Клевань vs Олика
Спочатку я зібрався виключно у Луцьк і лише придбавши квиток, подумав, що цілого дня для міста буде забагато, тим більше, що рік тому мені довелось його трішки подивитись.
З декількох варіантів були обрані Клевань та Олика.
Цікаво, що шукаючи інформацію, надибав оцей пост кількарічної давності від road_movies , який містив точно такий же маршрут і послугував мені корисним логістичним довідником.
Клевань
В Клевань потяг № 363 прибуває о 5:16. Я не подумав про те, аби попередити провідника, що, хоча маю квитка до Луцька, вийду тут, а тому він не тільки не пішов відчиняти двері, а й взагалі зник з купе. Добре, що двері відчиняються просто, тож я зміг вийти самостійно. Працівник станції поглянув на єдиного пасажира, що отак вискакує, але ніц не сказав.
Було ще темно, тому довелось відмовитись від ідеї йти десь в ліс шукати зелений тунель, який до того ж, зараз ще зовсім не зелений. Обійшов вокзал, став на дорогу (здається, Залізнична вул.), повернув вправо і приблизно три чверті години нікуди з неї не звертав.
Назву містечка виводять від початкового Коливань. Як на мене, версія виглядає не дуже правдоподібно. Коливань була в Прибалтиці - так довгий час називали Таллінн, при цьому етимологію слова виводять саме з фінно-угорських мов. Який зв'язок з Волинню? А по-друге, поряд знаходяться містечка з подібними закінченнями назв - Цумань, Степань, Дермань. Можливо, тут слід шукати походження назви?
Містечко складається з двох частин. В Другому Клевані, крім житлових та адміністративних будинків, знаходиться залізничний вокзал та чималенька промзона. А Перший, історичний, знаходиться західніше.
Ознакою, що ви вже близько до замку, буде злиття вулиці з трасою Рівне-Луцьк, потім справа побачите школу, а трохи далі за нею - Благовіщенський костел із дзвіницею, збудований на початку 17 століття. В цей ранній час вхід на огороджену територію храму зачинено. Костел виглядає досить непогано, в усякому разі, ззовні; очевидно, місцева католицька громада використовує його за прямим призначенням, висить навіть табличка з часом богослужінь.
Дзвіниця
Повернувшись на головну вулицю, підходимо до уніатської церкви Різдва (1777 р.), що знаходиться фактично на виїзді з містечка. На жаль, прохід на територію також зачинено.
Біля церкви вліво відходять дві вузенькі вулички - якщо піти нижньою, то потрапимо до підніжжя замку та під віадук, якщо верхньою, то мостом зайдемо всередину замку. Власне, я пішов верхньою, а потім, карколомно спустившись під віадук, повернувся нижньою.
Віадук та обидві вежі збереглися досить непогано, а от територія навколо та всередині страшенно засмічена. Замок зараз повністю закинуто і користуються цим хто завгодно і як завгодно. На подвір'ї натикнувся на місцевого дядьку, що випасав вівців.
Зазирнув трохи всередину брами - все потрощено, засмічено, поряд валяються уламки різних часів. На стінах місцями кахельна плитка радянських часів, що виглядає тут ну зовсім дико.
Будинки всередині замку збудовані десь на початку 19 ст. для гімназії, яку влаштував тут один з останніх князів Чарторийських - розбудовників та власників замку протягом кількох століть.
Шкода, що такий симпатичний замок безумовним чином пропадає і нікого то не обходить. Як на мене, тут нічого й не треба відновлювати, варто лишень вичистити геть сміття і бодай трохи захистити замок від подальшої руйнації часом та людьми. І було би тоді всім щастя.
Повернувшись назад до магазинчиків на зупинку, хвилин за 20 всівся на маршрутку і за 10 хвилин доїхав до перехрестя траси з дорогою від Цумані до Олики. Цікаво, що на трасі стоїть вказівник - в Олиці є резиденція Радзивилів (а от до Клеванського замку такого вказівника не бачив). Звідси до містечка 6 км, але тільки но вийшов на цю дорогу і підходив до зупинки, як мене наздогнала дуже вчасно маршрутка. Повезло, бо я збирався йти пішки. Вузенька дорога цікава тим, що досить швидко асфальт змінюється старовинною бруківкою, яка досі практично ціла, наскільки я міг бачити з вікна.
