Країна Мрій та не тільки
...чув я, чи то снилось мені, що існує країна мрій
так, існує: влітку, день чи два на рік у Києві проходить етно-фест під такою назвою. я була на ньому позаминулого року, і вирішила відвідати цього - набридливе "що ж ото робити після сесії" гонить мене якнайдалі від хати, і сьогодні пригнало туди, у тінь страхітливої Батьківщини-Матері.
дехто з моїх знайомих побоювався, що там буде повно нациків - вони, звісно, були, але все ж губилися у масі казуального та субкультурного люду. давно я не бачила так багато гарних хлопців з довгим волоссям! гарних дівчат там теж було багато (зокрема ми з подругою XD), але на них я не надто дивилась.
на фесті продавалося чимало усілякої прикольної фігні. якби в мене були гроші, я б обов'язково ощасливила себе сопілочкою чи однією з кіберпанківських прикрас, якими торгував хлопець з феєричною вітриною у вигляді здоровенної кібер-риби, зафігаченої з материнки, шлангів, шестірень і ще чогось.
ми прийшли туди якраз посеред виступу першого ансамблю - УКРАЇН’SKA. хлопці грали українські народні пісні у ска-обробці. задумка хороша, але вийшла фігня. зрештою, вони могли хоча б вибирати більш-менш цікаві, маловідомі пісні, а не затерті "хіти" на кшталт сраних "двох дубків". казуальна публіка ж від них перлася. з цього можна було б записати альбом, який би розійшовся ніфігово, і лунав би у кабаках та на весіллях. фубля
але, жужмом тільки перший млинець, і друга команда, що виступала - литовці ZALVARINIS, виявилася дуже приємною. радував як фолковий вокал, так і блюзові гітарні соляки.
у норвежців VALKYRIEN All STARS були надзвичайно хороші скрипалі, а от вокалістка мені не надто сподобалась - у неї був специфічний голос, який створював такий собі ретро-саунд. я це не дуже люблю. підчас їх виступу ми затарились холодними піцами, що більше нагадували чи то круглі бутерброди, чи то коржі з розмазаним по ним салатом.
духовики FANFARA SHAVALE з румунії грали так, що не танцювати було просто неможливо. і ми танцювали! це був дуже шаманський танок.
після фесту ми пили чай у подруги та розмовляли про усіляке. однією з випадково зачеплених тем була історія людської цивілізації та безліч таємниць, що вона має у собі. зокрема, її поява та розвиток - є чимало білих плям та та протиріч. ми ніколи точно не дізнаємось, що справді було, доки у нас нема машини часу.
і тут мені у голову прийшла ідея - що як у майбутньому людство якимось хитрожопим способом таки створить цю машину, відправить науковців на дослідження, і саме ці науковці стануть пралюдьми. TIME PARADOX за Хайнлайном XD
пізніше ця думка отримала ще цікавіший розвиток. згідно однієї з теорій, наш Всесвіт є такою собі гіперсферою: якщо ти летиш прямо, не змінюючи напрямку, то через деякий (дуже деякий!) час прилетиш на те саме місце. нещодавно я натрапила на іншу теорію, за якою наш Всевсіт має форму додекаедра, що межує з іншими додакаедрами - власними відображеннями. химерно!
ой, я відволіклась. так от, гіперсфера! величезний, але замкнений простір. а що, якщо часовий вимір для Всесвіту теж замкнений?
наприклад, у майбутньому має відбутись катастрофа - вибух неймовірної сили, що порушить простір-час таким чином, що з'явиться тунель у минуле, у якому він стане Великим Вибухом
ось так. такий собі "день бабака" в масштабах Всесвіту. я б навіть сказала, Еон Бабака.
цікаво, що знаходиться за межами цього відрізку, там де знаки питання
у мене таке відчуття, ніби я нагородила тут чогось дурного. варто відволіктись від космологічних теорій та трохи подрихнути
cheers!
так, існує: влітку, день чи два на рік у Києві проходить етно-фест під такою назвою. я була на ньому позаминулого року, і вирішила відвідати цього - набридливе "що ж ото робити після сесії" гонить мене якнайдалі від хати, і сьогодні пригнало туди, у тінь страхітливої Батьківщини-Матері.
дехто з моїх знайомих побоювався, що там буде повно нациків - вони, звісно, були, але все ж губилися у масі казуального та субкультурного люду. давно я не бачила так багато гарних хлопців з довгим волоссям! гарних дівчат там теж було багато (зокрема ми з подругою XD), але на них я не надто дивилась.
на фесті продавалося чимало усілякої прикольної фігні. якби в мене були гроші, я б обов'язково ощасливила себе сопілочкою чи однією з кіберпанківських прикрас, якими торгував хлопець з феєричною вітриною у вигляді здоровенної кібер-риби, зафігаченої з материнки, шлангів, шестірень і ще чогось.
ми прийшли туди якраз посеред виступу першого ансамблю - УКРАЇН’SKA. хлопці грали українські народні пісні у ска-обробці. задумка хороша, але вийшла фігня. зрештою, вони могли хоча б вибирати більш-менш цікаві, маловідомі пісні, а не затерті "хіти" на кшталт сраних "двох дубків". казуальна публіка ж від них перлася. з цього можна було б записати альбом, який би розійшовся ніфігово, і лунав би у кабаках та на весіллях. фубля
але, жужмом тільки перший млинець, і друга команда, що виступала - литовці ZALVARINIS, виявилася дуже приємною. радував як фолковий вокал, так і блюзові гітарні соляки.
у норвежців VALKYRIEN All STARS були надзвичайно хороші скрипалі, а от вокалістка мені не надто сподобалась - у неї був специфічний голос, який створював такий собі ретро-саунд. я це не дуже люблю. підчас їх виступу ми затарились холодними піцами, що більше нагадували чи то круглі бутерброди, чи то коржі з розмазаним по ним салатом.
духовики FANFARA SHAVALE з румунії грали так, що не танцювати було просто неможливо. і ми танцювали! це був дуже шаманський танок.
після фесту ми пили чай у подруги та розмовляли про усіляке. однією з випадково зачеплених тем була історія людської цивілізації та безліч таємниць, що вона має у собі. зокрема, її поява та розвиток - є чимало білих плям та та протиріч. ми ніколи точно не дізнаємось, що справді було, доки у нас нема машини часу.
і тут мені у голову прийшла ідея - що як у майбутньому людство якимось хитрожопим способом таки створить цю машину, відправить науковців на дослідження, і саме ці науковці стануть пралюдьми. TIME PARADOX за Хайнлайном XD
пізніше ця думка отримала ще цікавіший розвиток. згідно однієї з теорій, наш Всесвіт є такою собі гіперсферою: якщо ти летиш прямо, не змінюючи напрямку, то через деякий (дуже деякий!) час прилетиш на те саме місце. нещодавно я натрапила на іншу теорію, за якою наш Всевсіт має форму додекаедра, що межує з іншими додакаедрами - власними відображеннями. химерно!
ой, я відволіклась. так от, гіперсфера! величезний, але замкнений простір. а що, якщо часовий вимір для Всесвіту теж замкнений?
наприклад, у майбутньому має відбутись катастрофа - вибух неймовірної сили, що порушить простір-час таким чином, що з'явиться тунель у минуле, у якому він стане Великим Вибухом
ось так. такий собі "день бабака" в масштабах Всесвіту. я б навіть сказала, Еон Бабака.
цікаво, що знаходиться за межами цього відрізку, там де знаки питання
у мене таке відчуття, ніби я нагородила тут чогось дурного. варто відволіктись від космологічних теорій та трохи подрихнути
cheers!