"Крайній цинізм": що не так із заявою Міноборони про виробництво дронів
Цей матеріал УП від керівника Центру підтримки аеророзвідки Марії Берлінської.
Я не є фахівцем щодо розглянутого питання, але досвід та інтуіція підказують мені, що більше правди на стороні саме Марії, а не МОУ. Наші Міністерства чомусь успадкували велику властивість пізньосовєцьких установ - здатність бути неправими майже у будь-якому питанні, що віднесено до компетенції установи.
Але робіть висновки самі, я цього разу лише транслятор
https://www.pravda.com.ua/columns/2023/07/21/7412391/
----------------------------------------------
Знаєте, що таке крайній цинізм?
Це коли виходить новина на УП: "Міністерство Оборони похвалилось виробництвом дронів" (https://www.pravda.com.ua/news/2023/07/21/7412370/).
Той момент, коли краще тихо розчинятись під плінтусом, ніж чимось "хвалитись".
Коли до свого народу ставляться як до ідіотів: "Міністерство додало, що в рамках його закупівель Збройним силам України поставлено тисячі БпЛА і дронів".
Ну бо хто ж там буде розбиратись?
"Тисячі" - звучить серйозно!
Ок, ви таки доб'єтесь, що я напишу розгорнутий, детальний матеріал, як Міноборони (далі - МО) про*рало цю галузь. Причому всі попередні команди МО теж.
А поки ось вам дуже коротке пояснення на п'ять пунктів про цю новину.
Просто тому, що не люблю, коли мій народ тримають за ідіотів. Тим паче зараз.
1. В день на фронті може бути втрачена добра сотня розвідувальних дронів. І навіть більше. Будь-яких - від Мавіків до Байрактарів. Тому що така інтенсивність війни.
2. Отже, включивши просту арифметику, бачимо, що тисячі - це те, що втрачається за місяць. І це лише розвідувальних апаратів.
3. Якщо ми говоримо про ударні - їх потрібні сотні тисяч. Адже фактично це високоточні снаряди, які дають ефект, коли немає снарядів артилерії. А ще краще, коли працюють одночасно. Про снарядний голод на фронті, думаю, всі знають.
4. Орієнтовно з жовтня 2021 року вся західна преса била в дзвони: "Путін збирається напасти на Україну".
Тобто навіть кухарі та двірники по всьому світу були поінформовані. Вже не кажучи про міністрів оборони. Маючи запас часу орієнтовно в п'ять місяців, наше МО законтрактувало буквально кілька десятків комплексів. Навіть не сотень. Відсутність ситуаційної обізнаності, відсутність технологій перекривали і перекривають людьми. Така бездіяльність коштувала нам дуже дорого в людях, просто повірте.
5. Навіть зараз, за півтора року повномасштабки, в МО не зробили висновки.
За цей час можна було зібрати виробничі бізнеси, інженерів, військових; озвучити чіткі потреби, почути, що потрібно, щоб запустити масштабні виробничі процеси.
Допомогти зі всім циклом - від завезення комплектуючих до запуску в серійне виробництво.
І тоді ми б отримували сотню тисяч різних дронів для фронту. За місяці. Бо це розхідний матеріал.
А не кілька десятків тисяч на рік китайських цивільних дронів, та й то в основному за волонтерські кошти.
І при цьому вони "хваляться успіхами". Ну бо хто в тих дронах розбирається. "Тисячі" звучить солідно. І ще, я чомусь впевнена, що такі "оптимістичні, радісні" новини ставлять на стіл президенту щодня. Та й ця спроба "похвалитись" спрямована насамперед на одного читача.
Причина таких новин одна - у Міністерстві оборони відсутнє компетентне, відповідальне лідерство у сфері військових технологій.