Олика
Вийшов не в самій Олиці, а в передмісті Залісоччя - безпосередньо біля Луцької брами (1630-і рр.) - єдиного, що залишилось від міських укріплень. Як і писала Блека, в брамі зараз облаштовано магазин, що виглядає досить дивно як для пам’ятки архітектури національного значення. (Луцьк колись дійсно був важливим центром - вже втретє я зустрічаю міську браму, спрямовану в його напрямку, перші дві були в Дубно та Острозі)
Трохи далі знаходиться Стрітенська церква. Поряд невеличка, але цікава дерев'яна дзвіниця, та чи використовується вона зараз за призначенням?
До ринкової площі Олики звідси кілька хвилин ходу, через місток над дуже мальовничою тут річкою Путилівкою.
А там все поряд. Замок, в якому міститься психіатрична лікарня, Колегіальний костел Святої Трійці, Костел Святих Петра і Павла і, трохи далі - Троїцька церква.
Олицький замок зведений князями Радзивіллами в середині 16 ст. Був в плані чотирикутним. Від старих часів залишились в’їздна брама, 4 кутові цегляні бастіони різного ступеню руйнації, вал, залишки рову. Місток через рів також виглядає старим. Кажуть, що на територію лікарні можна вільно заходити, однак в мене такого бажання чомусь не виникло. Я просто походив навколо, де можна, забираючись на вал та бастіони. Стан укріплень, на мій погляд, не ліпший, ніж в Клевані, лише менш засмічений. Тому мені не зовсім зрозуміло, чому Олицький замок більш відомий, ніж Клеванський. Невже через лікарню? ))
Нова вежа полягла на стару.
Колегіальний костел Святої Трійці, зведений у першій половині 17 ст., вражає розмірами та багатим зовнішнім скульптурним та різьбленим оздобленням. Олика тоді явно була не останнім містечком на Волині!
Варто обійти його зліва й роздивитись з тилу, а також побачити велику 5-стовпну дзвіницю, також прикрашену різьбленням. Тильна стіна храму виглядає так, ніби колись її обстрілювали.
Тут же, поряд - невеличкий Костел Святих Петра і Павла, один з найстаріших костелів Волині (1460 р.). Однак, наскільки він зберіг автентичний зовнішній вигляд - я не знаю.
Обидва костели, очевидно, діючі, знаходяться за огорожами і впритул підійти мені не вдалось. Все ж таки, напевно, дуже рано і пізніше вони відкриваються.
Пройшовши трохи далі вулицею повз масивну цегляну будівлю з датою 1901, невдовзі побачимо Троїцьку церкву, збудовану наприкінці 19 ст.
Можна було, трохи поблукавши вулицями, дістатись цвинтаря, де знаходиться закинута католицька капличка початку 20 ст., але мені якось не захтілось.
***
Отже, було по дев'ятій, коли я повернувся на площу і, як виявилось, прогавив луцьку маршрутку. Наступної ж довелось чекати довго - десь з півтори години. Тут я оцінив незручність відсутності облаштованої зупинки - це просто місце попри дорогу, ніяких лавочок, ні на зупинці, ні де інде. Не маючи уявлення, коли буде маршрутка (а місцеві просто казали, що десь скоро має бути - уявлення про час в них дуже приблизні), мусів просто стояти й чекати. Виявилось, що основним транспортним засобом тут є ровери, а також підводи, запряжені кіньми. На роверах їздять всі. Колись їх кількість вразила нас у Ніжині, Даша за 6 годин ходіння нарахувала їх під дві сотні, але тут, думаю, їх густина не менша, враховуючи значно меншу кількість населення. А на підводах ззаду деколи вліплені автомобільні номери - іноземні )))
Нарешті підійшла маршрутка, але виявилось, що зараз вона йде не до Луцька, а до Цумані. Стояти тут мені до чорта надоїло, тож доїхав до перехрестя, а там досить швидко всівся до Луцька. 12-а година - і я на автовокзалі. Трохи потинявся, орієнтуючись, та рушив до Старого міста. Але про Луцьк я писати не буду, напевно. Просто не знаю, як... Може, лиш покладу кільканадцять світлин потім.
