Across the Universe: Люблін
sergsleg вкотре нагадує, що я не надто справно дотримуюся обіцянок стосовно постів. Так, я пам’ятаю про свій бельгійський борг, уже навіть підібрала фото і почала щось писати, але зараз про справи недавні. Про Люблін і про Польщу.
Отож, 5-6 грудня я була на конференції у Варшаві. До столиці Польщі приїхала на 3 години раніше, і тому довелося провести більшу частину ночі в цілодобовому кафе Lemon один на один з дисертацією. Лише о 8 ранку змогла поселитися до хостелу на Хмєльній, випила кави і уже через годину сиділа в Інституті філософії та соціології ПАН.
Конференція пройшла вдало, і її невеликий за українськими мірками формат та чіткий фокус на архівуванні інтерв’ю були для мене неймовірним досвідом. Познайомилась з аналогічними європейськими архівними проектами і паралельно провела декілька інтерв’ю з учасниками польських євромайданів, чим успішно поєднала приємне з корисним. Додам ще декілька слів про свій варшавський хостел: хоча він і не має цілодобової рецепції, решта - суцільний позитив. Тепло, затишно, приємні люди, які радо ідуть на зустріч, хороше розміщення і смачна кава ) Ще одне відкриття, здійснене завдяки gluk16 - книгарня Dedalus із чудесним вибором книг за чудесними цінами. За це йому окреме велике спасибі.
Вранці 7 грудня польським бусом виїхала до Любліна. Погода поступово псувалась, і, коли вийшла на автостанції, то її уже замітало. Поки чекала на приїзд Сергія зі Львова, то встигла швидко обійти старий центр, замерзнути і промокнути. По його приїзді швидко поселились у хостелі поряд з українським товариством і пересиділи там хурделицю. Уже по обіді трохи розпогодилося, під ногами хрускотів сніг, і ми пішли знайомитися з містом.
Я ніколи раніше не була у Любліні, чула про нього різні відгуки, але краще один раз побачити. Люблін нагадав мені Львів, коли ще не було орд туристів. Він не такий глянцевий, як Краків, не такий популярний, як Вроцлав, не такий шумний, як Варшава. Це польський Франківськ. Тут багато цікавих творчих ініціатив, як-от Осередок Брама Гродська, свого часу Люблін навіть подавався на звання Європейської столиці культури у 2016ому, проте поступився Вроцлаву. У той же час, тут багато закинутих будівель, які потребують ремонту і які намагаються вписати у міський простір за допомогою роздрукованих великих фото у вікнах. Так, крізь рами на нас, блукаючих вуличками старого міста, споглядали обличчя його довоєнних мешканців.
Перший день ми присвятили оглядовій екскурсії та орієнтуванню на місцевості. Другий наповнили культурною програмою: відвідали замкову експозицію, включно з каплицею Трьох святих, яку звів ще Казимир Великий і яка вважається унікальною пам’яткою сакрального мистецтва (ще б пак, сама будівля з 14ого століття, а русько-візантійські фрески, що прикрашають весь її інтер’єр - з 15ого). Особливо вразила археологічна частина, зроблена в кращих традиціях європейського інтерактивного музейництва, і зброярня. Піднялися на замкову вежу, звідки оглянули панораму міста. Спустилися у підземелля, де, серед іншого, дивилися виставу про історію Люблінської пожежі.
Тепер трішки світлинок.
Лев, завірюха і люблінський замок
Вид на Старувку
Вулиця Гродська і та сама брама
А тут на Ринку відбувається "Весняний фестиваль пива і наливок"
Ще одна брама - Тринітарська - наймолодша з усіх.
Колись у Любліні був цей костел, однак його вирішили розібрати (бо це, нібито, дешевше за реставрацію)
Третя брама - Краківська - поряд з якою ми жили.
Архікафедральний собор Любліна
Власне, Люблінський замок в усій красі. Ще один у моєму списку замків.
Вид на місто із вцілілої замкової вежі.
Окремо розповім про пивний аспект поїздки, який теж виявився досить насиченим, як на тур вихідного дня. mazur_ok, можеш читати, починаючи звідси. У Любліні багато пабів - така думка з’являється як тільки пройдешся вулицею Гродською. Перший вечір просиділи U Szewca, ірландському пабі з музеєм Джека Денієлса в додачу. Меню не вражало (звичні Гіннес і Мерфіс), проте зацікавив пункт “гостьові пива” з позначкою “запитайте у офіціанта”. На наше прохання показати меню, офіціантка відповіла “зараз принесу” і справді принесла - пиво. Виставила перед нами 4 пляшки гостьового пива, з якого ми вибрали половину.
Далі ще трошки прогулялися, а тоді відвідали Ceska Piwnica, де навіть меню було чеською. Я взяла там розливне червоне пиво, а Сергій - Velen від Чорної гори.
Проте основний пункт програми ми залишили на неділю - паб U Fotografa з величезною кількістю крафтового пива. Окрім просто чудесного вибору пива (чого тільки вартий Brew Dog та низка польських пивоварень, на зразок Pinta чи AleBrowar. Останнє стало для мене відкриттям, і тепер я активно шукатиму їхнє пиво, коли їхатиму до Польщі), там була купа настільних ігор. Схоже я уже бачила в Кишинівській Типографії 5, і цього дуже бракує нашим пабам. Усе-таки пити пиво і бавитися у Джанго водночас дуже файно.
