(no subject)

Feb 12, 2011 23:25

я вже десь півроку нічого сюди не писала. не було жодного бажання чи натхнення це робити, хоча писати було що. і напевне, варто було. в мене досі лежить зовсім трошки недописана розповідь про ГлИст-2010, навіть є кілька картинок. треба дописати її, доки ще не зовсім забула подробиць того дійства.

сьогодні все ж вирішила написати тому, що є якесь відчуття особливого дня, чи може навіть моменту. в мене іноді буває таке відчуття, зазвичай десь під новий рік, чи просто взимку. або влітку на світанку чи пізно ввечері. я ще б описала це як відчуття магічності, яке висить у повітрі. або відчуття змін. я все частіше задумуюся, як зміниться моє життя із закінченням універу, та й що взагалі я збираюся робити.

втім, це не єдина причина того, що я все ж пишу цей пост. басист Black Sabbath зовсім недавно заявив, що вони більше ніколи не гратимуть в оригінальному складі. досить сумна новина, хоча я не була впевнена в тому, що якщо б вони все ж зібралися, з цього б вийшло щось, а не як минулого разу.

і ще дещо, помічене у стрічці, а саме в unab0mber (!). трейлер до екранізації першої частини роману "Атлант розправив плечі". я цікавилася цим фільмом ще з початку зйомок, хоча й була налаштована скептично. і ось нарешті трейлер.

image Click to view



якщо чесно, i am disappoint. це було нудно, хоча дещо таки виглядає прикольно. недостатньо пафосу, недостатньо крутий графон, та теперішній сеттінг, а не 50-х чи 60-ч років (точно не пам'ятаю, як там було). я все одно подивлюся цей фільм, хоча й впевнена, що його зняли неправильно. цікаво, чи показуватимуть його в наших кінотеатрах.

meh, sad but true, black sabbath, кіно, video

Previous post Next post
Up