Підсумки
Клеванський замок сподобався мені більше за Олицький (якщо закрити очі на засміченість), а костел - навпаки. Але це особисте вподобання.
Якщо я правильно зрозумів, то зранку рух маршруток інтенсивніший, ніж після 9-ї години. Доїхати з Клевані до Перехрестя, а звідти в Луцьк чи Рівне просто. Проблемним є відрізок від Перехрестя до Олики та назад. Тут вже як повезе. Аби знаття, я б з Олики одразу пішов би пішки, сподіваючись, що хтось підвіз би, а як ні - то 6 км старою брукованою дорогою - теж задоволення, та й на трасі опинився б за годину, а не майже за дві.
Джерела
- Найперше - статті Блекі, звісно: про Клевань , про Олику . Вже по приїзді знайшов, що в неї є продовження оповіді про Олику-2.
- Відповідні статті Вікіпедії Клевань, Олика . Правда, історичні частини цих статей майже повністю дублюють Блеку (просто скопійовані чи з дозволу?), однак по Олиці є непогані світлини, а також схематичний план міста.
- Згадуваний на початку пост від road_movies
- Минулорічна книжка: Антонюк Дмитро. 155 польських замків і резиденцій в Україні. Частина І. - К.: Грані-Т, 2011. (наразі, наскільки мені відомо, придбати книжку, так само, як і другу частину, можна лише у видавництві: http://www.grani-t.com.ua, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10).
- Для орієнтування на місцевості нічого ліпшого від Вікімапії не надибав ))
P.S. Щось цього разу в мене зовсім не заладилось з якістю фото, вибачайте ((
З декількох варіантів були обрані Клевань та Олика.
Цікаво, що шукаючи інформацію, надибав оцей пост кількарічної давності від road_movies , який містив точно такий же маршрут і послугував мені корисним логістичним довідником.
Клевань
В Клевань потяг № 363 прибуває о 5:16. Я не подумав про те, аби попередити провідника, що, хоча маю квитка до Луцька, вийду тут, а тому він не тільки не пішов відчиняти двері, а й взагалі зник з купе. Добре, що двері відчиняються просто, тож я зміг вийти самостійно. Працівник станції поглянув на єдиного пасажира, що отак вискакує, але ніц не сказав.
Було ще темно, тому довелось відмовитись від ідеї йти десь в ліс шукати зелений тунель, який до того ж, зараз ще зовсім не зелений. Обійшов вокзал, став на дорогу (здається, Залізнична вул.), повернув вправо і приблизно три чверті години нікуди з неї не звертав.
Назву містечка виводять від початкового Коливань. Як на мене, версія виглядає не дуже правдоподібно. Коливань була в Прибалтиці - так довгий час називали Таллінн, при цьому етимологію слова виводять саме з фінно-угорських мов. Який зв'язок з Волинню? А по-друге, поряд знаходяться містечка з подібними закінченнями назв - Цумань, Степань, Дермань. Можливо, тут слід шукати походження назви?
Містечко складається з двох частин. В Другому Клевані, крім житлових та адміністративних будинків, знаходиться залізничний вокзал та чималенька промзона. А Перший, історичний, знаходиться західніше.
Ознакою, що ви вже близько до замку, буде злиття вулиці з трасою Рівне-Луцьк, потім справа побачите школу, а трохи далі за нею - Благовіщенський костел із дзвіницею, збудований на початку 17 століття. В цей ранній час вхід на огороджену територію храму зачинено. Костел виглядає досить непогано, в усякому разі, ззовні; очевидно, місцева католицька громада використовує його за прямим призначенням, висить навіть табличка з часом богослужінь.
