Заздрість
Заздрість - це мені здається одна з найгірших емоцій, яку можливо відчувати, але вона не є повністю деструктивною. Останніми роками я намагаюсь переробляти заздрість в якусь іншу емоцію. Я аналізую що саме викликає в мене заздрість: зазвичай це щось, чого я не вмію робити, а інша людина вміє. Тоді я починаю цьому вчитися і заздрість перетворюється на вдячність. Так я, наприклад, навчилась фаєрити і почала займатись йогою. Але з купою інших речей нічого не вийшло: підозрюю через відсутність мотивації і щоденної практики :) Ой, на скількох музичних інструментах я не вмію грати, це знають тільки бідні друзі які їздять зі мною на Шипіт :)
Але набагато важче справитись із заздрістю коли це щось , чим ти в принципі не можеш володіти. Наприклад в мене вже ніколи не буде батька і це ніяк не змінити. Якщо чесно я тут подумала собі, що майже ні в кого з моїх друзів нема батька - або помер, або батьки розлучені і стосунки зіпсуті. Сумно це. І ось коли заздриш через такі речі, то це повільно переходить на якусь злість на несправедливість світу. І от що вже з цим відчуттям робити я не знаю, але підозрюю, що воно шкідливе і його треба терміново позбуватись.
Але набагато важче справитись із заздрістю коли це щось , чим ти в принципі не можеш володіти. Наприклад в мене вже ніколи не буде батька і це ніяк не змінити. Якщо чесно я тут подумала собі, що майже ні в кого з моїх друзів нема батька - або помер, або батьки розлучені і стосунки зіпсуті. Сумно це. І ось коли заздриш через такі речі, то це повільно переходить на якусь злість на несправедливість світу. І от що вже з цим відчуттям робити я не знаю, але підозрюю, що воно шкідливе і його треба терміново позбуватись.