На завершення фото, яке передає загальний настрій поїздки: на стікері написано «Щастя». Чого і вам бажаю.
Отож, 5-6 грудня я була на конференції у Варшаві. До столиці Польщі приїхала на 3 години раніше, і тому довелося провести більшу частину ночі в цілодобовому кафе Lemon один на один з дисертацією. Лише о 8 ранку змогла поселитися до хостелу на Хмєльній, випила кави і уже через годину сиділа в Інституті філософії та соціології ПАН.
Конференція пройшла вдало, і її невеликий за українськими мірками формат та чіткий фокус на архівуванні інтерв’ю були для мене неймовірним досвідом. Познайомилась з аналогічними європейськими архівними проектами і паралельно провела декілька інтерв’ю з учасниками польських євромайданів, чим успішно поєднала приємне з корисним. Додам ще декілька слів про свій варшавський хостел: хоча він і не має цілодобової рецепції, решта - суцільний позитив. Тепло, затишно, приємні люди, які радо ідуть на зустріч, хороше розміщення і смачна кава ) Ще одне відкриття, здійснене завдяки gluk16 - книгарня Dedalus із чудесним вибором книг за чудесними цінами. За це йому окреме велике спасибі.
Вранці 7 грудня польським бусом виїхала до Любліна. Погода поступово псувалась, і, коли вийшла на автостанції, то її уже замітало. Поки чекала на приїзд Сергія зі Львова, то встигла швидко обійти старий центр, замерзнути і промокнути. По його приїзді швидко поселились у хостелі поряд з українським товариством і пересиділи там хурделицю. Уже по обіді трохи розпогодилося, під ногами хрускотів сніг, і ми пішли знайомитися з містом.
Я ніколи раніше не була у Любліні, чула про нього різні відгуки, але краще один раз побачити. Люблін нагадав мені Львів, коли ще не було орд туристів. Він не такий глянцевий, як Краків, не такий популярний, як Вроцлав, не такий шумний, як Варшава. Це польський Франківськ. Тут багато цікавих творчих ініціатив, як-от Осередок Брама Гродська, свого часу Люблін навіть подавався на звання Європейської столиці культури у 2016ому, проте поступився Вроцлаву. У той же час, тут багато закинутих будівель, які потребують ремонту і які намагаються вписати у міський простір за допомогою роздрукованих великих фото у вікнах. Так, крізь рами на нас, блукаючих вуличками старого міста, споглядали обличчя його довоєнних мешканців.
Перший день ми присвятили оглядовій екскурсії та орієнтуванню на місцевості. Другий наповнили культурною програмою: відвідали замкову експозицію, включно з каплицею Трьох святих, яку звів ще Казимир Великий і яка вважається унікальною пам’яткою сакрального мистецтва (ще б пак, сама будівля з 14ого століття, а русько-візантійські фрески, що прикрашають весь її інтер’єр - з 15ого). Особливо вразила археологічна частина, зроблена в кращих традиціях європейського інтерактивного музейництва, і зброярня. Піднялися на замкову вежу, звідки оглянули панораму міста. Спустилися у підземелля, де, серед іншого, дивилися виставу про історію Люблінської пожежі.
Тепер трішки світлинок.
Лев, завірюха і люблінський замок
Вид на Старувку
Вулиця Гродська і та сама брама
А тут на Ринку відбувається "Весняний фестиваль пива і наливок"
Ще одна брама - Тринітарська - наймолодша з усіх.
Колись у Любліні був цей костел, однак його вирішили розібрати (бо це, нібито, дешевше за реставрацію)
Третя брама - Краківська - поряд з якою ми жили.
Архікафедральний собор Любліна
Власне, Люблінський замок в усій красі. Ще один у моєму списку замків.
Вид на місто із вцілілої замкової вежі.
Окремо розповім про пивний аспект поїздки, який теж виявився досить насиченим, як на тур вихідного дня. mazur_ok, можеш читати, починаючи звідси. У Любліні багато пабів - така думка з’являється як тільки пройдешся вулицею Гродською. Перший вечір просиділи U Szewca, ірландському пабі з музеєм Джека Денієлса в додачу. Меню не вражало (звичні Гіннес і Мерфіс), проте зацікавив пункт “гостьові пива” з позначкою “запитайте у офіціанта”. На наше прохання показати меню, офіціантка відповіла “зараз принесу” і справді принесла - пиво. Виставила перед нами 4 пляшки гостьового пива, з якого ми вибрали половину.
Далі ще трошки прогулялися, а тоді відвідали Ceska Piwnica, де навіть меню було чеською. Я взяла там розливне червоне пиво, а Сергій - Velen від Чорної гори.
Проте основний пункт програми ми залишили на неділю - паб U Fotografa з величезною кількістю крафтового пива. Окрім просто чудесного вибору пива (чого тільки вартий Brew Dog та низка польських пивоварень, на зразок Pinta чи AleBrowar. Останнє стало для мене відкриттям, і тепер я активно шукатиму їхнє пиво, коли їхатиму до Польщі), там була купа настільних ігор. Схоже я уже бачила в Кишинівській Типографії 5, і цього дуже бракує нашим пабам. Усе-таки пити пиво і бавитися у Джанго водночас дуже файно.
На завершення фото, яке передає загальний настрій поїздки: на стікері написано «Щастя». Чого і вам бажаю.