Моя рецензія на "Казкарці"
Дівчинка Тоня Гліммердалл, головна героїня однойменної повісті норвезької письменниці Марії Парр, часом змушена поводитись як доросла, з тієї причини, що деякі дорослі поводяться як діти. Тому й саму книжку важко назвати виключно дитячою. Крім того, Тоня - єдина дитина в гірській долині, де вона живе, а її найкращий друг - не одноліток, а старий «троль» Гунвальд.
Початок повісті трохи нагадує нам попередню книжку авторки «Вафельне серце», теж перекладеної українською мовою: розповідь починається з опису небезпечної пригоди екстремалки Тоні: вона з’їжджає з гори на снігокаті без гальм. «Вона знов заривається головою у глибокий сніг. Цікаво, скільки разів можна так зариватися протягом однієї п’ятниці?» - думає дівчинка.
http://kazkarka.com/2012/06/09/%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%8F-%D0%B3%D0%BB%D1%96%D0%BC%D0%BC%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B0%D0%BB/#more-1133