Межа толерантності
Межа толерантності
Нацисти безуспішно намагалися зірвати презентацію першої в СНД антології світової гей-літератури
Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
http://www.day.kiev.ua/280700/
"Після презентації кілька глядачів пішли окремо. Вони не мали стосунку ані до секс-меншин, ані до антології, двоє з них були в книгарні на роботі як журналісти. У підземному переході на них напали погромники, що стежили за презентацією з вулиці. Як завжди, «істинні патріоти» діяли дуже сміливо: вдесятьох проти шістьох, двоє з яких - дівчата. Один із хлопців через травму тимчасово втратив зір. Другому зламали ніс.
Ось тут, власне, і є відповідь на те, де пролягає межа толерантності. Вона завершується там, де, виголосивши «Славу Україні», калічать або вбивають людей. Ті, хто таке робить, не є українцями й взагалі не належать до виду homo sapiens. Вони просто дикі звірі. І ставлення до них має бути відповідне - від цілковитої обструкції в пресі до добрячого стусана по безмозкій голеній довбешці. Становище змінить тільки безкомпромісний, загальний і повсякчасний спротив, бо, як влучно сказав Андрій Бондарь: «ситуація в суспільстві на даний момент настільки просякнута нетерпимістю, що меншиною може стати кожен із нас»."
UPD: Читайте в найближчому номері газети Мінкульту у редакції А. Пароваткіної!
Содом під майонезом
http://mbgete.livejournal.com/179415.html?view=1513687#t1513687
"Зазвичай сучасною поезією ніхто не цікавиться. Видали чергову книжку - і нема перед ким її презентувати. Але це не стосується поезії сексуальних меншин. Чомусь саме ця тема, що у розвинених країнах вважається побутовою, в українців викликає таке обурення, ніби йдеться про насильницький примус.
Можна зрозуміти мешканців країни, якій історично постійно щось нав’язують. То - таким самим чином - російську мову. То з’являються комуністичні агітатори, а потім приходить Червона Армія, і ось вже всіх зганяють у колгоспи. То сосід відкриває кооператив, потім - ще, і ось вже завод, де ти працюєш, купив жадібний олігарх і всіх звільнив. Зрозуміло, що люди бояться, як би поодинокі акції гомосексуалистів не вилилися у сексуальну реформу. Молодь нервує, старики незадоволено гарчать, преса навпаки мовчить - ну про що тут, власне, говорити."
Нацисти безуспішно намагалися зірвати презентацію першої в СНД антології світової гей-літератури
Дмитро ДЕСЯТЕРИК, «День»
http://www.day.kiev.ua/280700/
"Після презентації кілька глядачів пішли окремо. Вони не мали стосунку ані до секс-меншин, ані до антології, двоє з них були в книгарні на роботі як журналісти. У підземному переході на них напали погромники, що стежили за презентацією з вулиці. Як завжди, «істинні патріоти» діяли дуже сміливо: вдесятьох проти шістьох, двоє з яких - дівчата. Один із хлопців через травму тимчасово втратив зір. Другому зламали ніс.
Ось тут, власне, і є відповідь на те, де пролягає межа толерантності. Вона завершується там, де, виголосивши «Славу Україні», калічать або вбивають людей. Ті, хто таке робить, не є українцями й взагалі не належать до виду homo sapiens. Вони просто дикі звірі. І ставлення до них має бути відповідне - від цілковитої обструкції в пресі до добрячого стусана по безмозкій голеній довбешці. Становище змінить тільки безкомпромісний, загальний і повсякчасний спротив, бо, як влучно сказав Андрій Бондарь: «ситуація в суспільстві на даний момент настільки просякнута нетерпимістю, що меншиною може стати кожен із нас»."
UPD: Читайте в найближчому номері газети Мінкульту у редакції А. Пароваткіної!
Содом під майонезом
http://mbgete.livejournal.com/179415.html?view=1513687#t1513687
"Зазвичай сучасною поезією ніхто не цікавиться. Видали чергову книжку - і нема перед ким її презентувати. Але це не стосується поезії сексуальних меншин. Чомусь саме ця тема, що у розвинених країнах вважається побутовою, в українців викликає таке обурення, ніби йдеться про насильницький примус.
Можна зрозуміти мешканців країни, якій історично постійно щось нав’язують. То - таким самим чином - російську мову. То з’являються комуністичні агітатори, а потім приходить Червона Армія, і ось вже всіх зганяють у колгоспи. То сосід відкриває кооператив, потім - ще, і ось вже завод, де ти працюєш, купив жадібний олігарх і всіх звільнив. Зрозуміло, що люди бояться, як би поодинокі акції гомосексуалистів не вилилися у сексуальну реформу. Молодь нервує, старики незадоволено гарчать, преса навпаки мовчить - ну про що тут, власне, говорити."