Дзвіниця
Повернувшись на головну вулицю, підходимо до уніатської церкви Різдва (1777 р.), що знаходиться фактично на виїзді з містечка. На жаль, прохід на територію також зачинено.
Біля церкви вліво відходять дві вузенькі вулички - якщо піти нижньою, то потрапимо до підніжжя замку та під віадук, якщо верхньою, то мостом зайдемо всередину замку. Власне, я пішов верхньою, а потім, карколомно спустившись під віадук, повернувся нижньою.
Віадук та обидві вежі збереглися досить непогано, а от територія навколо та всередині страшенно засмічена. Замок зараз повністю закинуто і користуються цим хто завгодно і як завгодно. На подвір'ї натикнувся на місцевого дядьку, що випасав вівців.
Зазирнув трохи всередину брами - все потрощено, засмічено, поряд валяються уламки різних часів. На стінах місцями кахельна плитка радянських часів, що виглядає тут ну зовсім дико.
Будинки всередині замку збудовані десь на початку 19 ст. для гімназії, яку влаштував тут один з останніх князів Чарторийських - розбудовників та власників замку протягом кількох століть.
Шкода, що такий симпатичний замок безумовним чином пропадає і нікого то не обходить. Як на мене, тут нічого й не треба відновлювати, варто лишень вичистити геть сміття і бодай трохи захистити замок від подальшої руйнації часом та людьми. І було би тоді всім щастя.
Повернувшись назад до магазинчиків на зупинку, хвилин за 20 всівся на маршрутку і за 10 хвилин доїхав до перехрестя траси з дорогою від Цумані до Олики. Цікаво, що на трасі стоїть вказівник - в Олиці є резиденція Радзивилів (а от до Клеванського замку такого вказівника не бачив). Звідси до містечка 6 км, але тільки но вийшов на цю дорогу і підходив до зупинки, як мене наздогнала дуже вчасно маршрутка. Повезло, бо я збирався йти пішки. Вузенька дорога цікава тим, що досить швидко асфальт змінюється старовинною бруківкою, яка досі практично ціла, наскільки я міг бачити з вікна.
Олика
Вийшов не в самій Олиці, а в передмісті Залісоччя - безпосередньо біля Луцької брами (1630-і рр.) - єдиного, що залишилось від міських укріплень. Як і писала Блека, в брамі зараз облаштовано магазин, що виглядає досить дивно як для пам’ятки архітектури національного значення. (Луцьк колись дійсно був важливим центром - вже втретє я зустрічаю міську браму, спрямовану в його напрямку, перші дві були в Дубно та Острозі)
Трохи далі знаходиться Стрітенська церква. Поряд невеличка, але цікава дерев'яна дзвіниця, та чи використовується вона зараз за призначенням?
До ринкової площі Олики звідси кілька хвилин ходу, через місток над дуже мальовничою тут річкою Путилівкою.
А там все поряд. Замок, в якому міститься психіатрична лікарня, Колегіальний костел Святої Трійці, Костел Святих Петра і Павла і, трохи далі - Троїцька церква.
Олицький замок зведений князями Радзивіллами в середині 16 ст. Був в плані чотирикутним. Від старих часів залишились в’їздна брама, 4 кутові цегляні бастіони різного ступеню руйнації, вал, залишки рову. Місток через рів також виглядає старим. Кажуть, що на територію лікарні можна вільно заходити, однак в мене такого бажання чомусь не виникло. Я просто походив навколо, де можна, забираючись на вал та бастіони. Стан укріплень, на мій погляд, не ліпший, ніж в Клевані, лише менш засмічений. Тому мені не зовсім зрозуміло, чому Олицький замок більш відомий, ніж Клеванський. Невже через лікарню? ))
Нова вежа полягла на стару.
Колегіальний костел Святої Трійці, зведений у першій половині 17 ст., вражає розмірами та багатим зовнішнім скульптурним та різьбленим оздобленням. Олика тоді явно була не останнім містечком на Волині!
