волі обставин. Спробую з понеділка спочатку..
П.С. а зараз замість працювати, краще виставлю в ЖЖ давно обіцяний фоторепортаж з садиби Юрія Іллєнка - побудованої власними руками видатного режисера. За півгодини буде готово.
Коли не розумієш, чого воно так, коли приймаєш рішення і постійно в резульаті вони виявляються не в твою користь. Протягом місяця якось все коту під сраку. Останні два тижні знаходиться єдине пояснення - ну просто не йде, хандра підсвідомо на невдачі впливає. І тому найкращий спосіб - забити на усе, відмовитися від усієї роботи і від всіх заробітків (які дуже потрібні) )і на тиждень поїхати далеко, бо нічого й так не виходить. Тиджень тому кілька разів хотілося зірватися, кинути все і купити квиток на Крим на дикий пляж до друзів, які там відпочивають третій тиждень. Але стримувалсь. РОбота є. Хоча вона і не робиться.
Три тижні тому працювала у Львові, протягом чотирьох днів зривалась то одна, то друга зйомка. Зняла половину задуманого. Потім мало бути відрядження до Польщі і Словаччини, але раптом звонять з Києва - термінова робота. Кидаю усе, у відрядження ідуть без мене, приїжджаю в столицю, а термінова робота раптом переноситься. .
Запланувала цього тижня знову пропраюцвати у Львові. При тому перед виїздом в Києві раптом зявляєтсья термнова робота -я вирішую від неї відмовитися і від грошей і таки їду в Львів. ПРиїджаю - а тут все зриваєтсья. Не знаходиться оператор. Не готові резульатати опитувань, по яким слід було проовдити зйомки.
Все. Ну її подалі всю роботу. Навіть термінову - ту, що треба робити станціонарно дома з компом. Все. Чекати відпочинку по Європам серпневого нема сил. Їду на три дні в Карпати, нарешті, за два роки вибираюся в похід, Боже, хчо би там все було спокійно.. І хай зачекає весь світ, і гроші, і всі замовлення. Більеш не можу йти проти волі обставин. Спробую з понеділка спочатку..
П.С. а зараз замість працювати, краще виставлю в ЖЖ давно обіцяний фоторепортаж з садиби Юрія Іллєнка - побудованої власними руками видатного режисера. За півгодини буде готово.