Feb 14, 2014 01:09
Він підходить до тебе, торкається й каже: "Іди!"
Ця довіра безмежна - як легені відкриті на вдих.
Розколоворотилось серце і впало коло воріт
вкритим сажею згарищ каменем - і зрадник, і лицар, що має від брами ключі.
Тим камінням - ген-ген - моститься звивистий шлях
для всіх інших сердець, неопалених, неопалимих.
Він - останнім - босоніж іде й відчуває серцебиття
із-під сажі. І піднімає. Й несе до світла.
моє,
велич і дивина,
поезія