Варто обійти його зліва й роздивитись з тилу, а також побачити велику 5-стовпну дзвіницю, також прикрашену різьбленням. Тильна стіна храму виглядає так, ніби колись її обстрілювали.
Тут же, поряд - невеличкий Костел Святих Петра і Павла, один з найстаріших костелів Волині (1460 р.). Однак, наскільки він зберіг автентичний зовнішній вигляд - я не знаю.
Обидва костели, очевидно, діючі, знаходяться за огорожами і впритул підійти мені не вдалось. Все ж таки, напевно, дуже рано і пізніше вони відкриваються.
Пройшовши трохи далі вулицею повз масивну цегляну будівлю з датою 1901, невдовзі побачимо Троїцьку церкву, збудовану наприкінці 19 ст.
Можна було, трохи поблукавши вулицями, дістатись цвинтаря, де знаходиться закинута католицька капличка початку 20 ст., але мені якось не захтілось.
***
Отже, було по дев'ятій, коли я повернувся на площу і, як виявилось, прогавив луцьку маршрутку. Наступної ж довелось чекати довго - десь з півтори години. Тут я оцінив незручність відсутності облаштованої зупинки - це просто місце попри дорогу, ніяких лавочок, ні на зупинці, ні де інде. Не маючи уявлення, коли буде маршрутка (а місцеві просто казали, що десь скоро має бути - уявлення про час в них дуже приблизні), мусів просто стояти й чекати. Виявилось, що основним транспортним засобом тут є ровери, а також підводи, запряжені кіньми. На роверах їздять всі. Колись їх кількість вразила нас у Ніжині, Даша за 6 годин ходіння нарахувала їх під дві сотні, але тут, думаю, їх густина не менша, враховуючи значно меншу кількість населення. А на підводах ззаду деколи вліплені автомобільні номери - іноземні )))
Нарешті підійшла маршрутка, але виявилось, що зараз вона йде не до Луцька, а до Цумані. Стояти тут мені до чорта надоїло, тож доїхав до перехрестя, а там досить швидко всівся до Луцька. 12-а година - і я на автовокзалі. Трохи потинявся, орієнтуючись, та рушив до Старого міста. Але про Луцьк я писати не буду, напевно. Просто не знаю, як... Може, лиш покладу кільканадцять світлин потім.
Підсумки
Клеванський замок сподобався мені більше за Олицький (якщо закрити очі на засміченість), а костел - навпаки. Але це особисте вподобання.
Якщо я правильно зрозумів, то зранку рух маршруток інтенсивніший, ніж після 9-ї години. Доїхати з Клевані до Перехрестя, а звідти в Луцьк чи Рівне просто. Проблемним є відрізок від Перехрестя до Олики та назад. Тут вже як повезе. Аби знаття, я б з Олики одразу пішов би пішки, сподіваючись, що хтось підвіз би, а як ні - то 6 км старою брукованою дорогою - теж задоволення, та й на трасі опинився б за годину, а не майже за дві.
Джерела
- Найперше - статті Блекі, звісно: про Клевань , про Олику . Вже по приїзді знайшов, що в неї є продовження оповіді про Олику-2.
- Відповідні статті Вікіпедії Клевань, Олика . Правда, історичні частини цих статей майже повністю дублюють Блеку (просто скопійовані чи з дозволу?), однак по Олиці є непогані світлини, а також схематичний план міста.
- Згадуваний на початку пост від road_movies
- Минулорічна книжка: Антонюк Дмитро. 155 польських замків і резиденцій в Україні. Частина І. - К.: Грані-Т, 2011. (наразі, наскільки мені відомо, придбати книжку, так само, як і другу частину, можна лише у видавництві: http://www.grani-t.com.ua, м. Київ, вул. Бориса Гмирі, 2, офіс 10).
- Для орієнтування на місцевості нічого ліпшого від Вікімапії не надибав ))
P.S. Щось цього разу в мене зовсім не заладилось з якістю фото, вибачайте ((