В Одесі ми розпочинали всі виличні акції з поезії і було досить важко читати, але приємно. Люди спинялись. Не зважаючи на те, що ми прибули у це південне місто у будній день, людей на вулицях було немало. Деякі люди зустрічали нас дуже тепло, приносили канапки, хвалили тексти і експоновані роботи. Одна жінка подарувала мені браслет і просила автограф) Такі читання на вулицях зрештою досягають мети, бо на нашу творчість звертають увагу люди, які б за інших обставин не пішли на жодну виставку чи літературний вечір, і хоча спочатку здається, що ти читаєш в порожнечу, згодом знаходиться бодай декілька вдячних слухачів, і ти ловиш їх погляди, які передають несамовитий заряд енергії.