Dangerous Knowledge
дуже цікавий та гарно знятий фільм про межі людського розуміння та людей, що спробували визначити ці межі та зазирнути за них (ні, не вмію я нормально описувати фільми, тож краще просто подивитись :3)
дивлячись цей фільм, я нарешті зрозуміла одну річ, що хвилювала мене десь вже майже рік.
саме десь рік тому я побувала у Балаклаві, й відвідала Об'єкт 825 ГТС - колишню підземну базу підводних човнів. зараз там усе розсекретили, проводять екскурсії та влаштовують виставки різної фігні. мені там дуже сподобалось - приємна атмосфера якоїсь суміші першої Халфи та фантастичних чи військових фільмів, надзвичайно красиві канали з підсвіткою, от тільки численні екскурсіонавти заважали.
але було дещо, чого я не могла повністю усвідомити та пояснити - якесь майже ірраціональне моторошне відчуття. це не була клаустрофобія, це було щось більш абстрактне. і воно з'являлося практично кожного разу, коли я задумувалася про це місце, про його історію, про те, як і для чого воно будувалось, про те, що могло там відбуватись. чому? я не могла пояснити.
і от, дивлячись "Dangerous Knowledge", я згадала про книгу, яку прочитала десь 2 роки тому - "Криптономікон" Ніла Стівенсона. я можу з упевненістю сказати, що це одна з найзахоплюючіших книг, що я коли-небудь читала. а саме я згадала про ту її частину, що розповідає про сховище у Філіпінських горах, яке будує один з героїв книги. це дійсно моторошна історія, вона дуже сильно мене тоді вразила. і я зрозуміла, що те почуття - звідти.
зараз я розумію, хоч совкова історія особливо багата на скелети у шафах, бункерах та деінде, наврядчи дійсно є підстави для подібних асоціацій. хоча звідки мені знати?
зараз, коли я набираю цей текст, мені спала в голову думка, що, може це насправді не зовсім правда. тобто, те, що та історія з "Криптономікону" так мене вразила, має теж причину, і що було щось ще таке, чого я зараз не можу згадати. зрештою, уся інформація, яку здобуває людина, кріпиться на те, що вона вже знає, але не завжди може повноцінно відтворити. і такі ланцюги, з прив'язаними до них емоціями, йдуть кудись углиб, до самої тваринної сутності людини, видозмінюючись та перетворюючись у що?
це вже тема для іншого монологу XD
дивлячись цей фільм, я нарешті зрозуміла одну річ, що хвилювала мене десь вже майже рік.
саме десь рік тому я побувала у Балаклаві, й відвідала Об'єкт 825 ГТС - колишню підземну базу підводних човнів. зараз там усе розсекретили, проводять екскурсії та влаштовують виставки різної фігні. мені там дуже сподобалось - приємна атмосфера якоїсь суміші першої Халфи та фантастичних чи військових фільмів, надзвичайно красиві канали з підсвіткою, от тільки численні екскурсіонавти заважали.
але було дещо, чого я не могла повністю усвідомити та пояснити - якесь майже ірраціональне моторошне відчуття. це не була клаустрофобія, це було щось більш абстрактне. і воно з'являлося практично кожного разу, коли я задумувалася про це місце, про його історію, про те, як і для чого воно будувалось, про те, що могло там відбуватись. чому? я не могла пояснити.
і от, дивлячись "Dangerous Knowledge", я згадала про книгу, яку прочитала десь 2 роки тому - "Криптономікон" Ніла Стівенсона. я можу з упевненістю сказати, що це одна з найзахоплюючіших книг, що я коли-небудь читала. а саме я згадала про ту її частину, що розповідає про сховище у Філіпінських горах, яке будує один з героїв книги. це дійсно моторошна історія, вона дуже сильно мене тоді вразила. і я зрозуміла, що те почуття - звідти.
зараз я розумію, хоч совкова історія особливо багата на скелети у шафах, бункерах та деінде, наврядчи дійсно є підстави для подібних асоціацій. хоча звідки мені знати?
зараз, коли я набираю цей текст, мені спала в голову думка, що, може це насправді не зовсім правда. тобто, те, що та історія з "Криптономікону" так мене вразила, має теж причину, і що було щось ще таке, чого я зараз не можу згадати. зрештою, уся інформація, яку здобуває людина, кріпиться на те, що вона вже знає, але не завжди може повноцінно відтворити. і такі ланцюги, з прив'язаними до них емоціями, йдуть кудись углиб, до самої тваринної сутності людини, видозмінюючись та перетворюючись у що?
це вже тема для іншого монологу XD